Справа № 201/9899/24
Провадження № 3/201/2686/2024
Іменем України
22 серпня 2024 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно із протоколом серії ВАД № 180978, складеним посадовою особою ГУНП в Дніпропетровській області, 29.07.2024 о 20 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в зазначений вище час розпилив газовий балончик в бік малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 з'явилася до суду, вину визнала, надала до суду заяву в якій просила обмежитися усним зауваженням.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом поліції за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно ч. 1 с. 184 КУпАП відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об'єктивна сторона полягає в ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктом даного правопорушення є батьки неповнолітнього або особи, що їх заміняють.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів.
Відповідно положень ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина - особа віком до 18 років (неповноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Відповідно до положень ст. 12 вказаного Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 180978 від 12.08.2024р.,; письмовими поясненнями ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 свою провину не заперечувала.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Таким чином, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Усе викладене вище дозволяє визнати ОСОБА_1 винуватою в інкримінованому їй правопорушенні.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного повного та об'єктивного їх дослідження, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
При призначенні покарання суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, яка дане правопорушення вчинила вперше.
Приймаючи до уваги обставини вчинення правопорушення, особу винної, суд вважає, що до неї слід застосувати стягнення у виді попередження.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 184, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська.
Постанова набрала чинності:
Суддя О.С. Наумова