Справа № 461/6888/24
Провадження № 1-кс/461/5131/24
Іменем України
26.08.2024 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024140000000412 від 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.07.2024 року на предмети та документи, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківські картки: Приватбанк № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 НОМЕР_5 ; мобільний телефон Iphone XR, з логічним захистом; мобільний телефон марки «НОКІА» ІМЕІ: НОМЕР_6 з № НОМЕР_7 ; мобільний телефон Iphone 15, з логічним захистом; мобільний телефон Iphone, в зеленому чохлі вимкнений; коробки до мобільного телефону марки Iphone 13 ІМЕІ: НОМЕР_8 та Iphone 15 ІМЕІ: НОМЕР_9 ; тримачі до сім-карт НОМЕР_10 , МТС Україна (№ НОМЕР_11 ), Vodafone № НОМЕР_12 , модем марки ZTE із картою Київстар № НОМЕР_13 .
В обґрунтування клопотання покликається на те, що у кримінальному провадженні №12024140000000412 від 01.04.2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст. 332 КК України були проведені всі необхідні слідчі дії, у звязку із якими виникла необхідність наклдення арешут на майно ОСОБА_3 . У зв'язку з тим, що підстави для подальшого застосування арешту майна відпали, даний арешт стає публічним обтяження права власності.
В судове засідання заявник не з'явилася, скерувала на адресу суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, та просила таке задовольнити повністю.
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 скерував на адресу суду заяву, в якій зазначив, що на момент проведення обшуку власниками майна на яке накладено арешт не надано доступ (логічний захист/пароль) до даних речей і інформації, наявний на них, що в свою чергу унеможливлює в повній мірі дослідити їх вміст та прийняти рішення про скасування арешту та повернення майна на даному етапі досудового розслідування. Крім того, слідчий зазначив, що вказане майно. Постановою слідчого від 23.07.2024 року визнано речовим доказом, оскільки воно відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Враховуючи передбачені ч.2 ст.174 КПК України, строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя, виходячи з загальних засад кримінального провадження: змагальності та розумних строків, приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності учасників процесу з урахуванням наявних у слідчого судді матеріалів.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, а також клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до такого.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024140000000412 від 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
23.07.2024 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: банківські картки Приватбанк № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 НОМЕР_5 , мобільний телефон Iphone XR, з логічним захистом, мобільний телефон марки «НОКІА» ІМЕІ: НОМЕР_6 з № НОМЕР_7 , мобільний телефон Iphone 15, з логічним захистом, мобільний телефон Iphone, в зеленому чохлі вимкнений, коробки до мобільного телефону марки Iphone 13 ІМЕІ: НОМЕР_8 та Iphone 15 ІМЕІ: НОМЕР_9 , тримачі до сім-карт НОМЕР_10 , МТС Україна (№ НОМЕР_11 ), Vodafone № НОМЕР_12 , модем марки ZTE із картою Київстар № НОМЕР_13 .
Постановою слідчого від 23.07.2024 року вилучені речі, предмети та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.12.2023 року накласти арешт на речі, предмети та документи, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківські картки: Приватбанк № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 НОМЕР_5 ; мобільний телефон Iphone XR, з логічним захистом; мобільний телефон марки «НОКІА» ІМЕІ: НОМЕР_6 з № НОМЕР_7 ; мобільний телефон Iphone 15, з логічним захистом; мобільний телефон Iphone, в зеленому чохлі вимкнений; коробки до мобільного телефону марки Iphone 13 ІМЕІ: НОМЕР_8 та Iphone 15 ІМЕІ: НОМЕР_9 ; тримачі до сім-карт НОМЕР_10 , МТС Україна (№ НОМЕР_11 ), Vodafone № НОМЕР_12 , модем марки ZTE із картою Київстар № НОМЕР_13 .
Слідчий суддя зауважує, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність підстав для скасування арешту майна, а також оцінює наявність підстав відповідності даного майна критеріям, що встановлені ст. 98 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження заявити клопотання про скасування арешту майна яке розглядається слідчим суддею або судом під час судового провадження.
В разі якщо підозрюваний, обвинувачений, їх захисники чи законні представники, інші власники або володільці майна, представники юридичної особи, щодо яких здійснюється провадження, доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано та за їх клопотанням ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження арешт майна може бути скасований повністю чи частково.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно на цій стадії досудового розслідування накладено обґрунтовано, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, іншого судом не встановлено.
При цьому покликання заявника на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності ОСОБА_3 не знайшло свого підтвердження в суді, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, заявником не надано та слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що заявником не доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, в задоволенні клопотання заявника слід відмовити.
Керуючись ст. 170, 174, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024140000000412 від 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 26.08.2024 року
Суддя ОСОБА_1