Справа № 715/1967/24
Провадження № 2/715/492/24
ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2024 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
учасники процесу:
представник позивача Воробець М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Кам'янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
Кам'янецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачка є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька записано в порядку ст. 135 СК України.
Посилається на те, що відповідачка не виконує своїх батьківських обов'язків щодо виховання та розвитку своєї дитини, не має постійного місця проживання, роботи, зловживає алкогольними напоями, не дбає про розвиток та виховання дитини.
На підставі наведеного, позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача Воробець М.В. в судовому засіданні вказала, що заявлені позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. При цьому вказувала, що вона неодноразово виїжджала до місця проживання відповідачки, яке вона постійно змінює, в будинку постійно брудно, сторонній запах, відсутні продукти харчування, засоби гігієни та необхідні побутові речі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи. Відзиву на позов не подавала.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України (далі СК) передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважити дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно ч.ч.1, 4 ст. 155 СК здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Стаття 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод проголошує «1. Кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб». Отже, для вирішення питання, чи є втручання обґрунтованим згідно з п.2 статті 8, слід врахувати, чи переслідувало втручання законну мету і якщо так, чи було втручання необхідним, зокрема, чи було воно адекватною реакцією на суспільну необхідність, що не потребує зволікань.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У відповідності до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Як вбачається з роз'яснень, які містять в п. 18 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно повного витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 , державна реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Рішенням виконавчого комітету Кам'янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 92 від 07.06.2024 року та висновком органу опіки та піклування вирішено визнати доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час обстеження умов проживання дитини з'ясовано, що житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з двох кімнат та коридора. Будинок потребує капітального ремонту, санітарний стан приміщень незадовільний, в кімнаті в якій спить дитина відчутний неприємний запах плісняви.
Крім того, встановлено, що під час рейдових перевірок відповідних служб, які проводилися 25.08.2022 року, 10.08.2024 року, 28.05.2024 року відповідачка попереджалася про неналежне виконання батьківських обов'язків, що свідчить про системний характер невиконання таких обов'язків відповідачкою.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка залишала дитину в своїх сестер ОСОБА_4 , яка проживає в АДРЕСА_1 та в ОСОБА_5 , яка проживає в АДРЕСА_2 , а сама йшла в невідомому напрямку.
З 2022 року малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у службі у справах дітей, як така що опинилася в складних життєвих обставинах, через неналежний догляд за дитиною.
Зі змісту характеристики виданої Кам'янецькою сільською радою від 29.05.2024 р. № 453 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , проживає по АДРЕСА_2 . По національності українка, освіта середня, не працює, підробляє по найму по людях, власного будинку немає, часто змінює своє місце проживання. Мешканцями села часто помічена у нетверезому стані.
Згідно довідки № 5007/123/52/01-2024 від 07.06.2024 р. Чернівецького районного управління поліції, відділення поліції №5 (смт.Глибока) гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності, а саме за ч.1 ст. 184 КУпАП від 28.05.2024 року. До кримінальної відповідальності не притягувалася.
Відповідно до наданої інформації сімейним лікарем від 29.05.2024 р. дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 соматично здорова. Щеплена згідно календаря щеплень.
Згідно з висновком оцінки потреб сім'ї від 07.05.2024 р. наданого КУ «Центр надання соціальних послуг» ОСОБА_2 не здатна подолати СЖО, не бажає працювати та веде не здоровий і аморальний спосіб життя, дитина обділена та незабезпечена усім необхідним для розвитку та життя, злісно не виконує свої батьківські обов'язки. Дитина за місцем реєстрації не перебуває, а проживає у тітки, яка теж перебуває на обліку СЖО у Центрі надання соціальних послуг.
Також встановлено, що ОСОБА_3 закінчила 8 клас в КЗ «Карапчівська спеціальна школа» згідно з довідкою закладу від 06.06.2024 р. №47.
Відповідно до характеристики виданої КЗ «Карапчівська спеціальна школа» дитина Мілана навчається в КЗ «Карапчівська спеціальна школа» з 01.09.2021 р. Програмний матеріал засвоює на середньому рівні. Загальний розвиток пізнавальної сфери нижче вікових норм. Зацікавленість до навчання не проявляє.
Увага, пам'ять, мислення сформовані недостатньо. Потребує постійної активації до навчальної діяльності. Дівчина повільно запам'ятовує навчальний матеріал. На уроках часто займається сторонніми справами. Емоційно-вольова сфера не стійка. Словниковий запас обмежений, переважно побутового характеру. Мовлення не виразне. За характером дівчина емоційна, імпульсивна, задиркувата. Правила поведінки знає, але не завжди їх дотримується. Може виявляти впертість. На зауваження дорослих реагує не завжди позитивно.
Трудові навички сформовані, доручення виконує не охоче. Навички самообслуговування та особистої гігієни прищеплені, але гігієнічні процедури виконує після неодноразового нагадування і під контролем вихователя. У вільний час дівчинка спілкується з однолітками.
Вихованням дитини займається мати, яка не приділяє достатньої уваги вихованню доньки. Не цікавиться успіхами і невдачами доньки. ОСОБА_6 може іноді пропускати заняття в школі без поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою, АДРЕСА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавиться матеріальним, моральним, та духовним життям дитини, не цікавиться її розвитком, що у сукупності суперечить інтересам дитини та може їй зашкодити.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, і в разі, якщо змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, суд може постановити рішення і поновити зазначену особу в батьківських прав.
Тому, ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачки, що у разі зміни обставин, що слугували підставами для позбавлення її батьківських прав відносно своєї доньки вона не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються зокрема із судового збору.
У разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються на відповідача (ст. 141 ЦПК України).
За таких обставин, враховуючи, що судом задоволено в повному обсязі позов Кам'янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, а тому, судові витрати на сплату судового збору, у сумі 1211,20 гривень підлягають стягненню з відповідачки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.19, 164, 165 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -
Позов Кам'янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя