Провадження № 2-о/641/176/2024 Справа № 641/5715/24
28 серпня 2024 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Боговського Д.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Онди В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис строком на шість місяців відносно ОСОБА_2 , обмеживши його спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заборонивши ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 100 м. до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування її та ОСОБА_3 , заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати її та ОСОБА_3 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними; заборонити вести листування, телефонні переговори з нею та ОСОБА_3 або контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 їй.
Обґрунтовуючи свою заяву ОСОБА_1 посилалась на те, що вона понад 6 років страждає від домашнього насильства, яке щодо неї систематично вчиняє колишній чоловік ОСОБА_2 практично з моменту укладення шлюбу. З 2023 року домашнє насильство, яке систематично вчиняє ОСОБА_2 , стало набувати характеру суцільного терору, переслідувань та прямої загрози її життю і психологічному здоров'ю їхньої спільної доньки ОСОБА_3 . За її заявою щодо ОСОБА_2 за фактом домашнього насильства було складено 3 протоколи про адміністративне правопорушення. Свідком домашнього насильства та потерпілою від протиправних діянь ОСОБА_2 є малолітня ОСОБА_3 . Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про протидію та запобігання домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підримала заяву та просила її задовільнити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Сербіна А.В. підримала заяву та просила її задовільнити в повному обсязі.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Суд, вивчивши матеріали справи, доходить наступного.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Глава 13 розділу ІV «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України визначає порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Так, відповідно до положень ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У частині 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено поняття домашнього насильства; діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство, як це визначено у законі, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Сексуальне насильство включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Фізичне насильство включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Заявник ОСОБА_1 вказує, що в неї наявний конфлікт із її колишнім чоловіком ОСОБА_2 , останній постійно вчинює відносно неї дії фізичного та психологічного характеру, в тому числі застосовує фізичне насильство, погрожує та ображає її, тим самим завдаючи шкоду її здоров'ю.
ОСОБА_1 неодноразово зверталась до органів поліції із відповідними заявами, відносно ОСОБА_2 було складено адміністративні протоколи за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та ч.1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.02.2021 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу, постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.09.2023 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до положень ст. 24 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника, а саме особи, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, належить до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
За статтею 26 «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Частиною 3 ст. 26 Закону встановлено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Під поняттям «оцінка ризиків» розуміється оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити в своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження фактів вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 на дату винесення рішення не позбавлений батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім того на розгляді у Комінтернівському районному суді м. Харкова перебуває позовна заява за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання малолітньої дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 255, 259, 263-265, 268, 350-6 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис строком на три місяців відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонивши йому наближатися на відстань ближче 100 м. до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборонивши йому особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, а також заборонивши йому вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , 27.06.1988 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя Д. Є. Боговський