Справа №613/1517/23 Провадження № 2/613/90/24
23 серпня 2024 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участі секретаря судового засідання Нагорної С.П.,
прокурора - Добронос Д.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 613/1517/23 за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису,-
Керівник Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису, у якому просить:
1) витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади в особі Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області земельну ділянку кадастровий номер 6320884500:02:002:0228, площею 2,0000 га, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради, Богодухівського району, Харківської області (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 44616153 від 20.10.2021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2486125063020);
2) визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 6 від 23.11.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 45292901 від 23.11.2021, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61870246 від 26.11.2021).
3) судові витрати стягнути з відповідачів.
В обґрунтування позовної заяви прокурор зазначив, що 13.08.2021 ОСОБА_2 звернувся до міського голови Богодухівської міської ради із заявою про затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228, розташованої за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства. Рішенням XVII сесії Богодухівської міської ради № 3224-VІІІ від 27.09.2021 відмовлено у затверджені проекту землеустрою ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку, оскільки рішення не підтримала необхідна більшість депутатів. Вказане рішення Богодухівської міської ради оскаржене не було.
Незважаючи на відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність ОСОБА_2 , це питання було повторно винесено на розгляд XVIII позачергової сесії VIII скликання на підставі попередньої заяви ОСОБА_2 .. Рішенням Богодухівської міської ради XVIII позачергової сесії VIII скликання із земельних питань від 05.10.2021 № 3521-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » передано останньому у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства.
Разом з тим, постійною депутатською комісією з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою заява ОСОБА_2 від 13.08.2021 вх. № 2363 повторно не розглядалась.
Протокол постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою головою комісії та секретарем комісії підписано не було, чим було допущено порушення вимоги ч. 10 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Під час формування матеріалів XVIII позачергової сесії міської ради VIII скликання секретарем міської ради було виготовлено копії з оригіналів заяв громадян, які знаходилися в матеріалах XVII позачергової сесії VIII скликання від 27.09.2021, та долучено ці копії до матеріалів XVII позачергової сесії, а оригінали заяв долучено до матеріалів XVIII позачергової сесії.
З приводу зазначених подій відповідно до розпорядження Богодухівського міського голови від 30.12.2021 № 02-Р «Про проведення службового розслідування за фактом порушення процедури прийняття деяких рішень Богодухівської міської ради із земельних питань» було проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт від 23.08.2023.
Враховуючи викладене, прокурор стверджує, що вказане рішення Богодухівської міської ради від 05.10.2021 № 3521-VIII про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 прийняте з порушенням вимог ст.ст.112, 116, 118 Земельного кодексу України, ст.ст.46, 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.29, 31 Регламенту Богодухівської міської ради.
Пояснив, що на підставі вищевказаного рішення Богодухівської міської ради від 05.10.2021 № 3521-VIII ОСОБА_2 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на відповідну земельну ділянку (номер запису про право власності 44616153 від 20.10.2021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2486125063020). За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка передана у користування ОСОБА_3 на 49 років відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 6 від 23.11.2021 (договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2021, номер запису 45292901 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61870246 від 26.11.2021).
Отже, на даний час наявні достатні підстави, передбачені ст.ст. 387, 388 ЦК України, для витребування у ОСОБА_2 земельної ділянки та зобов'язання повернути її територіальній громаді в особі Богодухівської міської ради, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
Вказав, що звернення прокурора до суду з цим позовом спрямовано на захист конкретного державного, майнового інтересу у сфері охорони від незаконного вибуття та використання землі, як національного багатства.
Ухвалою судді Богодухівського районного суду Харківської області від 20.09.2023 заяву керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області про забезпечення позову - задоволено. Забезпечено позов шляхом заборони відчуження земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), кадастровий номер 6320884500:02:002:0228, площею 2,0000 га, розташованої за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 21.09.2023 позовну заяву керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.
02.11.2023 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що з 21.07.2016 є військовослужбовцем Національної гвардії України, з 05.06.2016 має статус учасника бойових дій, у зв'язку з чим, в силу п.14 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на першочергове виділення земельної ділянки, у т.ч. для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га. Керуючись вказаною нормою, у 2021 році ним була подана заява про відведення земельної ділянки площею 2,00 га, яка в подальшому була задоволена, і 20.10.2021 за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228. Ним особисто не було вчинено жодної незаконної дії під час отримання земельної ділянки у власність, натомість, реалізовано передбачене законом право. У спірних відносинах відсутні будь-які підстави для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності у розумінні ст.211 Земельного кодексу України. У разі можливого скоєння незаконних (протиправних) дій в органі місцевого самоврядування повинні притягуватися до відповідальності винні посадові особи, а не пересічні громадяни, які цілком законно використовують свої права та законні інтереси. При цьому, його діями не була нанесена жодна шкода державі, суспільству, юридичним особам чи окремим громадянам, а відтак, відсутні підстави для витребування земельної ділянки з його законного володіння та стягнення з нього судового збору.
Ухвалою суду від 14.12.2023 поновлено ОСОБА_2 строк на подачу відзиву на позовну заяву. Прийнято відзив ОСОБА_2 на позовну заяву керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису.
08.11.2023 від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Єпіфанова Я.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування відзиву стверджує про відсутність належного обґрунтування підстав для звернення прокурора до суду в інтересах Богодухівської міської ради Харківської області, оскільки прокурором не доведено невиконання або неналежного виконання останньою дій, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах, тобто, чи мала рада можливість спростувати стверджувані прокурором правопорушення чи самостійно звернутися до суду з позовом протягом розумного строку після отримання повідомлення від прокуратури, а також чи можна кваліфікувати її дії у спірних відносинах як бездіяльність. Вказує, що прокурором було сплачено судовий збір за подачу даного позову, не дочекавшись відповіді міської ради про намір і можливість звернутися за захистом своїх прав, а отже, не дотримано процедури, передбаченої ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», яка має передувати зверненню до суду з відповідним позовом. При цьому, подача даного позову є фактично фінансовою допомогою органу місцевого самоврядування, який не звернувся до суду з відповідним позовом у зв'язку з відсутністю коштів.
Вважає, що наведені прокурором в обґрунтування позову правові позиції Верховного Суду не є релевантними для даної справи, оскільки ці постанови ухвалені за інших фактичних обставин, а самі правові позиції виокремлені без вивчення підстав розгляду справ, повного тексту постанов, з вибіркою зручних для позивача формулювань та причин вибуття з володіння власника земельних ділянок.
Вказує, що відповідач ОСОБА_2 відповідно до ст.118 ЗК України, 13.08.2021 звернувся до Богодухівської міської ради із заявою про затвердження проекту відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228, площею 2,0000 га, надав документи із землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, тобто, ОСОБА_2 дотримано правил та порядку, передбачених Земельним кодексом України, щодо отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Частиною 2 статті 118 ЗК України передбачено обов'язок органу місцевого самоврядування у місячний строк прийняти рішення про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність, або ж вмотивоване рішення про відмову, при цьому, у ч.7 ст.118 ЗК України наведено перелік підстав для відмови, який є вичерпним. Рішення органу місцевого самоврядування про відмову з інших підстав є неправомірним.
Рішенням Богодухівської міської ради від 27.09.2021 № 3224-VІІ не затверджено проект землеустрою ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що рішення не підтримала необхідна кількість депутатів, підстави для відмови відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України у цьому рішенні відсутні. З наданого до позовної заяви акту роботи комісії по проведенню службового розслідування від 23.08.2021 вбачається, що відмова депутатів Богодухівської міської ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 - відсутня. Доказів надсилання вмотивованої відмови у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_2 до позовної заяви не надано, відтак, останній не знав і не міг знати, що за його заявою депутатами Богодухівської міської ради XVII позачергової сесії VIII скликання 27.09.2021 прийнято рішення, яке не передбачене ч.2 ст.118 ЗК України. Матеріали справи не містять жодних зауважень щодо наданих ОСОБА_2 документів про передачу йому у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228, площею 2,0000 га, що могли б стати підставою для вмотивованої відмови у погодженні клопотання ОСОБА_2 , якої по суті не було. Посилання позивача на невідповідність рішення Богодухівської міської ради XVIII позачергової сесії VIII скликання із земельних питань від 05.10.2021 № 3521-VIII Регламенту ради, а саме щодо відсутності попереднього розгляду проекту рішення комісією з питань земельних відносин, є неприйнятним, оскільки Богодухівською міською радою рішенням від 27.09.2021 № 3224-VІІ не відмовлено у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_2 , а не затверджено проект у зв'язку з відсутністю необхідної кількості голосів; позивачем не надано протоколу пленарного засідання ХVII позачергової сесії Богодухівської міської ради VIIІ скликання, що відбулася 27.09.2021, з метою з'ясування кількості присутніх депутатів на сесії від загальної кількості та визначення причин «непогодження» проекту землеустрою ОСОБА_2 , а не «відмови», як помилкового вважає позивач.
Отже, відповідач ОСОБА_2 отримав земельну ділянку за рішенням власника - Богодухівської міської ради, наслідком такого волевиявлення власника стала реєстрація права власності на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228 у Державному реєстрі прав відповідно до ст.126 ЗК України. А відтак, позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння в порядку ст.388 ЦК України, за наявності діючого рішення органу місцевого самоврядування, є неналежним захистом права позивача. Крім того, з боку ОСОБА_2 жодних порушень порядку отримання земельної ділянки у власність допущено не було. Особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення у попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконання своїх повноважень припустилися помилки.
Богодухівська міська рада не відмовила, хоча і не затвердила проект землеустрою ОСОБА_2 рішенням від 27.09.2021 № 3224-VІІ, у зв'язку з чим вивела дане питання на наступний розгляд пленарного засідання ради, тобто, якщо порушення і були вчинені, то з боку публічного органу, а не особи. У свою чергу, відповідач ОСОБА_2 виконав усі вимоги, покладені на нього земельним законодавством для отримання земельної ділянки у власність (розробив технічну документацію, отримав позитивний висновок, та у встановленому порядку звернувся до органу місцевого самоврядування для отримання відповідних рішень). Наведене свідчить про те, що в даному випадку відбувається непропорційне втручання у право ОСОБА_2 на мирне володіння майном у розумінні ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначив, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача, однією з яких є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Прокурором при зверненні до суду з позовом не доведено, яка саме з вичерпних умов ч.1 ст.388 ЦК України стала підставою для заявлення вимоги про витребування майна з володіння ОСОБА_2 на користь Богодухівської міської ради, оскільки жодна з підстав не може бути застосованою у даній справі. Так, спірна земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_2 , вибула за рішенням (волевиявленням) власника - Богодухівської міської ради. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. Покладаючись на добросовісність дій орагну місцевого самоврядування, відповідач ОСОБА_2 законним шляхом набув своє майно, є добросовісним набувачем, тому це майно на підставі ст.388 ЦК України витребувано бути не може, оскільки у діях позивача була воля на передачу цього майна іншій особі. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, у цьому випадку є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний надмірний тягар.
Відмітив, що прокурор, звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсним договору емфітевзису, укладеного між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилається на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також на також на те, що земельна ділянка вибула з власності територіальної громади незаконно, з порушенням вимог чинного законодавства. Однак, оспорюваний договір укладений та реалізовується сторонами, наділеними обсягом прав, під час дії права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка є предметом договору емфітевзису, вказаний договір не суперечить жодній нормі діючого законодавства України, а також інтересам держави чи суспільства, тому що укладений в рамках реалізації ОСОБА_2 права власності - вільно володіти та розпоряджатися своєю власністю. Позивачем не доведено, в чому саме оспорюваний договір емфітевзису суперечить інтересам держави, в той час як відповідач ОСОБА_2 ані під час отримання земельної ділянки у власність, ані під час укладення договору емфітевзису з КодацькимО.В. не порушив жодної норми права.
22.11.2023 прокурором подано відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому прокурор просить задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Ухвалою суду від 14.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Єпіфанова Я.В. про поновлення строку для подання відзиву на позов. Відзив залишено без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного суду від 27.04.2024 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Єпіфанова Я.В. задоволено частково.Ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 14 грудня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 29.04.2024, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у вказаній постанові, продовжено представнику відповідача ОСОБА_3 адвокату Єпіфанову Я.В. строк для подачі відзиву на позовну заяву та прийнято відзив представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Єпіфанова Я.В. на позов керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 23.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_2 у надісланому до суду письмовому клопотанні просив розглядати справу за його відсутності, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Суд, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 13.08.2021 до Богодухівської міської ради Харківської області надійшла заява ОСОБА_2 про затвердження проекту відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228площею 2,00 га із земель комунальної власності та безоплатну передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, та була зареєстрована за вхідним номером 7738/18 (т.1, а.с.15).
Рішенням XVII позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 27.09.2021 № 3224-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » не затверджено проект землеустрою ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (код КВЦПЗ А.01.03) у зв'язку з тим, що рішення не підтримали необхідна більшість депутатів (т.1, а.с.18).
Рішенням XVIIІ позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 05.10.2021 № 3521-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності територіальної громади, розташованої за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області. Передано ОСОБА_2 власність земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (код КВЦПЗ А.01.03) (т.1, а.с.19).
20.10.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шахматовою І.В. на підставі вказаного вище рішення зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228(рішення № 61105543 від 23.10.2021) (номер запису 44616153, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2486125063020) (т.1, а.с.16).
23.11.2021 між ОСОБА_2 (Власник) та ОСОБА_3 (Емфітевт) укладено договір № 6 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, площею 2,0 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320884500:02:002:0228, щодо якої Власник передає Емфітевту право володіння та право цільового використання (емфітевтичне право), зберігаючи за собою право розпорядження нею. Згідно даного договору у Емфітевта виникає право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, а саме, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка відведена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку і належить Власнику на праві власності,що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 280891466, виданого 23.10.2021 приватним нотаріусом Шахматовою І.В..
За Емфітевтом на період дії цього договору закріплюється право повного і виключного володіння та користування земельною ділянкою, незалежно від волі третіх осіб та/або власника. Емфітевт має право самостійно та на власний розсуд розпоряджатися правом повного та виключного володіння та користування земельною ділянкою та у будь-який спосіб передавати це право третім особам у власність та/або користування, у т.ч. обтяжувати правами третіх осіб.
Передача емфітевтичного права здійснюється безкоштовно. Плата за користування емфітевтичним правом установлюється у розмірі 30000,00 грн., у т.ч. податок з доходів фізичних осіб у розмірі 3400,00 грн. та військовий збір у розмірі 450,00 грн. Сума до виплати становить 24150,00 грн. та передається власнику протягом 15 календарних днів з дня підписання цього договору.
Емфітевтичне право за цим договором встановлюється на 49 років.
Цей договір набирає чинності, а земельна ділянка вважається такою, що обтяжена правом Емфітевта, з моменту його укладення. Право користування за цим договором виникає з моменту його підписання сторонами. Емфітевт вважається таким, що приступив до використання земельної ділянки з моменту реєстрації права користування за цим договором у встановленому, на час укладення договору, законом порядку. Емфітевт має право приступити до використання земельної ділянки після укладення договору та до моменту реєстрації права користування у разі наявності труднощів чи перешкод у здійсненні такої реєстрації з незалежних від сторін договору причин у день підписання договору чи наступні три дні, що слідують за ним (т.1, а.с.20-23).
23.11.2021 державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хаткевич І.І. зареєстровано за ОСОБА_3 право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228 на підставі договору емфітевзису № 6 від 23.11.2021 (рішення про державну реєстрацію № 61870246 від 26.11.2021, номер запису про інше речове право - 45292901) (т.1, а.с.16-17).
Згідно з довідкою про оціночну вартість об'єкту нерухомості від 12.09.2023, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:001:0412 площею 2 га (категорія - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства) становить 437224,42 грн. (т.1, а.с.24).
Згідно зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ч.1 ст.12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, зі змінами, внесеними Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності з 27.05.2021)до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Отже, вирішення питань передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад відноситься до компетенції сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п. «б» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).
Відповідно до п. «в» ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з п. «б» ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частинами 6-10 ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з п.5 ч.4 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (ч.8 ст.186 ЗК України).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.11 ст.118 ЗК України).
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.12 ст.118 ЗК України).
Згідно з ч.1 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян (ч.13 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з ч.1-4 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, зі змінами, внесеними Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності з 27.05.2021) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Згідно з ч.ч.1, 4, 10, 11 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
Відповідно до ст. 29 Регламенту Богодухівської міської ради Харківської області, затвердженого рішенням Богодухівської міської ради від 24.12.2020 № 43-VIII, включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання. Питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями Ради, до порядку денного не включаються та не розглядаються на сесії.
Статтею 31 Регламенту Богодухівської міської ради Харківської області передбачено, що секретар ради розглядає поданий проект, реєструє його у книзі реєстрації проектів Ради та визначає перелік комісій Ради та відповідних структурних підрозділів виконавчого органу, які мають попередньо розглянути чи завізувати проект. Після реєстрації проект рішення разом із переліком комісій Ради та структурних підрозділів виконавчого органу, які мають розглянути або завізувати проект, передається до цих виконавців у порядку, встановленому для служби діловодства Ради.
Секретар ради передає підготовлений проект рішення Ради для включення до проекту порядку денного за наявності віз уповноважених представників відповідних комісій Ради та відповідальних посадових осіб Ради (її виконавчих органів).
Висновки і рекомендації комісій щодо проекту рішення подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту рішення у постійних комісіях має бути завершене до початку пленарного засідання, на розгляд якого винесене відповідне питання.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження Богодухівського міського голови від 30.12.2021 № 02-Р «Про проведення службового розслідування за фактом порушення процедури прийняття деяких рішень Богодухівської міської ради із земельних питань» було проведено службове розслідування, результати якого оформлено актом від 23.08.2023.
За висновками службового розслідування, в період з 27.09.2021 по 12.10.2021, під час формування матеріалів XVII та XVIIІ позачергових сесій VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області секретар міської ради Р. Гамбарашвілі виготовив копії з оригіналів заяв громадян, які знаходилися в матеріалах XVII позачергової сесії VIII скликання, від 27.09.2021; при цьому до матеріалів XVII позачергової сесії він долучив копії заяв громадян, а оригінали заяв - долучив до матеріалів XVIIІ позачергової сесії.
У відділі ЦНАП виконавчого комітету міської ради ці заяви зареєстровані один раз, та подавалися відділом земельних відносин та захисту довкілля на розгляд XVII позачергової сесії VIII скликання 27.09.2021.
В ході підготовки додаткових земельних питань на розгляд постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, секретар міської ради Р. Гамбарашвілі серед вже прийнятих рішень, які планувалося винести на переголосування з метою підтвердження їх 2/3 голосів депутатів, самостійно включив до переліку ті питання, по яким раніше у затвердженні проектів було відмовлено (тобто, які не підтримані простою більшістю депутатів).
Комісія з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва - не розглядала окремо блок питань з порядків денних, у т.ч., XVII позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради про затвердження проектів, технічних документацій та передачі сформованих земельних ділянок у власність, всього 173 питання, що були рекомендовані до розгляду на XVIIІ позачергової сесії VIII скликання секретарем міської ради Р. Гамбарашвілі.
На засіданні на XVIIІ позачергової сесії VIII скликання депутати міської ради підтримали (проголосували «за») більше 2/3 голосів.
Оскільки зазначені рішення видані з можливими порушеннями і відповідно можуть бути визнані незаконними лише в судовому порядку за заявою заінтересованої юридичної особи, прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, комісією доручено заступнику міського голови ОСОБА_4 здійснити необхідні дії щодо визнання незаконними рішень, прийнятих на XVIIІ позачергової сесії VIII скликання із земельних питань з № 3515 по № 3530, відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (т.1, а.с.35-47).
Як вбачається зі змісту вказаного акту службового розслідування, при прийнятті рішення XVII позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 27.09.2021 № 3224-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » голосували «за» - 2 депутати, проти - «0», утримались - 23 (протокол № 17); у відомості поіменного голосування : «за» - 2, «проти» - 2, «утримались» - 23. У затвердженні проектів землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та передачу безоплатно у власність за вказаним рішенням - відмовлено, у зв'язку з тим, що рішення не підтримано необхідною кількістю голосів. До вказаного рішення долучено копію заяви громадянина.
При прийнятті рішення XVIIІ позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 05.10.2021 № 3521-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » (протокол сесії № 18) : голосували «за» - 29, «проти» - 1, «утримались» - 2; у відомості поіменного голосування : «за» - 29, «проти» - 1, «утримались» - 0, «не голосували» - 2.
Таким чином, земельні питання, по яким на XVII позачерговій сесії VIII скликання не затверджено відповідні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу безоплатно у власність, були винесені на повторний розгляд на XVIIІ позачергову сесію VIII скликання та по ним прийняті рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність.
До рішень долучено оригінали заяв громадян, копії яких долучено до аналогічних рішень XVII позачерговій сесії VIII скликання.
Проекти рішень щодо затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність або користування, які на попередніх сесіях не підтримані достатньою кількістю депутатів, для переголосування на засіданні 18 сесії 8 скликання Богодухівської міської ради повторно Відділом земельних відносин та захисту довкілля не готувалися. Список для переголосування Відділом не готувався, а був сформований секретарем міської ради та надісланий для додаткового доручення до загального списку вивчених земельних питань, які схвалені комісією для розгляду та прийняття рішень на черговому пленарному засіданні.
Під час пленарного засідання XVIIІ позачергової сесії Богодухівської міської ради VIII скликання депутати проголосували «за» більше 2/3 голосів (т.1, а.с.37, 38).
Відповідно до протоколу № 17 засідання постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою Богодухівської міської ради VIII скликання від 04.10.2021, на засіданні були присутні депутати : ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ..
Голова комісії ОСОБА_5 надав слово секретарю Богодухівської міської ради ОСОБА_11 , який запропонував деякі питання з порядків денних XІV, XVІ та XVII позачергових сесій VIII скликання Богодухівської міської ради про затвердження проектів, технічних документацій та передачі сформованих земельних ділянок у власність, всього 173 питання, винести на повторне голосування у сесійній залі, оскільки відповідно до Закону України від квітня 2021 року потрібно 2/3 голосів «за» від загальної кількості депутатів.
ОСОБА_5 зазначив, що на вищезазначених сесіях вже були видані рішення з цих питань, тащо це за питання комісія наразі не розглядала. ОСОБА_5 поставив на голосування пропозицію секретаря Богодухівської міської ради Гамбарашвілі Р.Т. рекомендувати деякі питання з порядків денних XІV, XVІ та XVII позачергових сесій VIII скликання Богодухівської міської ради про затвердження проектів, технічних документацій та передачі сформованих земельних ділянок у власність, всього 173 питання, винести на повторне голосування у сесійній залі. Голосували «за» - 6, проти - «0», «утримались» - 0.
За результатами голосування погоджена пропозиція секретаря Богодухівської міської ради Гамбарашвілі Р.Т. рекомендувати деякі питання з порядків денних XІV, XVІ та XVII позачергових сесій VIII скликання Богодухівської міської ради про затвердження проектів, технічних документацій та передачі сформованих земельних ділянок у власність, всього 173 питання, винести на повторне голосування у сесійній залі.
Виходячи зі змісту протоколу, в переліку рішень із земельних питань, які винесені на розгляд комісії 04.10.2021, не включено питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0228та надання її у власність ОСОБА_2 , і окремо вказане питання на засіданні комісії не розглядалося.
Протокол засідання комісії № 17 від 04.10.2021 не підписаний головою комісії ОСОБА_5 , а також членами комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ..
Отже, при прийнятті рішення Богодухівської міської ради XVIIІ позачергової сесії VIII скликання від 05.10.2021 № 3521-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » не було отримано висновку постійної комісії ради з питань земельних відносин, оскільки це питання по суті комісія не розглядала.
Після того, як це питання було розглянуте на XVII позачерговій сесії Богодухівської міської ради VIII скликання на підставі заяви ОСОБА_2 від 13.08.2021, вдруге заяви про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не подавав. Відповідне питання було повторно розглянуте на XVIIІ позачерговій сесії Богодухівської міської ради VIII скликання на підставі попередньої заяви ОСОБА_2 ..
Таким чином, питання про затвердження технічної документації та виділення земельної ділянки у власність на XVIIІ позачерговій сесії було розглянуто Богодухівською міською радою за відсутності оригіналу відповідної заяви громадянина.
Питання про затвердження проекту землеустрою та надання вказаної земельної ділянки у власність було винесене на повторне голосування на XVIIІ позачерговій сесії Богодухівської міської ради VIII скликання за відсутності належним чином оформленого протоколу засідання комісії з питань земельних відносин, оскільки, як зазначалось вище, протокол № 17 від 04.10.2021 не підписаний головою постійної комісії та окремими її членами.
Враховуючи викладене, рішення від 05.10.2021 № 3521-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » прийняте Богодухівською міською радою з порушенням передбаченої законом процедури - вимог ст.ст.116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст.ст.46, 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.29, 31 Регламенту Богодухівської міської ради VIII скликання, а відтак, вказане рішення не може вважатися правомірним.
Згідно зі ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування (ст.80 ЗК України).
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності (ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
Отже, право власності повинно набуватися виключно відповідно до закону, а реалізація повноважень ради має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства. Воля територіальної громади як власника земель комунальної власності повинна виражатися в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам цієї територіальної громади.
Разом з тим, як зазначалось вище, процедура прийняття рішення Богодухівської міської ради від 05.10.2021 № 3521-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » не в повному обсязі відповідає вимогам земельного законодавства.
За правилами ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Разом з тим, положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і «майном».
Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
При розгляді цієї справи може бути враховано також рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.
При цьому, в пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.
З огляду на викладене, принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з'ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності» при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб'єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з'ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів (постанови Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 460/762/16-ц, від 23.02.2022 по справі № 367/2271/15-ц).
Не заперечуючи, що неправомірне рішення органу місцевого самоврядування є неналежною підставою для набуття права власності, процедура його прийняття не відповідала вимогам закону, суд дійшов висновку, що у справі підлягають застосуванню положення ст. 387 ЦК України. Таким чином, втручання у право мирного володіння відповідача спірною земельною ділянкою ґрунтується на законі.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішення суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність, а тому мету втручання у право власності на спірну земельну ділянку суд вважає легітимною.
Між тим, відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Судом встановлено, що незаконність набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку прокурор та позивач пов'язують виключно з порушенням процедури прийняття рішення Богодухівської міської ради від 05.10.2021 № 3521-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ».
Разом з тим, відповідач заперечив проти позову, наполягаючи на тому, що він особисто як громадянин України, учасник бойових дій, виконав усі передбачені законом вимоги для отримання земельної ділянки у власність (маючи передбачене законом право, скористався ним та звернувся до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою, виготовив та подав технічну документацію, яка в подальшому була затверджена), і не допустив будь-яких порушень земельного законодавства.
Наявність у ОСОБА_2 права на першочергове безоплатне отримання у власність земельної ділянки як у учасника бойових дій підтверджена наданою відповідачем копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 03.06.2016.
Прокурором та позивачем не надано до суду жодних доказів відсутності у ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, або вчинення будь-яких порушень чи невиконання вимог закону при зверненні ОСОБА_2 до Богодухівської міської ради із заявою від 13.08.2021, або ж невідповідності виготовленої ним технічної документації вимогам законодавства чи технічним вимогам.
Суд зауважує, що рішенням Богодухівської міської ради XVII сесії Богодухівської міської ради № 3224-VІІІ від 27.09.2021 не було відмовлено ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації із землеустрою, як помилково стверджує прокурор, а не прийнято рішення про затвердження цієї технічної документації (прийнято рішення про її незатвердження), оскільки рішення не підтримала необхідна більшість депутатів - 2/3, як це передбачено частиною 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на час передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ).
Зі змісту акту про результати службового розслідування від 23.08.2021 не вбачається причин, з яких Богодухівською міською радою прийнято рішення про «незатвердження» проекту землеустрою, у т.ч., що підставою для незатвердження проекту землеустрою ОСОБА_2 слугувала невідповідність розробленого проекту вимогам законодавства.
Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, голосувати чи не голосувати - це право депутата, яке реалізується ним на власний розсуд, тому пояснити, чому 23 присутні на сесії депутати 27.09.2021 не проголосували за затвердження проекту землеустрою ОСОБА_2 , - неможливо.
Відповідно до ч.9 ст.118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (ч.8 ст.186 ЗК України).
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим (ч.7 ст.186 ЗК України).
Разом з тим, до матеріалів справи не надано ані протоколу засідання земельної комісії, що передувало прийняттю рішення ради від 27.09.2021, ані протоколу засідання Богодухівської міської ради на XVII позачерговій сесії, з яких би вбачалися підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою та відведенні земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .. Зокрема, не надано доказів того, що земельна комісія, розглядаючи заяву ОСОБА_2 з доданими документами в рамках підготовки до XVII позачергової сесії Богодухівської міської ради VIII скликання, дійшла висновку про невідповідність технічної документації вимогам законодавства або документації із землеустрою, містобудівної документації.
Враховуючи викладене, прокурором та позивачем не доведено наявності підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_2 та відведення земельної ділянки у власність у розумінні ч.8 ст.186 ЗК України.
Натомість, виходячи зі змісту акту службового розслідування від 23.08.2021, при прийнятті рішення XVIIІ позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 05.10.2021 № 3521-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » (протокол сесії № 18) «за» затвердження проекту землеустрою голосували 29 депутатів з 32 присутніх.
Вказана обставина свідчить про відсутність підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, розробленого ОСОБА_2 ..
Доказів протилежного прокурором та позивачем надано не було.
Таким чином, обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_2 , скориставшись наданим законом правом, виготовив та подав на затвердження органу місцевого самоврядування проект технічної документації із землеустрою, зауважень до якого у позивача на час його затвердження не було, отримав позитивне рішення органу місцевого самоврядування і на його підставі зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, тобто, з боку відповідача ОСОБА_2 були відсутні порушення порядку отримання земельної ділянки у власність.
Натомість, орган місцевого самоврядування допустив певні порушення закону та Регламенту ради при розгляді заяви ОСОБА_2 та складеної ним технічної документації із землеустрою, про які відповідач ОСОБА_2 не був проінформований і вплинути на які не мав можливості.
Доказів того, що ОСОБА_2 був повідомлений про наявність перешкод для затвердження технічної документації із землеустрою та відведення земельної ділянки у власність (зокрема, шляхом надіслання письмового вмотивованого висновку про непогодження технічної документації в порядку, передбаченому ч.7 ст.186 ЗК України), матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що намагання виправити допущену в минулому органом влади «помилку» не може мати наслідком непропорційне втручання у нове право відповідача та перекладати на нього усі негативні наслідки такої «помилки», оскільки в даному випадку, задоволення із формальних підстав позову до ОСОБА_2 , який виконав передбачені законом вимоги та не допустив незаконних дій для отримання земельної ділянки у власність, покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка володіє земельною ділянкою протягом певного часу, а отже порушить справедливий баланс інтересів сторін.
Витребування земельної ділянки у особи, яка у спірних відносинах діяла добросовісно та правомірно, буде непропорційним втручанням у його право на мирне володіння майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Прокурор та позивач не довели, що витребування спірної земельної ділянки для захисту інтересів держави щодо контролю за розпорядженням земельними ділянками переважає необхідність дотримання права відповідача на мирне володіння майном, яке він, діючи добросовісно, набув, покладаючись на добросовісність та компетентність органу місцевого самоврядування і належну реалізацію ним своїх повноважень.
За таких обставин, позовна вимога про витребування у відповідача спірної земельної ділянки не відповідає принципам справедливості, розумності та не є пропорційною меті, яку переслідує позивач, а отже, в її задоволенні належить відмовити.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору емфітевзису від 23.11.2021 № 6 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Прокурор, звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсним цього договору, посилається на те, що земельна ділянка, яка є предметом договору, вибула з власності територіальної громади незаконно, з порушенням вимог чинного законодавства, а тому укладений договір емфітевзису підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України.
Разом з тим, у позовній заяві не зазначено, і прокурором та позивачем не доведено, в чому саме оспорюваний договір емфітевзису суперечить вимогам законодавства, інтересам держави чи суспільства, його моральним засадам.
Оспорюваний договір укладений під час дії права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка є предметом договору емфітевзису, вказаний договір не суперечить жодній нормі діючого законодавства України, а також інтересам держави чи суспільства, тому що укладений в рамках реалізації ОСОБА_2 права власності - вільно володіти та розпоряджатися своєю власністю.
Фактично доводи про недійсність договору емфітевзису пов'язуються прокурором з відсутністю у ОСОБА_2 права на розпорядження земельною ділянкою, у т.ч. передачі її в емфітевтичне користування.
Разом з тим, на недотримання вимог ч.2 ст.203 ЦК України щодо необхідного обсягу цивільної дієздатності він не посилається.
При цьому, станом на дату укладення договору емфітевзису наявність у ОСОБА_2 повноважень на укладення вказаного договору підтверджувалась відомостями Державного реєстру прав, які є достовірними до моменту їх спростування у встановленому законом порядку.
Як зазначалось вище, порушення процедури прийняття рішення про затвердження технічної документації із землеустрою не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_2 права власності, враховуючи, що останній підтвердив наявність у нього наміру на отримання земельної ділянки у власність, та вчинення ним для цього дій, передбачених законом, а позивачем та прокурором не доведено наявності підстав для відмови у затвердженні вказаного проекту та відведення земельної ділянки у власність.
Беручи до уваги висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки у ОСОБА_2 , а також викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору емфітевзису № 6 від 23.11.2021.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за прокурором.
Керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, ч.1 ст.223, ст.ст.259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Прокурор : керівник Богодухівської окружної прокуратури, адреса : 62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1, код ЄДРПОУ 02910108.
Позивач: Богодухівська міська рада Харківської області, адреса : Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності 2 код ЄДРПОУ 04058640.
Відповідач 1: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 28.08.2024.
Суддя О.С. Сеник