справа № 619/6496/24
провадження № 1-кп/619/388/24
іменем України
26 серпня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12024226270000116 від 10.07.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, молодшого сержанта, командира гармати 3 артилерійського розрахунку 2 артилерійського взводу артилерійської батареї 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
встановив:
Під час проведення дізнання встановлено, що молодший сержант ОСОБА_3 призначений на посаду командира гармати 3 артилерійського розрахунку 2 артилерійського взводу артилерійської батареї 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . Згідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_3 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Згідно ст. 1Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї етапі, визначаються законом. Відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_3 був зобов'язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї. Порушуючи вимоги вказаних нормативно-правових актів, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став па шлях злочинної діяльності при наступних обставинах: 08.05.2024, точного часу органом дізнання не встановлено, ОСОБА_3 , порушуючи правовий режим обігу наркотичних речовин в Україні, а саме вимоги ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в АДРЕСА_2 , точного місця органом дізнання не встановлено, із застосуванням свого мобільного телефону через додаток «Telegram» замовив наркотичний засіб - канабіс. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу ОСОБА_3 10.05.2024, точного часу органом дізнання не встановлено, перебуваючи в с. Деревки Полтавської області, точного місця органом дізнання не встановлено, біля паркану одного з приватних будинків підняв прозорий зіп-пакет з вмістом речовини рослинного походження, зеленого кольору, в сухому стані, зовні схожа на рослину коноплі, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено -канабіс, маса якого становить 8,8950 г, обіг якого відповідно до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 заборонено, тобто незаконно придбав його, після чого діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, для власного вживання, без мети збуту став незаконно зберігати при собі, 09.07.2024 у період часу з 10 год 57 хв по 11 год 05 хв під час огляду місця події, а саме відкритої ділянки місцевості, розташованої за координатами 49.9748197, 36.1186766 по АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено: прозорий зіп-пакет з вмістом речовини рослинного походження, зеленого кольору, в сухому стані, зовні схожа на рослину коноплі - поміщено до паперового конверту НПУ з пояснювальним написом та підписами учасників огляду.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
До обвинувального акту прокурором додана письмова згода ОСОБА_3 , складена у присутності захисника ОСОБА_4 , щодо визнання своєї винуватості у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (ч. 1 ст. 302 КПК України).
На виконання зазначених вимог прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 надано клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, потерпілий у кримінальному провадженні відсутній.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ч. 2 ст.381, ч. 1 ст.382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, які маються в матеріалах кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира гармати 3 артилерійського розрахунку 2 артилерійського взводу артилерійської батареї 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант призваний по мобілізації, зарекомендував себе з позитивної сторони. До виконання своїх службових обов'язків ставиться відповідально, відмічається висока виконавча дисципліна, не потребує додаткового та постійного контролю зі сторони старших начальників, поставлені завдання виконує вчасно, на високому рівні, проявляючи в цьому ініціативу, до старших командирів ставиться позитивно, у товаришів по службі та підлеглих користується авторитетом, конкретні обставини вчинення кримінального проступку, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття визнається обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому.
Обставин, які б обтяжували покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
За таких обставин справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст.309 КК України.
За змістом ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» у розмірі 1893,20 гривень.
Питання щодо скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Цивільний позов відсутній.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 370, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/121-24/19680-НЗПРАП від 19.07.2024 у сумі 1893,20 (одна тисяча вісімсот дев'яносто три гривні 20 копійок).
Арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15.07.2024 (справа № 619/5086/24, провадження № 1-кс/619/777/24) скасувати.
Речові докази:- прозорий зіп-пакет з вмістом речовини рослинного походження, зеленого кольору, в сухому стані, зовні схожу на рослину коноплі, який поміщено до паперового конверту НПУ - знищити.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями381та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання ним копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1