Справа № 761/25183/24
Провадження № 3/761/5931/2024
27 серпня 2024 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Шевченківського УП ГНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 2 ст. 187 КУпАП,-
06.06.2024 о 16 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 9, ОСОБА_1 не прибув на реєстрацію (відмітку), чим порушив встановлені судом обмеження адміністративного нагляду відмічатись кожен перший та третій четвер місяця, повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, про розгляд адміністративної справи у Шевченківському районному суді м. Києва ОСОБА_1 повідомлений особисто, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 578354 від 18.06.2024.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про розгляд відносно нього адміністративного матеріалу, проте до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була повідомлена про судові засідання, була обізнана про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, свідомо не вживав заходів для явки до суду, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд вважає, що вжив усіх можливих заходів для розгляду справи за участю ОСОБА_1 .
Враховуючи дані обставини суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності, а тому визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 187 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Аналізуючи докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За викладених обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше вже притягався до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП, на шлях виправлення не став та повторно вчинив адміністративні правопорушення пов'язані із порушенням правил адміністративного нагляду, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 187 КУпАП, а саме у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягненню підлягає на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст. ст. 23, 33, 38, 40-1, 187, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.С. Глянь