Справа № 953/584/24
н/п 1-кс/953/6312/24
28 серпня 2024 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12022221100000245 від 23.03.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Куп'янськ Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
встановив:
Суть питання, що вирішується ухвалою і за чиєю ініціативою розглядається
28.08.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12022221100000245 від 23.03.2022 року в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, про обрання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
На обґрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221100000245 відомості про яке внесено до ЄРДР від 23.03.2022, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України; за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , вчинив злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку за наступних обставин:
Так, з 02.10.2018 по 14.06.2022 громадянин України ОСОБА_4 проходив службу у Національній поліції України, під час проходження якої склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якою, присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 59 о/с від 01.02.2021, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора-чергового чергової частини сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, за місцем дислокації: АДРЕСА_3 .
У період збройного конфлікту 24.02.2022 збройними силами країни агресора РФ окуповано значну частину Куп'янського району, Харківської області, у тому числі територію Дворічанської селищної громади.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що у період не пізніше 23.03.2022 у громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займав посаду інспектора-чергового чергової частини сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області та знаходився на окупованій території Куп'янського району, Харківської області, виник злочинний умисел, направлений на державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що виражалося у відшукуванні військовослужбовців ЗСУ, проукраїнські налаштованих громадян України на вищевказаній території, колишніх учасників АТО, мисливців, працівників поліції, тощо, для подальшого незаконного позбавлення волі останніх, що супроводжувалося фізичним та психічним катуванням, тілесними покараннями, реальними погрозами вбивства з використанням вогнепальної зброї тощо, з метою отримання необхідної представникам окупаційної влади інформації.
Так, у період з 23.03.2022 та не пізніше 24.03.2022 громадянин України ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Куп'янського району, Харківської області, в невстановлений в ході досудового розслідування час та в невстановленому в ході досудового розслідування місці, будучи працівником правоохоронного органу України, протиправно, умисно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлених законодавством повноважень, без отримання будь-яких вказівок від керівництва Національної поліції України, з метою надання допомоги ворожій державі РФ та заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеці України, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, вступив у контакт з представниками збройних сил рф та добровільно погодився активно співпрацювати з представниками окупаційної держави РФ, серед яких був ОСОБА_7 , що перебував на посаді поліцейського 2 оперативного відділення 2 оперативного взводу 2 оперативної роти ОМОН «Зирянин» управління росгвардії Республіки Комі та з іншими невстановленими в ході досудового розслідування представниками збройних формувань РФ, таким чином перейшов на біг ворога в період збройного конфлікту.
В подальшому, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над територією Куп'янського району, Харківської області, ОСОБА_4 , маючи умисел на завдання шкоди обороноздатності України шляхом пригнічення можливого опору проукраїнсько налаштованих громадян, достовірно знаючи, що на окупованій території с. Гряниківка мешкають учасники АТО, одним з яких був громадянин України ОСОБА_8 , у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці передав представниками збройних формувань та інших відомств рф наявну йому інформацію про місце мешкання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_4 .
Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, 23.03.2022, близько 07:00, ОСОБА_4 разом з невстановленими в ході досудового розслідування особами з числа військовослужбовців ЗС РФ у кількості 30 осіб, серед яких був ОСОБА_7 , в порушення вимог ст.ст. 11, 51, 75 Додаткового протоколу І та ст. ст. 3, 27, 31-32, 41-43, 147 Конвенції, перейшовши на бік ворога, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки, переслідуючи прямий єдиний умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі особи та подальше її незаконне утримання із застосуванням тортур та катувань, з метою отримання необхідної інформації на користь представників окупаційної держави - рф, на транспортних засобах прибули за місцем проживання колишнього учасника АТО - ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_4 , де останній проживав разом зі своєю дружиною - ОСОБА_9 , після чого незаконно проникли на територію вказаного домоволодіння.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , вдягнутий у бронежилет, без будь-яких знаків належності до збройних формувань та з автоматичною зброєю у руках увірвався до домоволодіння потерпілого, наніс потерпілому ОСОБА_8 удар в живіт, тим самим пригнітивши будь-який супротив. В подальшому, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями збройних сил та інших відомств рф заклеїли йому руки скотчем, тим самим незаконно позбавивши волі.
Надалі, з метою продовження реалізації незаконного умислу ОСОБА_8 під конвоюванням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших невстановлених в ході досудового розслідування військовослужбовців збройних сил та інших відомств рф протиправно доставили на територію кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , де протиправно, всупереч волі ОСОБА_8 , у період часу з 23.03.2022 по 24.03.2022 незаконно утримували останнього з мішком на голові та зі зв'язаними руками у приміщенні, яке в холодну пору року не опалювалося, без надання необхідної медичної допомоги, їжі, води та можливості справляти природні потреби, що спричиняло потерпілому фізичного болю та моральних страждань, при цьому катували та застосовували фізичне насильство.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу України, порушуючи вимоги ст. ст. 17, 19, 65 Конституції України, якими передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України, та зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушив Присягу на вірність Українському народові, згідно з якою присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, в порушення вимог ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, протиправно, умисно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлених законодавством повноважень, без отримання будь-яких вказівок від керівництва Національної поліції України, з метою надання допомоги ворожій державі РФ та заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеці України, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту з РФ, в умовах воєнного стану, тобто умисно вчинив діяння на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.
Крім того, реалізуючи політику держави-агресора щодо широкомасштабних нападів на місцевих мешканців, зокрема й колишніх та діючих працівників правоохоронних органів, представників органів місцевого самоврядування, що не перебували при виконанні своїх професійних обов'язків та які не згодні з діями окупаційної влади, спрямованими на відокремлення Харківської області від України та приєднання її територій до складу РФ, в порушення ст.ст. 3, 28, 68 Конституції України, ст.ст.1, 2, 3, 4, 6, 27, 31, 32, 33, 41, 42, 43, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12.08.1949 про захист жертв війни» від 03.07.1954 (далі - Конвенція), ст.ст. 11, 51, 75 Додаткового протоколу I, 23.03.2022, перебуваючи на території тимчасово окупованого с. Гряниківка, Куп'янського району Харківської області, громадянин України ОСОБА_4 за попередньою змовою з поліцейським 2 оперативного відділення 2 оперативного взводу 2 оперативної роти ОМОН «Зирянин» управління росгвардії Республіки Комі - ОСОБА_7 та іншими невстановленими у ході досудового розслідування особами з числа працівників вказаного органу та інших військових підрозділів РФ, маючи умисел на порушення законів та звичаїв війни, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у формі жорстокого поводження з цивільним населенням, незаконно, без складання будь-яких процесуальних документів, із застосуванням фізичної сили, затримали (нелегально ув'язнили) потерпілого, ОСОБА_8 , після чого під примусом та погрожуючи позбавленням життя, привезли останнього до спеціально облаштованої катівні у будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , де із застосуванням фізичного насильства, погроз позбавлення життя та катування, допитували, примушуючи змінювати проукраїнську позицію, надавати дані про інших проукраїнські налаштованих громадян, військовослужбовців, учасників АТО, правоохоронців тощо.
Так, у період з 23.03.2022 та не пізніше 24.03.2022 громадянин України ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Куп'янського району, Харківської області, в невстановлений в ході досудового розслідування час та в невстановленому в ході досудового розслідування місці, будучи працівником правоохоронного органу України, протиправно, умисно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлених законодавством повноважень, без отримання будь-яких вказівок від керівництва Національної поліції України, з метою надання допомоги ворожій державі РФ та заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеці України, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, вступив у контакт з представниками збройних сил рф та добровільно погодився активно співпрацювати з представниками окупаційної держави РФ, серед яких був ОСОБА_7 , що перебував на посаді поліцейського 2 оперативного відділення 2 оперативного взводу 2 оперативної роти ОМОН «Зирянин» управління росгвардії Республіки Комі та з іншими невстановленими в ході досудового розслідування представниками збройних формувань РФ.
В подальшому, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над територією Куп'янського району, Харківської області, 23.03.2022, близько 07:00, ОСОБА_4 разом з невстановленими в ході досудового розслідування особами з числа військовослужбовців ЗС РФ у кількості 30 осіб, серед яких був ОСОБА_7 , в порушення вимог ст.ст. 11, 51, 75 Додаткового протоколу І та ст. ст. 3, 27, 31-32, 41-43, 147 Конвенції, перейшовши на бік ворога, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки, переслідуючи прямий єдиний умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі особи та подальше її незаконне утримання із застосуванням тортур та катувань, з метою отримання необхідної інформації на користь представників окупаційної держави - рф, на транспортних засобах прибули за місцем проживання колишнього учасника АТО - ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_4 , де останній проживав разом зі своєю дружиною - ОСОБА_9 , після чого незаконно проникли на територію вказаного домоволодіння.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , будучи вдягнутим у бронежилет, без будь-яких знаків належності до збройних формувань та з автоматичною зброєю у руках увірвався до домоволодіння потерпілого та, зустрівши в дверях будинку ОСОБА_8 , застосовуючи заборонений Конвенцією примус фізичного та морального характеру, з метою створення умов, за яких останній буде усвідомлювати реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, наніс ОСОБА_8 один удар у живіт, в результаті чого завдав останньому фізичних та моральних страждань. Від отриманого удару ОСОБА_8 зігнувся, після чого ОСОБА_4 правою рукою зірвав з шиї ОСОБА_8 золотий ланцюг приблизною вагою 3,0 г. та поклав його собі у праву кишеню брюк, таким чином незаконно обернувши на свою користь. Після цього ОСОБА_4 , з метою подальшого пригнічення психоемоційного стану ОСОБА_8 зі значною силою наніс йому два удари рукою по спині, в результаті чого останній впав на підлогу.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями збройних сил та інших відомств рф, з метою пригнічення волі та запобігання можливому спротиву з боку ОСОБА_8 , заклеїли йому руки скотчем та ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що ОСОБА_8 є колишнім учасником АТО та на даний час - цивільною особою, діючи з умислом, направленим на жорстоке поводження з цивільним населенням, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, зокрема положення ст. ст. 27, 31-32, 41-43, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 11, 51, 75 Додаткового протоколу від 08.06.1977 до Женевських конвенцій від 12.08.1949 разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ направив на ОСОБА_8 автоматичну стрілецьку зброю, погрожуючи останньому розстрілом, та наказав йому лежати на землі спокійно та не чинити опір. Після чого, в присутності ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , для переконливості своїх намірів, наніс ОСОБА_8 два удари автоматом, влучивши в спину та руку.
В цей час інші невстановлені в ході досудового розслідування військовослужбовці збройних сил та інших відомств рф почали проводити незаконний обшук домоволодіння ОСОБА_8 , по завершенню якого останнього підняли з землі, надягли пакет на голову, який ускладнював природний процес дихання, та, завдаючи фізичного болю, примусово помістили до мікроавтобусу «VW T4» (державний номерний знак під час досудового розслідування не встановлено).
Надалі, з метою продовження реалізації незаконного умислу, ОСОБА_8 під конвоюванням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших невстановлених в ході досудового розслідування військовослужбовців збройних сил та інших відомств рф протиправно доставили на територію кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , де ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 вивели ОСОБА_8 з автомобіля та спустили сходами до підвального приміщення.
Знаходячись у підвальному приміщенні кафе «Орхідея», ОСОБА_8 , на голові якого був пакет, особа чоловічої статі з числа невстановлених військовослужбовців зс рф розрізала скотч на руках та наказала роздягнутися до нижньої білизни, після чого, знов зв'язала за спиною руки та посадила на стілець, після чого ОСОБА_4 , який весь час був присутнім у приміщенні, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , почали з обох сторін наносити серію ударів металевими трубами різного діаметру по верхнім та ніжним кінцівкам, плечам, шиї, голові, тулубу ОСОБА_8 , тим самим спричиняючи останньому тілесні ушкодження та завдаючи фізичних та моральних страждань.
ОСОБА_4 , діючи у змові з ОСОБА_7 та іншими військовослужбовцями ЗС РФ, протиправно, всупереч волі ОСОБА_8 , у період часу з 23.03.2022 по 24.03.2022 незаконно утримували останнього з мішком на голові та зі зв'язаними руками у приміщенні, яке в холодну пору року не опалювалося, без надання необхідної медичної допомоги, їжі, води та можливості справляти природні потреби, що спричиняло потерпілому фізичного болю та моральних страждань, при цьому катували та застосовували фізичне насильство.
Отже ОСОБА_4 спільно з поліцейським 2 оперативного відділення 2 оперативного взводу 2 оперативної роти ОМОН «Зирянин» управління росгвардії Республіки Комі - ОСОБА_7 та іншими невстановленими військовослужбовцями збройних сил та інших відомств рф вчинив жорстоке поводження з цивільною особою ОСОБА_8 , що виражалось у нелюдському поводженні (утримання у підвальному приміщенні, непристосованому до тривалого перебування осіб в антисанітарних умовах, позбавлення їжі та води, сну), завданні сильних фізичних (побоїв і тілесних ушкоджень) та психологічних страждань, тобто у вчиненні катування останнього; а також вчинив інші порушення законів та звичаїв війни, які полягали у нелегальному ув'язненні цивільної особи, яка перебуває під захистом, чим грубо порушив ст. ст. 27, 31, 32, 41-43, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. ст. 11, 51, 75 Додаткового протоколу І протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №12022221100000245 від 23.03.2022 року, 23.05.2024, повідомлено про підозру у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; та у жорстокому поводженні з цивільним населенням та вчиненні інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Відповідно до листа начальника відділу Державної прикордонної служби України, ОСОБА_10 , №19-15595/18/24 від 04.03.2024, в якому зазначено, що в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, або виїхали з такої території», відомостей, щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, громадянином України ОСОБА_11 в період з 24.02.2022 по 04.03.2024 в базі даних не виявлено.
Відповідно до листа заступника начальника УСБУ в Харківській області, полковника ОСОБА_12 від 20.05.2024 № 12316/119-24-2024, в якому зазначено, що в ході виконання доручення, було встановлено, що у період деокупації Куп'янського району Харківської області, але не пізніше 09.09.2022 ОСОБА_4 , який фактично проживав на тимчасово окупованій території України за адресою: АДРЕСА_2 , залишив територію України та на даний час перебуває на території держави-агресора рф.
Враховуючи вищевикладене, а саме: те, що громадянин України ОСОБА_4 , перебуває на території Російської Федерації, що обґрунтовує неможливість вручити повістку про виклик особи, у зв'язку з чим, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 105 від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , та 23.05.2024 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про виклик ОСОБА_4 на 27.05.2024, 28.05.2024, 29.05.2024, за зазначеною в повістках адресою для вручення повідомлення про підозру у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 111 КК України, допиту у процесуальному статусі підозрюваного та для проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12022221100000245 від 23.03.2022.
Жодного разу у призначений час ОСОБА_4 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 23.05.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (23.05.2024 опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» №105 від 23.05.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Таким чином 23.05.2024 у вказаному кримінальному провадженні
ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану; та у жорстокому поводженні з цивільним населенням та вчиненні інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Позиції учасників
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання.
Захисник в судовому засіданні при розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечувала.
Оскільки в даному випадку матеріалами провадження підтверджено, що підозрюваний перебуває на території рф, і прокурором доведення наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя здійснює розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими керувався
Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані сторонами докази, доходить висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221100000245 від 23 березня 2022 року.
23.05.2024 року відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, яке вручено останньому у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про виклик останнього на 25, 28, 29 травня 2024 року відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України 23.05.2024 року опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Постановою слідчого від 30 травня 2024 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_13 від 26.02.2024; листом заступника начальника УСБУ в Харківській області, полковника ОСОБА_12 від 20.05.2024 № 12316/119-24-2024; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 30.01.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_8 , від 30.01.2024; протоколом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_8 від 30.01.2024; листом заступника начальника ДСР НПУ полковника поліції ОСОБА_14 від 09.02.2024 №2293-2024 з додатками; листом начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_15 від 06.02.2024 № 657 вн 119-12/01-2024 з додатками; листом заступника начальника Управління Головної інспекції ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_16 від 06.02.2024 № 254/119-15/03-2024 з додатками; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 31.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 31.01.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_19 від 29.01.2024; протоколом огляду комп'ютерних даних від 31.01.2024; протоколом огляду комп'ютерних даних від 31.01.2024;
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; та у жорстокому поводженні з цивільним населенням та вчиненні інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_4 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні сторона обвинувачення посилається на те, що наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1,5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування / суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 .
Так, відповідно до ст. 12 КК України вказані злочини відноситься до категорії особливо тяжких. Санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна; санкція ч. 1 ст. 438 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; ту обставину, що підозрюваний займав посаду інспектора чергової частини сектору поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, залишення останнім території України, свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує також існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Вищевикладені обставини свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено обґрунтованість пред'явленої підозри, наявність вищевказаного ризику та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку із чим вказане клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на території рф підтверджується вищеназваними матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає правових підстав для призначення альтернативного запобіжного заходу та визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.
Роз'яснити, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст складено 28.08.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1