Номер справи 220/1295/24
Номер провадження 3/220/679/24
28 серпня 2024 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , майора, начальника геоінформаційної служби в/ч НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Майор ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 р. №1153/2008, проходить військову службу у Збройних Силах України у в/ч НОМЕР_1 на посаді начальника геоінформаційної служби з 23.06.2022 року.
Згідно зі ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені, розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Поряд з тим, незважаючи на вищевказані вимоги нормативних актів, майор ОСОБА_1 , 01.08.2024 року знаходився та виконував обов'язки військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння на території пункту тимчасової дислокації в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 .
Приблизно о 18-20 год. 01.08.2024 р. майор ОСОБА_1 був виявлений на території пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , капітаном ОСОБА_2 та за підозрою перебування в стані алкогольного сп'яніння, в подальшому був доставлений до медичного пункту в/ч НОМЕР_1 з метою освідчення на факт вживання алкогольних напоїв або психотропних речовин.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 13 від 01.08.2024 р., встановлено, що майор ОСОБА_1 , у присутності двох свідків відмовився від обстеження у медичній роті в/ч НОМЕР_1 та відмовився їхати до закладу охорони здоров'я.
Таким чином майор ОСОБА_1 діючи умисно, протиправно та всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, о 18-20 год. 01.08.2024 р. знаходився на території пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений у протоколі, яке ним було отримане. Причин неявки не повідомив. В матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_1 , в якій він свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визнав повністю, просив розглянути справу за його відсутністю. Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності порушника.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи-правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не є обов'язковим, тому суд вважає, можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про військове адміністративне правопорушення № 4/573 від 01.08.2024 року, в якому викладені обставини скоєного правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав у повному обсязі;
- письмовими поясненнями самого правопорушника, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких він свою провину визнав;
- висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 13 від 01.08.2024 р., з якого вбачається, що 01.08.2024 р. о 18:40 год. ОСОБА_1 відмовився від огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, в присутності двох свідків. Висновок підписано лікарем (фельдшером) ОСОБА_3 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів від 01.08.2024 року, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проведений в зв'язку з відмовою останнього від обстеження. Акт має підпис ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в яких свідки підтверджують, що 01.08.2024 р. було виявлено майора ОСОБА_1 на території пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. За підозрою перебування в стані алкогольного сп'яніння був доставлений до медичного пункту в/ч НОМЕР_1 для проведення огляну на стан алкогольного сп'яніння. Проте ОСОБА_1 від огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у медичному пункті та у медичному закладі відмовився в їх присутності;
- копією посвідчення офіцера серії НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_1 є військовослужбовцем:
- довідкою від 25.03.2024 р. №567п, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 полковником ОСОБА_6 , з якої вбачається, що майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 05 серпня 2022 р. по теперішній час.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 протягом року вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, проте копії постанови суду до матеріалів справи не долучено.
Частина 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частина 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність військовослужбовців за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 р. №1932-ХІІ зі змінами, особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.
Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.
Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення 01.08.2024 р. в Україні діє особливий період.
Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов'язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов'язків військової служби (відпустка, тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Дослідивши надані матеріали, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 будучі військовослужбовцем, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків виконував обов'язки військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від медичного огляду на стан сп'яніння в умовах особливого періоду, що підтверджено висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 13 від 01.08.2024 р., актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних темничних засобів від 01.08.2024 року та показами свідків.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КпАП України.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КпАП України, а саме виконання обов'язків військової з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від медичного обстеження на стан сп'яніння в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, який є військовослужбовцем, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався (іншого матеріалами справи не доведено), враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини порушником у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 172-20 ч. 3 КпАП України, Закону України «Про судовий збір» суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КпАП України та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина