Єдиний унікальний номер 305/2717/24
Номер провадження 1-кс/305/267/24
про накладення арешту на майно
27.08.2024 року місто Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 25.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071140000520 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
Прокурор Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області, з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке, 25.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071140000520 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Клопотання прокурора про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що 24.08.2024 близько 12:00 години ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи за кермом автомобіля марки і моделі ВАЗ 31512 з номерним знаком НОМЕР_1 , їдучи другорядною ґрунтовою дорогою в урочищі Горішків у с. Лазещина, неподалік готелю "Яблуниця", під час спуску дорогою вниз не впорався з керуванням, та допустив перекидання автомобіля на лівий бік, у результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до КНП "Яремчанська МЛ" з попереднім діагнозом перелом стегна..
У ході проведення огляду місця пригоди 24.08.2024 у відповідності до вимог ст.237 КПК України транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ 31512» державний номерний знак НОМЕР_1 , був вилучений та поміщений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, для його подальшого детального огляду та фіксації на ньому слідової інформації (деформацій) внаслідок контактування, характеру їх утворення, тощо, а також проведення судових експертиз.
Постановою слідчого від 25.06.2024 автомобіль марки «ВАЗ 31512» державний номерний знак НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
На момент вчинення злочину автомобіль марки «ВАЗ 31512» державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував у володінні та користуванні ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що вилучений автомобіль може бути використаний як доказ по факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, прокурор просить накласти на нього арешт шляхом заборони користування, відчуження та розпоряджання.
Прокурор ОСОБА_3 про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даного клопотання повідомлений шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний у матеріалах справи.
Слідчий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, натомість через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримує та просить таке задовольнити.
Володілець майна ОСОБА_4 , про день, час та місце розгляду клопотання прокурора повідомлений шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, зазначений у клопотанні. У судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Вивчивши подане клопотання та долучені до нього докази і документи, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Факт проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні підтверджується витягом з кримінального провадження №12024071140000520 від 24 серпня 2024 року, відповідно до якого «24.08.2024 близько 12:00 години ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи за кермом автомобіля марки і моделі ВАЗ 31512 з номерним знаком НОМЕР_1 , їдучи другорядною ґрунтовою дорогою в урочищі Горішків у с. Лазещина, неподалік готелю "Яблуниця", під час спуску дорогою вниз не впорався з керуванням, та допустив перекидання автомобіля на лівий бік, у результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до КНП "Яремчанська МЛ" з попереднім діагнозом перелом стегна».
Відповідно до протоколу від 24.08.2024, було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, а саме відрізок ґрунтової дороги в урочищі Горішків в АДРЕСА_2 , а також автомобіль УАЗ 31512 з номерним знаком НОМЕР_1 .
Постановою слідчого від 26.08.2024 року вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль УАЗ 31512, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_7 , мешканцю АДРЕСА_3 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль перебував у володінні та користуванні ОСОБА_4 .
Так, вищезазначений автомобіль, який вилучений слідчим у ході огляду місця події, слід вважати речовим доказом у даному кримінальному провадженні, він відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, оскільки може бути знаряддям вчинення злочину та міг зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, а також може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, накладення на нього арешту та заборона його відчуження, розпорядження і користування є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, недопущення їх зникнення, втрати або пошкодження, що перешкоджатиме подальшому розгляду кримінального провадження, отже, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, так-як тільки у випадку накладення арешту на вказаний автомобіль, який був вилучений, може бути виконане завдання щодо забезпечення збереження слідів кримінального правопорушення.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню, а на вилучений слідчим автомобіль, слід накласти арешт, шляхом заборони користуватися, розпоряджатися ним та відчужувати його.
З аналізу положень ч.4 ст.107 КПК України вбачається, що фіксування за допомогою технічних засобів судових засідань під час розгляду питань слідчим суддею, у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 167-168, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 25.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071140000520 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження, на майно, а саме автомобіль марки «ВАЗ 31512» державний номерний знак НОМЕР_1 , який на час дорожньо-транспортної пригоди перебував у володінні та користуванні ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , а на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_7 , мешканцю АДРЕСА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали після її постановлення вручити слідчому, прокурору та надіслати особам, які були відсутні під час її оголошення.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рахівського районного суду
Закарпатської області ОСОБА_1