Справа № 638/14023/24
Провадження № 1-кп/638/1775/24
28 серпня 2024 року Дзержинський райсуд м. Харкова у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження №12024221200001423 від 12.07.2024з обвинувальним актом у відношенні :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої у м. Харків, громадянки України, українки, з середньо-спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, не військовозобов'язаної, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, -
за участю :
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
31.07.2024 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження №12024221200001423 від 12.07.2024з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України.
Обвинувальним актом, який відповідає вимогам ст. 291 КПК України, обвинуваченій ОСОБА_3 висунуто обвинувачення в тому, що ОСОБА_3 12 червня 2024 року, в період часу з 11:00 години до 13:00 години, більш точно час встановити під час досудового розслідування не сталось можливим, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_5 , в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , до якої мала вільний доступ, звернула увагу на розташований у кімнаті належний потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон торгівельної марки «Samsung А 51» вартістю 1847 гривен 80 копійок, на таємне викрадення якого у підсудної ОСОБА_3 виник злочинний умисел.
Після чого, обвинувачена ОСОБА_3 , будучи обізнаною про дію Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було продовжено Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 05:30 години 14.05.2024 строком на 90 діб, та Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», діючи умисно, у період воєнного стану поширеного на території України,із корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна - належного потерпілому ОСОБА_5 мобільного телефону ТМ «Samsung А 51», до якого вона мала вільний доступ, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрала належний потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон ТМ «Samsung А 51», та з місця вчинення злочину з викраденим зникла, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у вказаній сумі.
Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, а саме як : таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідні відомості щодо вчинення ОСОБА_3 вказаного кримінального правопорушення-злочину були внесені до ЄРДР 12.07.2024 за №12024221200001423 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України.
30.07.2024 ОСОБА_3 ст. слідчим СВ ХРУП № 3 ГУНП в Харківської області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі приписів п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність інкримінованого її діяння. При цьому зазначила, що свою провину у вчиненні крадіжки належного потерпілому ОСОБА_5 визнає у повному обсязі, кається у скоєному.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 не заперечувала, наголошуючи на наявності підстав для закриття кримінального провадження, відповідно до приписів п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність інкримінованого обвинуваченої ОСОБА_3 діяння.
Потерпілий ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не прибув, про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду за його відсутності, так як будь-яких претензій до обвинуваченої ОСОБА_3 він не має.
При таких обставинах, з урахуванням думок учасників судового провадження суд вважає можливим провести підготовче судове засідання по кримінальному провадженню за відсутністю потерпілого ОСОБА_5 , так як його неявка, відповідно до приписів КПК України, не є перешкодою для проведення підготовчого судового засідання.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши відповідні матеріали кримінального провадження, вважає клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження на підставі приписів п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність інкримінованого її діяння, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до обвинувального акту від 30.07.2024 по кримінальному провадженню №12024221200001423 від 12.07.2024, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, яке мало місце 12 червня 2024 року, у відношенні майна потерпілого ОСОБА_5 , а саме належного потерпілому мобільного телефону ТМ «Samsung А 51», вартість якого становить 1847 гривен 80 копійок.
Приписи ч. 1 ст. 2 КК України передбачають, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 6 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Приписами ч.ч. 2, 3 ст. 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Станом на 12.06.2024, тобто на час вчинення ОСОБА_3 інкримінованого її кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувало 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становило 302,8 гривен.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривен, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року. - для будь-якого платника податку.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривен, а 50 відсотків від його розміру становили 1514 гривен.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 інкримінованого її кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3028 гривен (1514х2=3028).
Приписами ч. 7 ст. 42 Закону України «Про правотворчу діяльність», передбачено, що у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акту в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.
Приписами ст. 58 Конституції України, передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
При таких обставинах суд вважає, що внаслідок прийняття Закону №3886-ІХ втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , оскільки розмір викраденого нею майна становить 1847 гривен 80 копійок, який не перевищував двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених законом на 1 січня звітного податкового року, у якому було вчинено кримінальне правопорушення.
Відповідно до приписів п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Приписами п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Згідно до приписів ч. 3 п. 2 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Частина 3 ст. 479-2 КПК України передбачає, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що свою провину у вчиненні крадіжки належного потерпілому ОСОБА_5 майна визнає у повному обсязі, кається у скоєному, та наполягала на закритті провадження по справі на підставі приписів п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої ОСОБА_3 на час судового провадження не обирався.
Цивільний позов по кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_5 не заявлений, у зв'язку з відсутністю будь-яких претензій до обвинцуваченої ОСОБА_3 .
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 19.07.2024, з метою збереження речових доказів, було накладено арешт на належне потерпілому ОСОБА_5 майно - мобільний телефон ТМ «Samsung А 51».
Приймаючи до уваги, що вказане майно не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальної конфіскації, так як належить потерпілому ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт щодо зазначеного майна.
Речові докази: належний потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон ТМ «Samsung А 51», - повернуто потерпілому за належністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5 КК України, ст.ст. 284, 314-316, 369, 371-376, 395, 479-2 КПК України суд, -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 «Про закриття кримінального провадження №12024221200001423 від 12.07.2024з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України», - задовольнити.
Кримінальне провадження №12024221200001423 від 12.07.2024з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 , на час судового розгляду, не обирався.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 19.07.2024 на належний потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон ТМ «Samsung А 51».
Речові докази: належний потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон ТМ «Samsung А 51», - залишити потерпілому за належністю.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На ухвалу суду протягом 7 діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Дзержинський райсуд м. Харкова.
Ухвала постановлена нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: ОСОБА_1