Справа № 282/888/24
Провадження № 3/282/455/24
28 серпня 2024 р.
селище Любар
Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого охоронником в Бердичівському водному господарстві,-
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10 липня 2024 року о 11 год. 35 хв. в с.Юрівка вул.Садова Житомирського району Житомирської області гр. ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі гр. ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудний портативний відео реєстратор №101490529001, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушення визнав та вказав, що був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що він при зміні руху не увімкнув покажчик повороту. Також вказав, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у найближчому медичному закладі, однак від проходження огляду він відмовився.
Окрім того, ОСОБА_1 вказав, що в 2021 році за рішенням суду був позбавлений права керування транспортним засобом та права у нього були вилучені до сервісного центру. Таким чином, оскільки на даний час він не має права керування транспортним засобом, на думку ОСОБА_1 , відсутні підстави для позбавлення його такого права за рішенням суду.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 вказав, що на даний час ОСОБА_1 не має права на керування будь-якими транспортними засобами, так як посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке вилучене у ОСОБА_1 та знаходиться на зберігання в ТСЦ МВС мало термін дії до 20.02.2022. Таким чином, оскільки строк дії посвідчення водія НОМЕР_1 вичерпався, за отриманням нового посвідчення ОСОБА_1 не звертався, що стверджується долученими матеріалами справи, на думку захисника, відсутні підстави для накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Тещенка М.М., суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до змісту ч.2, 3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як регламентовано п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України передбачена ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №661606 від 10.07.2024. Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ББА №313942 від 10.07.2024;
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що працівниками поліції в ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини; почервоніння шкіри обличчя та очей;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який міститься на диску та приєднаний до матеріалів справи.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника.
Враховуючи вищенаведене та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, характер вчиненого нею правопорушення, ступінь її вини, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Щодо доводів сторони захисту щодо відсутності підстав для накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП для водіїв передбачено єдиний та безальтернативний вид стягнення, - такий як штраф в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
При цьому, суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
При цьому суд враховує позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладену в постанові від 04.09.2023 в справі №702/301/20, згідно якої зазначено, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги покликання захисника Тещенка М.М. на постанову Верховного Суду від 29.03.2023 в справі №145/932/20, так як суд має керуватись останньою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 04.09.2023 в справі №702/301/20.
Відповідно до ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст. 36, 40-1, 268, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суддя,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на р/рахунок №UA368999980313060149000006001, одержувач ГУК у Житомирській області/Житомирська область, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37976485, код доходу 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу 34000 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на р/рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ 22030106, банк одержувача - Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету22030106.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.М. Носач
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.