про залишення позовної заяви без руху
28 серпня 2024 р. № 400/6998/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев'янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
24.07.2024 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 30.12.2022 року №17632-2411-1423 на суму 16 558,08 грн. за орендну плату за 2022 рік; податкове повідомлення-рішення від 26.05.2023 року №108483-2411-1423на суму 19 041,79 грн. за орендну плату за 2023 рік; податкове повідомлення-рішення від 30.12.2022 №17594-2411-1423 на суму 10884,53 грн. за земельний податок за 2022 рік; податкове повідомлення-рішення від 25.05.2023 року №103104-2411-1423 на суму 12 967,28 грн. за земельний податок за 2023 рік, видані Головним управлінням державної податкової служби у Миколаївській області.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позову.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позову.
Ухвалою від 30.07.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження, постановлено здійснювати розгляд справи без виклику учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву.
У відзиві відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з порушенням позивачем строку звернення до суду.
28.08.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка підтримує позовні вимоги, проти задоволення заяви про залишення позову без розгляду заперечує.
Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
В позовній заяві позивач обґрунтувала своєчасність звернення до суду посиланням на той факт, що про наявність спірних повідомлень-рішень вона дізналась після відкриття Миколаївським окружним адміністративними судом провадження у справі № 400/5214/24 про стягнення з позивачки податкового боргу.
У відповіді на відзив позивачка наполягає на цьому твердженні.
Проте, з фактів, викладених відповідачем у відзиві, і доданих відповідачем доказів вбачається, що позивачка отримала повідомлення-рішення від 25.05.2023 року №103104-2411-1423 16.08.2023. Решта спірних повідомлень-рішень направлені за податковою адресою позивачки і повернулись за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом позову в цій справі є податкові-повідомлення рішення, щодо яких платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), та які були прийняті після 26.11.2020.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Водночас Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Таким чином, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20.
Поряд з цим у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд також наголосив на тому, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховним Судом від 27.07.2021 у справі № 580/3400/20.
З огляду на вищезазначене та те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято відповідачем після зміни підходу Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду, суд прийшов до висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Поряд з цим, доводи позивачки про те, що вона дізналась про факт винесення оскаржуваних повідомлень-рішень лише в червні 2024 року спростовується наданими відповідачем доказами, з яких вбачається, що позивач особисто отримала одне з спірних повідомлень-рішень в серпні 2023 року, інші повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу позивачки.
Суд бере до уваги п. 58.3 ст. 58 ПК України, за яким податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 42.2, 42.3 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз. 6 п. 42.4 ПКУ).
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ПК України. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до ст.45 Податкового кодексу України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до п. 70.2, 70.7 ст.70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий. Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зі змісту наведених норм ПК України вбачається, що поняття податкової адреси платника податків та місце реєстрації фізичної особи не є тотожними.
Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, зокрема і щодо місця проживання, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином позивачка у розумінні зазначених норм є платником податку, а тому вона зобов'язана визначити свою податкову адресу. При цьому позивачка зобов'язана подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, зокрема і щодо місця проживання, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (постанова Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №0940/1971/18).
Також з урахуванням наведених вище норм, відповідач повинен належним чином вручити позивачу податкове повідомлення-рішення, що означає надіслання у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст.42 ПК України відповідного рішення за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З урахуванням того, що позивач не повідомила відповідача про зміну своєї податкової адреси, суд дійшов висновку що відповідач виконав свій обов'язок щодо належного повідомлення позивача про прийняті податкові повідомлення рішення, а тому позивач вважається таким, що був повідомлений про прийняті щодо нього податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За приписами ч.13, 14, 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Застосовуючи ці норми до обставин справи суд залишає позовну без руху і пропонує позивачці впродовж п'яти днів з дати отримання цієї ухвали надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду, зазначивши поважні причини пропуску цього строку, які були об'єктивними і унеможливили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, а також належні і допустимі докази наявності таких обставин.
Керуючись статтями 123, 171 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
3. Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Дерев'янко