Справа № 183/6576/24
Провадження № 2/761/8959/2024
14 серпня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Анохін А.М., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення компенсації зниклих цінних паперів , -
У провадження Шевченківського районного суду міста Києва за підсудністю з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вказана вище позовна заява.
Вивчивши подану позовну заяву та долучені документи, прихожу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно в позовній заяві позивачкою заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору до розгляду справи по суті.
Дослідивши подану заяву про відстрочку сплати судового збору, суддя приходить до наступних висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗУ «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» - «Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов'язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване тим, що позивачка є пенсіонеркою.
Звертаючись до суду з даним клопотанням, ОСОБА_1 не надала суду доказів, які б підтверджували її неспроможність сплатити судовий збір.
Враховуючи, що відстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, зазначення у заяві про відстрочення сплати судового збору без надання відповідних доказів, не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн., тому розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру з урахуванням ціни позову про стягнення компенсації зниклих цінних паперів в сумі 2735880 грн. становить 15140 грн.
Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про стягнення компенсації зниклих паперів в сумі 15140 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Пільги щодо сплати судового збору визначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів - ГУК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу: судовий збір, за позовом ( ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва , код ЄДРПОУ суду.
Оскільки без належно оформленої позовної заяви у відповідності до вимог ст.ст. 175 та 177 ЦПК України вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених у вказаній ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 у відстрочки сплати судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення компенсації зниклих цінних паперів.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення компенсації зниклих цінних паперів залишити без руху.
Надати позивачці ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачці, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду
Копію ухвали надіслати позивачці.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Андрій АНОХІН