Справа № 216/5800/24
провадження 1-кс/216/1771/24
іменем України
28 серпня 2024 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041230001828 від 14.08.2024 за ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,-
19 серпня 2024 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на речі, які виявлено та вилучено 16.08.2024 під час огляду місця події в період часу з 00:20 год. по 01:45 год, а саме: електромотоцикл DK 400 сірого кольору, два комплекти ключів до електромотоцикла марки «DK400», сертифікат якості та зарядний пристрій до електромотицикла, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, виявлених та вилучених в ході проведення огляду речей, які є важливими доказами по справі та несуть на собі сліди про скоєння кримінального правопорушення.
Надати дозвіл на передачу електромотоцикла DK 400 сірого кольору, двох комплектів ключів до електромотоцикла марки «DK400», сертифікату якості та зарядного пристрою до електромотицикла на відповідальне зберігання власнику вказаного майна, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст.. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024123080001828 від 14.08.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
На даному етапі досудового розслідування встановлено, 13.08.2024 до Криворізького РУП з заявою звернувся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 09.08.2024 року невстановлена особа діючи в умовах воєнного стану шляхом обману заволоділа належним йому вантажем, а саме електромотоциклами у кількості 4 шт., під час перевезення по маршруту м. Одеса - м. Кривий Ріг, чим завдала ОСОБА_4 майнову шкоду на значну суму.
Дані обставини підтверджуються показаннями ОСОБА_4 . Так останній пояснив, що він є приватним підприємцем та займається роздрібною торгівлею електромотоциклами, які замовляє з ОСОБА_5 . Так протягом квітня - травня 2024 року він замовив з Китаю 5-ть електромотоциклів DK 400 сірого кольору, V6-Z сірого кольору, HY-Z жовтого кольору, HY червоного кольору, DK кольору хакі, які продавець відправив з китайської фабрики OUKE. Повний цикл доставки з ОСОБА_5 до власного складу у м. Одеса забезпечила логістична компанія Dolphin Cargo, що розташований у АДРЕСА_1 , про що 08.08.24 його повідомив співробітник компанії. Після цього, 08.08.24 ОСОБА_4 розмістив оголошення про пошук водія та вантажного автомобіля на закритому сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевезення вказаних мотоциклів з м. Одеса до м. Кривий Ріг. Вказаним сайтом він користувався вже неодноразово. Отримавши декілька пропозицій засобами мобільного зв'язку він зупинився на перевізнику, який представився на ім'я ОСОБА_6 та зателефонував йому із номеру НОМЕР_1 про здійснення перевезення вантажу до м. Кривий Ріг. У момент оформлення вантажного перевезення ОСОБА_6 його повідомив, що перевозкою займеться його брат на ім'я ОСОБА_7 , який користується абонентським номером НОМЕР_2 . Останній готовий здійснити перевезення 09.08.2024. Для оформлення ОСОБА_6 надав у месенджері Телеграмм фото посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 та тех..паспорт на авто Iveco чорного кольору за номером НОМЕР_3 . Вказані документи ОСОБА_4 надіслав співробітнику логістичної компанії Dolphin Cargo для створення документів на вантаж, а саме ТТН. 09.08.2024 о 15:47 год. ОСОБА_4 від співробітника компанії отримав фото звіт про завантажені 4-ри мотоцикли на вантажний автомобіль за номером НОМЕР_3 , з поясненням про те, що 5-й мотоцикл за габаритами не помістився у авто, тому буде доставлений цим же перевізником згодом. Від вказаної інформації та фото ОСОБА_4 стало зрозуміло, що за документами, а саме посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 та тех..паспорт на авто Iveco чорного кольору за номером НОМЕР_3 , його вантаж було отримано та в подальшому буде доставлено на ранок 10.08.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . 10.08.24 о 10:01 год. ОСОБА_4 отримав дзвінок від ОСОБА_6 , який його повідомив про те, що ОСОБА_9 прибуде з вантажем сьогодні о 13:00 год. за місце доставки, однак у назначений час ОСОБА_9 з вантажем не прибув. ОСОБА_4 став телефонувати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою з'ясування обставин та місця знаходження його вантажу, але номери мобільних телефонів останніх були вимкнені. Зателефонувавши до логістичної компанії Dolphin Cargo, щоб з'ясувати, де вантаж, ОСОБА_4 дізнався, що у відповідності до оформленої ТТН та наданих документів Найдєнов 09.09.24 отримав товар та відправився у м. Кривий Ріг. Вказаний факт можуть підтвердити камери відео нагляду компанії. У подальшому його вантаж було перевантажено у Центрально-Міському районі у авто MersedesSprinter білого кольору. На теперішній час місце знаходження свого вантажу ОСОБА_4 не знає.
Надалі, проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що один із викрадених електромотоциклів знаходиться у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . На підставі постанови про проведення процесуальних дій на іншій території (відповідно до ч. 6 ст. 218 КПК України) заступником начальника СВ ВП № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області 16.08.2024 в період часу з 00:20 год. по 01:45 год. проведено огляд та вилучення електромотоцикла DK 400 сірого кольору, два комплекти ключів до електромотоцикла марки «DK400», сертифікат якості та зарядний пристрій до електромотицикла, добровільно видані ОСОБА_10 .
Як пояснив ОСОБА_10 вказаний електромотоцикл один із чотирьох, які він із товаришем 09.08.24 отримали від вантажника у м. Кривий Ріг та привезли до м. Миколаїв, де три з них продали.
Вилучені під час огляду 16.08.2024 електромотоцикл DK 400 сірого кольору, два комплекти ключів до електромотоцикла марки «DK400», сертифікат якості та зарядний пристрій до електромотицикла мають значення речового доказу у підтвердження вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_4 .
У зв'язку з цим у кримінальному провадженні виникла необхідність накладення арешту на вищевказане майно, що належить ОСОБА_4 та було вилучене у ОСОБА_10 .
Сторона обвинувачення посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду 16.08.2024 майно.
1.Позиції учасників.
У судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутністю.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився про час дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву у якій просив розглядати справу за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечував, повідомив про наявність у нього можливості забезпечити належні умови зберігання вилученого майна за адресою АДРЕСА_4 .
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
У судове засідання володільці майна, належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК України порядку повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільців майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
2.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041230001828 від 14.08.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
На підставі постанови про проведення процесуальних дій на іншій території заступником начальника СВ ВП № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області 16.08.2024 в період часу з 00:20 год. по 01:45 год. проведено огляд та вилучення електромотоцикла DK 400 сірого кольору, два комплекти ключів до електромотоцикла марки «DK400», сертифікат якості та зарядний пристрій до електромотицикла, добровільно видані ОСОБА_10
16.08.2024 постановою слідчого вищезазначені речі долучені в якості речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Тимчасово вилучені речі належить ОСОБА_4 .
3.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
3.1 Щодо строку звернення з клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ст. 116 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти,
Оскільки, речі на які прокурор просить накласти арешт було вилучено 16.08.24р. під час проведення огляду, а клопотання про арешт майна подано до суду відділення поштового зв'язку 16.08.2024, сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
3.2 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12024041230001828 від 14.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Треба звернути увагу, що зазначений зазначені у клопотанні речі, мають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.
3.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Під час проведення огляду вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей, поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.
3.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
3.5 Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на речі, які виявлено та вилучено 16.08.2024 під час огляду місця події в період часу з 00:20 год. по 01:45 год, а саме: електромотоцикл DK 400 сірого кольору, два комплекти ключів до електромотоцикла марки «DK400», сертифікат якості та зарядний пристрій до електромотицикла, що належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом заборони власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
Передати на відповідальне зберігання арештоване майно, а саме електромотоцикл DK 400 сірого кольору, два комплекти ключів до електромотоцикла марки «DK400», сертифікат якості та зарядний пристрій до електромотицикла, ОСОБА_4 , який зберігати за адресою: АДРЕСА_4 .
Визначити відповідальною особою за збереження майна ОСОБА_4 .
Попередити ОСОБА_4 кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, про необхідність збереження арештованого майна.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки по зберіганню вказаного транспортного засобу до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку та, в разі необхідності, за першою вимогою надавати вказаний автомобіль слідчому, прокурору, експерту з метою його огляду та проведення слідчих дій.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11