Справа № 201/10057/23
Провадження № 1-кп/201/400/2024
28 серпня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12023041650001332 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження № 12023041650001332 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на сьогоднішній день не зменшились ризики того, що останній може переховуватись від суду оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, розуміє наслідки розгляду кримінального провадження відносно нього, та не з'являвся у судові засідання 6 разів без поважних на то причин.
Захисник та обвинувачений в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що обвинувачений тримається під вартою протягом шести місяців, а судовий розгляд при цьому не розпочинається. В той же час він має міцні соціальні зв'язки, так як у нього росте дитина і дружина потребує допомоги, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши учасників, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість обвинувачення не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає встановленим наявність ризику того, що обвинувачений може уникнути суду, так як останній обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі, і ця обставина є суттєвою, так як може спонукати до уникнення від правосуддя. Цей ризик підтвердився і поведінкою обвинуваченого, який не з'являвся у судові засідання, змінивши місце свого проживання.
Цей ризик з плином часу хоча і зменшується, однак на сьогоднішній день ще залишається доволі суттєвим.
Таким чином суд встановлено наявність ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказаний ризик, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також враховує: вік та стан здоров'я обвинуваченого, який не є поганим чи таким, що створює додаткові незручності при застосуванні найсуворішого запобіжного заходу; його соціальні зв'язки, які відсутні; те що він не працює, не має постійного місця проживання, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, обставини та наслідки злочину описані в обвинувальному акті, його попередня поведінка під час судового розгляду, яка свідчить про схильність до уникнення суду, що свідчить про те, що суспільна небезпека, в даному випадку, превалює над правом на свободу обвинуваченого, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення встановленого судом ризику.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв'язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі 60 460 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів до 26 жовтня 2024 року.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 60 460 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в п'ятиденний строк з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченими в п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали.
Повний текст ухвали буде проголошено 28.08.2024 о 16-00 годині.
Головуючий суддя ОСОБА_1