944/2957/24 2/441/724/2024
(заочне)
19.08.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яворської Н.І.
за участю секретаря судового засідання Цап І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення заборгованості, -
ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 03.06.2024 звернулось у Яворівський районний суд Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 22 450 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. та 2 422 грн. 40 коп. судових витрат.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 07.06.2024 справу було направлено за підсудністю до Городоцького районного суду Львівської області.
12.07.2024 ухвалою Городоцького районного суду Львівської області справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні, з повідомленням сторін.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача М. Романенко посилається на те, що 09.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» (далі Товариство) та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100653164, шляхом подання ним заявки в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН», та на підставі платіжного доручення йому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн.
12.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги № 13Т, у відповідності до умов якого Товариство передає (відступає) ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належне йому право вимоги, а ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належне Товариству право вимоги до відповідача за кредитним договором № 100653164 від 09.08.2021.
Згідно договору відступлення права вимоги ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 22 450 грн. 00 коп., з яких:
- 5000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;
- 16 500 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 950 грн. заборгованість за комісією.
Всупереч умовам вищевказаного кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання в частині виконання договірних відносин. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором № 100653164 від 09.08.2021 в розмірі 22 450 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 17.07.2024 подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Товариства, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі (а.с.67-68).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву від нього не надходило.
Представник третьої особи ТзОВ «МІЛОАН» до суду не з'явився.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність в Городоцькому районному суді Львівської області справи за позовом ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до нього про стягнення заборгованості, вважаю за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень позивача, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.08.2021 ОСОБА_1 з власного волевиявлення в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТзОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту № 100653164. Таким чином, 09.08.2021 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (а.с.15-20) та на підставі платіжного доручення йому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн.
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №30898420 від 09.08.2021 (а.с.22), яке суд визнає належним доказом отримання кредитних коштів.
Доказів на спростування вказаного платіжного доручення, відповідач не надав.
12.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги № 13Т (а.с.35-39), у відповідності до умов якого Товариство передає (відступає) ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належне йому право вимоги, а ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належне Товариству право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 100653164 від 09.08.2021 в сумі 22 450 грн. 00 коп., з яких:
- 5000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;
- 16 500 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 950 грн. заборгованість за комісією.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч.5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позивач підтвердив своє право вимоги вищеозначеним кредитним договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредиторприйняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.
Відтак судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідач ОСОБА_1 не спростував належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довів факту виконання зобов'язань за кредитним договором, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.
Частина 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, зобов'язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. (а.с.7).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
З метою документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн. позивачем надано: додаткову угоду до договору №003435608532 від 10.05.2024 про надання правової допомоги від 01.04.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) від 10.05.2024, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.05.2024.
Відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 100653164 від 09.08.2021 в сумі 22 450 грн. (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 6000 (шість тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, ЄДРПОУ 40484607.
Суддя Яворська Н.І.