Справа № 461/6955/24
Провадження № 1-кс/461/5197/24
про скасування арешту майна
28.08.2024 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту, накладеного на автомобіль марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4 , в частині користування траснпортним засобом.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду Львова від 25.06.2024 року у кримінальному провадженні №12024140000000664 від 24.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, накладено арешт на автомобіль марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4 . Адвокат зазначає, що всі необхідні слідчі дії з участю транспортного засобу марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 . Вказані обставини порушують право володіння і користування власником даним транспортним засобом. Просить клопотання задовольнити.
В судове засідання адвокат не з'явився, скерував на адресу суду заяву про розгляд клопотання скасування арешту майна за його відсутності, просив таке задовольнити.
Слідчий ВРзСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання. Скерував на адресу суду заяву, в якій просив здійснювати розгляду клопотання за його відсутності. Зазначив, що проти скасування арешту на транспортний засіб марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 , в частині користування не заперечує.
Враховуючи передбачені ч.2 ст.174 КПК України, строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя, виходячи з загальних засад кримінального провадження: змагальності та розумних строків, приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності учасників процесу з урахуванням наявних у слідчого судді матеріалів.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим ВРзСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000479 від 26.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Автомобіль марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: с. Бутини, Червоноградського району, Львівської області
Постановою старшого слідчого ВРзСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 від 24.06.2024 року транспортний засіб марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022140000000479 від 26.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.06.2024 року накладено арешт, шляхом встановлення заборони на користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій з транспортним засобом марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4 .
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що підставою для накладення вказаного арешту була необхідність проведення слідчих дій та збереження майна, з метою недопущення його втрати чи знищення. Також, автомобіль марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 , відповідав критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України щодо речового доказу та був залучений для проведення експертиз.
Так, в поданому клопотанні заявник зазначає, що на теперішній час відсутні підстави для подальшого арешту автомобіля, оскільки усі необхідні експертизи та слідчі дії в межах досудового розслідування за участю транспортного засобу марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 , є проведеними, а подальше перебування майна під арештом порушує права власника на користування майном.
У відповідності до ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею був вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
При цьому, слідчий суддя приймає до уваги та враховує ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як стороною обвинувачення не представлено слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"), має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Частиною 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що обставини, які були враховані слідчим суддею при накладені арешту на майно, на даний час частково перестали існувати, а тому в подальшій забороні користуватися майном відпала потреба.
При вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, а також з вимогами охорони фундаментальних прав особи. За таких обставин, виходячи з засад розумності та співмірності обмеження права власності та права користування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, в частині зняття заборони користування автомобілем марки "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 .
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задоволити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 25.06.2024 року на транспортний засіб "Fiat Doblo", р.н. НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , в частині заборони користування цим транспортним засобом.
Повернути зазначене майно власнику ОСОБА_4 , під розписку для зберігання.
Арешт в частині заборони відчуження транспортного засобу - залишити в силі.
Попередити ОСОБА_4 , про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28 серпня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1