Справа № 175/12649/24
Провадження № 1-кс/175/3937/24
26 серпня 2024 року смт Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052390001425 від 23.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України про арешт майна, -
Поданим на розгляд слідчому судді клопотанні, прокурор порушує питання про накладення арешту на майно вилучене під час огляду місця події.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до клопотання, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та у сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, доходжу наступного висновку.
В межах досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052390001425 від 23.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Під час проведення огляду місця події 23.08.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 11:00 до 11:30 год та під час затримання 23 серпня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України о 22:07 годині було виявлено та вилучено:
-чоловічі тапки чорного кольору з РБК;
-футболка чорного кольору;
-шорти камуфляжні сірого кольору;
-капці резинові чорного кольору.
Виявлені та вилучені речі та предмети мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні та постановою слідчого визнані речовим доказом по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 98 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оскільки накладення арешту на майно презюмує втручання у право на володіння цим майном фізичної або юридичної особи, слід також враховувати, що такий захід має бути як відповідним поставленій меті, так і пропорційним їй, що визначено в рішенні у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (Case of James and others v. the United Kingdom) № 8793/79 від 21 лютого 1986 року, Series A, № 98.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, а також забезпечення збереження речових доказів.
Розглядом клопотання не встановлено, що накладення арешту на це майно суперечитиме положенням ч.4 ст.173 КПК України.
Так само для оцінки мети поданого клопотання - арешт з метою збереження речових доказів, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що для забезпечення подальшого повного, неупередженого доказування у кримінальному провадженні, а також з урахуванням того, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, на нього необхідно накласти арешт.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052390001425 від 23.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони на відчуження, користування та розпорядження, на вилучені під час проведення огляду місця події 23.08.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 11:00 до 11:30 год та під час затримання 23 серпня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України о 22:07 годині речі:
-чоловічі тапки чорного кольору з РБК;
-футболка чорного кольору;
-шорти камуфляжні сірого кольору;
-капці резинові чорного кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Арешт майна може бути скасований в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1