Справа № 761/26579/24
Провадження № 1-кс/761/17119/2024
29 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000000931 від 14.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
Прокурор другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000931 від 14.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
18.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2024 (справа № 761/24335/24, провадження № 1-кс/761/15648/2024) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- Xiaomi Redmi Note 11: IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2
- Xiaomi Redmi Note 10: IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4
- Ноутбук ASUS Model K538; Number: НОМЕР_5 у вимкненому стані без зарядного пристрою до нього
19.07.2024 вищевказані предмети оглянуто, про що складено відповідний протокол огляду. В ході огляду встановлено, що вилучене майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ під час досудового розслідування.
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні, прокурор просив накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку майно.
У судове засідання прокурор не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд без його участі.
Крім цього, до суду надійшла заява директора ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД ЕНЕРГО» ОСОБА_4 , в якій він просив здійснювати розгляд клопотання без участі та відмовити в його задоволенні.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя ухвали здійснювати розгляд справи без їх участі.
За правилами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши сторін, дійшов висновку про наступне.
Встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000931 від 14.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
18.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2024 (справа № 761/24335/24, провадження № 1-кс/761/15648/2024) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наступні речі і документи:
- Xiaomi Redmi Note 11: IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2
- Xiaomi Redmi Note 10: IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4
- Ноутбук ASUS Model K538; Number: НОМЕР_5 у вимкненому стані без зарядного пристрою до нього.
Постановою слідчого від 19.07.2024 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Дане клопотання направлено 19.07.2024 засобами поштового зв'язку, а отже прокурором не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова слідчого про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, виявлене та вилучене 18.07.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 22023000000000931, а саме:
- Xiaomi Redmi Note 11: IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2
- Xiaomi Redmi Note 10: IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4
- Ноутбук ASUS Model K538; Number: НОМЕР_5 у вимкненому стані без зарядного пристрою до нього.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1