Справа № 201/10094/24
Провадження № 1-кс/201/3525/2024
27 серпня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська скаргу ОСОБА_3 про відмову у визнанні потерпілим на дії слідчого ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 12023041650000172 від 26.01.2023 року, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою про відмову у визнанні потерпілим на дії слідчого ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 12023041650000172 від 26.01.2023 року.
Заявник надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Слідчий про дату, час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином в установленому законом порядку, проте, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст.22,304 КПК України визнано можливим розглянути у відсутність сторін кримінального провадження, враховуючи строки розгляду.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора ,слідчого про відмову у визнанні потерпілим-особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12023041650000172 від 26.01.2023р.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди; права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого; потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення; за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Вирішуючи питання про визнання неправомірними дій слідчого щодо відмови у визнанні потерпілим, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно з частиною 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, вимога про визнання дій слідчого неправомірними є безпідставною.
Вимогу про скасування постанови слідчого заявником не заявлено.
Вирішуючи питання про зобов'язання слідчого визнати заявника потерпілим, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Питання зобов'язання слідчого визнати заявника потерпілим відноситься до дискреційних повноважень слідчого, дізнавача, прокурора.
Стаття 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов'язати слідчого визнати заявника потерпілим не входить до кола повноважень слідчого судді. Слідчий суддя не може підміняти і приймати рішення, які віднесені до компетенції органу досудового розслідування або прокурора, тобто перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, оскільки такимчином суддявтрутиться всферу повноваженьцих осібі фактичноприйме участьу діяльностісторони обвинувачення. Слідчий суддя не здійснює функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється прокурором, а лише контролює дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
З огляду на вищевикладене, скарга є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 55, 220,303, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 про відмову у визнанні потерпілим на дії слідчого ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 12023041650000172 від 26.01.2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1