справа № 619/4451/23
провадження № 2-р/619/3/24
іменем України
27 серпня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.
за участю секретаря судового засідання Дєдової Н.С.
старшого державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби Мєрємєрі В.П.
Салова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву в.о. начальника Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального Міністерства юстиції Бєльського Андрія Юрійовича про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод з відновлення порушеного права у вихованні та спілкуванні з дитиною,
встановив:
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла заява в.о. начальника Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального Міністерства юстиції Бєльського А.Ю. про роз'яснення судового рішення у справі № 619/4451/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод з відновлення порушеного права у вихованні та спілкуванні з дитиною.
В обґрунтування заяви в.о. начальника Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального Міністерства юстиції Бєльський А.Ю. посилається на те, що 25.07.2024 р. до Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 619/4451/23 виданого 02.07.2024 р. Дергачівським районним судом Харківської області про встановлення ОСОБА_1 додатковий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:-необмежене спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку. 26.07.2024 старшим державним виконавцем Мєрємєря В.П., керуючись п.7 ч.4, п. 5 ч.1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, копії якої разом з виконавчим листом № 619/4451/23 виданим 02.07.2024 р. Дергачівським районним судом Харківської області повернуто стягувачу без прийняття до виконання. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05.08.2024 постановлено скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи старшого державного виконавця Мєрємєрі В. П. Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка полягає у не відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу № 619/4451/23 виданого 02.07.2024 року, яким встановлено ОСОБА_1 додатковий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: " - необмежене спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку". Зобов'язано уповноважену особу Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження по виконавчому листу № 619/4451/23 виданого 02.07.2024 року та повідомити стягувача у передбачений Законом України "Про виконавче провадження" термін та спосіб. У заяві про роз'яснення рішення державний виконавець посилається на те, що резолютивною частиною вищезазначеного виконавчого листа, не передбачено заходів примусового виконання рішення, а встановлено стягувачу додатковий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: - необмежене спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку. Станом на теперішній час судове рішення в примусовому порядку не виконано, не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Вважає, що викладена у виконавчому документі № 619/4451/23 від 02.07.2024 резолютивна частина рішення є незрозумілою.
ОСОБА_1 до суду подані додаткові пояснення у справі, в яких він просить роз'яснити спосіб та порядок виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2024 року а саме: " - необмежене спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку", відповідно до порядку та способу зазначеному у статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від вчинення дій, які перешкоджають виконанню рішенню суду, а саме державний виконавець доводить до відома боржника резолютивну частину рішення суду та перевіряє його виконання. Посилається на практику Верховного суду, та наголошує, що відповідно до частини першої пункту першого частини другої статті 18 Закону 1404-2 VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Також посилається на практику Верховного суду у подібних правовідносинах, в якій Верховний суд викладає висновки, про те що рішення про контакт з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження». Звертає увагу на висновки Верховного суду у справі №730/518/21, в яких зазначено, що відмова у задоволенні вимог про проведення спільного відпочинку батька з дитиною без присутності матері, необмеженого спілкування батька з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку обмежує право батька на спілкування з дитиною, адже часів спілкування недостатньо, щоб налагодити контакт з дитиною, оскільки батько та мати мають рівні права та обов'язки, і при вирішенні питання, зокрема, щодо можливості спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити з інтересів дитини.
В судовому засіданні старший державний виконавець Мєрємєря В.П. заяву підтримала, просила роз'яснити спосіб та порядок виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2024, яким не передбачено заходи примусового виконання рішення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені ним у додаткових поясненнях, наголосив на обов'язковості судового рішення та порядку та способі його виконання зазначеному у статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», а також наголосив на положеннях Міжнародної конвенції про контакт з дітьми (ратифікованої Україною 20 вересня 2006 року), яка визнає потреби дітей контактувати з обома батьками, та визначає складові такого контакту.
Неявка в судове засідання ОСОБА_2 , яка повідомлялась належним чином про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення, що передбачено приписами ст. 271 ЦПК України.
Заслухавши учасників справи та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви в.о. начальника Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального Міністерства юстиції Бєльського А. Ю. про роз'яснення рішення суду слід відмовити.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2024 у справі № 619/4451/23 позов задоволено частково, а саме: встановлено ОСОБА_1 додатковий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:-необмежене спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задоволено частково, а саме: заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2021 року в оскаржуваній частині змінено, а саме: Зобов'язано ОСОБА_5 повідомляти батька дитини, ОСОБА_1 , на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3: про адресу фактичного перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі її зміни, про захворювання дитини, про виклик йому лікаря, поставлений діагноз, стан дитини, необхідні ліки, адреси лікарні впродовж доби з моменту настання таких обставин. Зобов'язано ОСОБА_5 забезпечувати зв'язок ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 засобами телефонного, поштового, електронного, відео та іншого засобу зв'язку кожної неділі з 18:00 до 20:00години. В іншій оскаржуваній частині судове рішення - залишено без змін.
25.07.2024 до Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 619/4451/23 виданого 02.07.2024 Дергачівським районним судом Харківської області про встановлення ОСОБА_1 додатковий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:-необмежене спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку.
26.07.2024 старшим державним виконавцем Мєрємєря В.П., повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05.08.2024 постановлено: Скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи старшого державного виконавця Мєрємєря Вікторії Павлівни Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції яка полягає у не відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу № 619/4451/23 виданого 02.07.2024 року, яким встановлено ОСОБА_1 додатковий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: " - необмежене спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_324 .01.2015 року народження, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку". Зобов'язано уповноважену особу Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження по виконавчому листу № 619/4451/23 виданого 02.07.2024 року, та повідомити стягувача у передбачений ЗУ "Про виконавче провадження" термін та спосіб.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Важливою умовою надання роз'яснення суду є правило, за яким суд не повинен змінювати тексту рішення. Отже, суд не має права під виглядом роз'яснення рішення хоча б частково змінювати його, а відтак, роз'яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.
З тексту заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2024, вбачається, що його зміст є чітким і зрозумілим, однозначним та не допускає подвійного трактування.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону).
Відповідно до частини першої пункту першого частини другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз'яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим
Розглядаючи справу «BALAN v. The Republic of Moldova №2» ЄСПЛ зазначив, що національні суди зобов'язані не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цьому рішенні вказано, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є незрозумілим (об'єктивно ускладнює або робить неможливим виконання такого рішення).
Таким чином, розглянувши спір між сторонами, суд у своєму рішенні від 12.03.2024, яке набрало законної сили, розглянув вимоги ОСОБА_1 щодо додаткового порядку участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , а саме:-необмежене спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку. Суд належним чином мотивував прийняте ним рішення, а тому вимога в.о. начальника Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального Міністерства юстиції Бєльського А.Ю. про роз'яснення рішення суду, вимоги якої зводяться до фактичної зміни змісту та прийнятого судом рішення, задоволенню не підлягає. При цьому суд у своєму рішенні роз'яснював позивачу у який спосіб ним може бути вирішено питання щодо його участі у вихованні сина. Посилання державного виконавця на ч. 2 ст. 159 Сімейного Кодексу України, якою передбачено те, що суд визначає спосіб участі одного з батьків у вихованні дитини може бути предметом розгляду у іншій цивільній справі, а не підставою для роз'яснення вже ухваленого рішення, яким вже визначено порядок участі у вихованні та спілкування батька з дитиною.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
постановив:
У задоволенні заяви в.о. начальника Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального Міністерства юстиції Бєльського Андрія Юрійовича про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод з відновлення порушеного права у вихованні та спілкуванні з дитиною- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Пруднікова