28 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12070/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Колос І. Б. та Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" (далі- Товариство)
на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2024 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024
за позовом приватного підприємства "Анрі-Маркет"
до Товариства
про стягнення 1 219 355,90 грн та визнання укладеними додаткових угод від 19.09.2022 №1 і №2 до договору,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ",
Товариство 25.07.2024 (згідно з вхідним штампом Верховного Суду) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 в частині задоволених позовних вимог з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс ), а справу № 910/12070/23 у відповідній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статей 11, 509, 525, 632, 837, 843, 844, 853 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах, які скаржник зазначає у скарзі.
Однак ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2024 касаційну скаргу Товариства залишено без руху, у зв'язку з тим, що скаржником не обґрунтовано належним чином наведених ним підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України в частині конкретизації порушень, передбачених пунктами 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі, а також касаційна скарга не містила відомостей про наявність у представника Товариства - адвоката Кудрявцева Г.А. зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд"; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Товариство 16.08.2024 (через систему "Електронний суд") на виконання вимог вказаної ухвали про залишення його скарги без руху подало до Касаційного господарського суду заяву про усунення недоліків, в якій скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, яке підлягає скасуванню на підставі пунктів 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, а також необґрунтовано відхилив клопотання скаржника про витребування, дослідження (долучення) доказів, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також до заяви про усунення недоліків представником скаржника додано докази, що підтверджують у нього наявність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
З огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, Суд, враховуючи, що касаційна скарга подана в межах строків, встановлених частиною першою статті 288 ГПК України та відповідає вимогам статті 290 ГПК України, дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Разом з тим Товариством до касаційної скарги додано заяву про зупинення виконання оскаржуваних рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Узагальнені доводи поданої заяви зводяться до незгоди скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями як такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також посиланням на те, що незупинення виконання оскаржуваного судового рішення призведе до загрози стягнення зі скаржника значних коштів, що суттєво ускладнить його фінансове становище та негативно вплине на виконання договірних зобов'язань перед державними підприємствами, зокрема, недотримання строків виконання підрядних робіт, а у випадку скасування судового рішення для здійснення повороту його виконання необхідно буде докласти значних зусиль.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Однак незгода скаржника із судовим рішенням та саме лише посилання на настання негативних наслідків у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень без надання жодних доказів, які підтверджували б необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду та, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду відсутні підстави для задоволення зазначеної заяви.
Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 зі справи № 910/12070/23.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 26 вересня 2024 року об 11:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.
3. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" про зупинення виконання оскаржуваних рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 зі справи № 910/12070/23 відмовити.
4. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 16 вересня 2024 року.
5. Витребувати матеріали справи № 910/12070/23 господарського суду міста Києва за позовом приватного підприємства "Анрі-Маркет" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" про стягнення 1 219 355,90 грн та визнання укладеними додаткових угод від 19.09.2022 №1 і №2 до договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ".
6. Копію ухвали надіслати господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова