Іменем України
Справа № 285/4424/24
провадження № 1-кс/0285/1117/24
27 серпня 2024 року м. Звягель
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,про арешт тимчасово вилученогомайна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060530000828 від 24.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, вилучене 23.08.2024, а саме - автомобіль Renault Megane р.н. НОМЕР_1 та пару чорних кросівок, які упаковано до спецпакету №РSР4341877,позбавивши власника та будь-яких осіб, які відповідно до чинного законодавства мають право відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, зазначених прав на нього.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 23.08.2024 близько 22 год 40 хв водій автомобіля Renault Megane д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 рухаючись на 217 км автодороги "Київ-Чоп" поблизу с. Нова Романівна, Звягельського району, в напрямку м. Рівне, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину. Внаслідок ДТП, пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.
По даному факту внесено відомості до ЄРДР №12024060530000828 від 24.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Оскільки вилучене майно є речовими доказами, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Сторони клопотання в судове засідання не прибули.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Арешт майна - це тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину (ст.170 КПК). Він є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких допускається лише у випадку, коли слідчий, прокурор доведе наявність трьох необхідних складових, а саме, що 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ініціатор клопотання, звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою останнього є збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 слідує, що автомобіль Renault Megane р.н. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, належить на праві власності ОСОБА_6 .
Подане клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України та в ньому обґрунтовано зазначено про необхідність арешту майна, яке відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для осіб, яких він стосується, не вбачається.
З огляду на наведене, з метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів, для проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування,приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно практики ЄСПЛ втручання у власність (користування) фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.
Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого Суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес.
Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
Отже, в даному випадку дотримано вимоги правомірності втручання у право власності фізичних осіб, таке втручання є законним, відповідає суспільному інтересу та при цьому враховано розумність та співмірність (справедливий баланс) обмеження права власності завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України, оскільки іншим чином неможливо збереження речових доказів.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що вилучене иайно є речовим доказом, може зберегти на собі або містить сліди кримінального правопорушення та в подальшому може бути використане, як доказ вчинення злочину, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-173, 309 КПК України, - слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 23.08.2024 огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме: автомобіль Renault Megane, д.р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , та пару чорних кросівок, які упаковано до спец пакету №РSР4341877 та належать ОСОБА_5 позбавивши власників та будь-яких осіб права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1