Справа № 405/5899/24
провадження № 1-кс/405/2469/24
23.08.2024 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником начальника відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Компаніївка, Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обіймає посаду начальника юридичного відділу Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району, Кіровоградської області, адвоката, депутата Кропивницької районної ради Кіровоградської області восьмого скликання, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 13.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024120000000106, -
23.08.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 331 прожитковий мінімум для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Також слідчий вказує про існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав, вказав на існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник заперечив відносно задоволення клопотання прокурора мотивуючи це тим, що заявлені стороною обвинувачення ризики є недоведеними; найбільш тяжкий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований виключно через тяжкість можливого покарання; заявлений стороною обвинувачення розмір застави у розмірі 331 прожиткового мінімумів для працездатних осіб є непомірний для нього, а прокурором не доведено існування виключного випадку при визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави і доказів цього не надано; просив врахувати такі відомості відносно підозрюваного: міцність соціальних зв'язків, постійне місце проживання, займається адвокатською діяльністю, позитивно характеризується; просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме, домашній арешт із забороною покидати житло в нічний час.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло в нічний час, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить інтереси його родини, оскільки він один утримує родину; має юридичну освіту та розуміє наслідки невиконання обов'язків.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення захисника, з якими погодився підозрюваний, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове у у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 13.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024120000000106 за ч. 3 ст. 368 КК України.
22.08.2024, о 13 год. 02 хв., ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 368 КК України.
23.08.2024 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до якої:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно рішення першої сесії восьмого скликання «Про початок повноважень депутатів Кропивницької районної ради восьмого скликання» №1 від 11.12.2020 набув статус депутата Кропивницької районної ради.
У той же час відповідно до свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 294/н, виданого Кіровоградською обласною КДКА, ОСОБА_4 є адвокатом.
Крім того, відповідно до розпорядження Голови Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 57-К від 20.11.2020, його призначено на посаду юриста Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Відповідно до трудового договору, укладеного 23.11.2020 між Ганнівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, в особі сільського голови ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , останній прийнятий на посаду начальника юридичного відділу Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області з 01.12.2020 до 01.12.2025.
Відповідно до рекомендованої Національним агентством України з питань державної служби (далі - НАДС) форми посадової інструкції начальника юридичного відділу відповідної ради, створеної з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи з посадовими інструкціями посадових осіб місцевого самоврядування (затверджені наказом НАДС від 18.07.2022 року № 58-22) начальник юридичного відділу, посаду якого з 01.12.2020 займав ОСОБА_4 , останній був наділений наступними завданнями, обов'язками та правами:
-здійснювати загальне керівництво та координацію роботи відділу, розподіляє обов'язки між працівниками, контролює виконання ними своїх завдань;
-здійснювати правове забезпечення діяльності органу місцевого самоврядування та депутатів відповідної ради;
-перевіряти на відповідність законодавству проекти рішень, які готуються в органі місцевого самоврядування. У разі невідповідності проектів зазначених актів законодавству надає письмові зауваження з відповідним обґрунтуванням;
-проводити правову експертизу проектів документів, підготовлених структурними підрозділами органу місцевого самоврядування. Переглядає разом із іншими структурними підрозділами органу місцевого самоврядування документи з питань, що належать до його компетенції, з метою приведення їх у відповідність законодавству;
-інформувати керівництво органу місцевого самоврядування про необхідність вжиття заходів для внесення змін до документів або скасування;
-організовувати ведення претензійно-позовної роботи;
-представляти інтереси органу місцевого самоврядування в судах усіх інстанцій та юрисдикцій за дорученням, дає оцінку претензіям, що направлені до органу місцевого самоврядування;
-організовувати роботу, пов'язану з укладенням договорiв, брати участь у їх підготовці та здійсненні заходів, спрямованих на виконання договiрних зобов'язань, забезпечувати захист майнових прав i законних інтересів органу місцевого самоврядування, а також погоджувати (візувати) проекти договорів за наявності погодження (візи) начальників відповідних структурних підрозділів органу місцевого самоврядування;
-за дорученням керівництва органу місцевого самоврядування брати участь у засіданнях постійних та тимчасових комісій ради, робочих групах, нарадах та інших заходах органу місцевого самоврядування при обговоренні питань, які мають відношення до правового забезпечення його роботи;
-сприяти правильному застосуванню актiв законодавства про працю, у разi невиконання або порушення їх вимог подавати керівництву органу місцевого самоврядування висновок з пропозиціями щодо усунення таких порушень;
-здійснювати заходи, спрямовані на підвищення рівня правових знань посадових осіб місцевого самоврядування;
-надавати роз'яснення положень законодавства України, умов та порядку їх застосування в органах місцевого самоврядування;
-вносити на розгляд керівництва органу місцевого самоврядування пропозиції щодо оптимальної структури та штатного розпису відділу, створення, реорганізації, ліквідації його підрозділів.
Також встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі рішення Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 2 від 20.11.2020 та результатів виборів Ганнівського сільського голови Новоукраїнського району Кіровоградської області, обрана та перебуває на посаді Ганнівського сільського голови.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_7 є головною посадовою особою Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, очолює виконавчий комітет даної ради та головує на її засіданнях.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ОСОБА_7 наділена наступними повноваженнями:
- забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
- організує в межах, визначених законодавством, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
- підписує рішення ради та її виконавчого комітету;
- здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
- скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;
- призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;
- представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;
- укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради
- здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.
Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді Ганнівського сільського голови Новоукраїнського району Кіровоградської області, та ОСОБА_4 , перебуваючи на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді начальника юридичного відділу Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, відповідно до частини 3 статті 18, примітки 1 до статті 364, примітки 2 до статті 368 КК України, пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», статей 12, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постійно здійснювали функцію представника органу місцевого самоврядування та являються службовими особами, які займають відповідальне становище.
ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді Ганнівського сільського голови Новоукраїнського району Кіровоградської області, та ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника юридичного відділу Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, будучи службовими особами, що постійно здійснюють функцію представника органу місцевого самоврядування, з мотивів жадоби до наживи та незаконного збагачення, вирішили умисно використати свої службові повноваження з корисливих мотивів, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням влади та службового становища за наступних обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 відповідно до цивільно-правової угоди №1 від 03.06.2024, укладеної із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 , надає останньому послуги з виконання робіт з поточного ремонту доріг Кіровоградської області.
На початку червня 2024 року (точної дати на даний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_8 познайомився із ОСОБА_4 та в ході спілкування останньому стало відомо, що ОСОБА_8 із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 , виконують роботи з поточного ремонту автомобільних доріг.
В свою чергу ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 12 год. 11.06.2024, та у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб, повідомив Ганнівському сільському голові Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_7 про фізичну особу - підприємця, який зможе виконати роботи з поточного ремонту вулиць окремих населених пунктів Ганнівської територіальної громади.
В ході вказаної бесіди у ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в розмірі 10 % від суми укладених договорів з поточного ремонту вулиць окремих населених пунктів Ганнівської територіальної громади від ОСОБА_8 , у разі укладення з ним відповідних договорів.
На виконання вказаного, спільного з ОСОБА_7 злочинного плану, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , ОСОБА_4 11.06.2024, під час особистої телефонної розмови із ОСОБА_8 запросив останнього приїхати в цей же день, тобто 11.06.2024, о 12 год, до офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в якому він здійснює свою адвокатську діяльність, та у присутності свого керівника обговорити умови «співпраці».
На вказану пропозицію ОСОБА_8 , не будучи обізнаним у дійсних злочинних намірах ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , прибув у визначений ОСОБА_4 час до кабінету АДРЕСА_3 .
Під час особистої розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , на виконання спільного злочинного плану, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , повідомили останньому, що за підписання договорів з ремонту вулиць окремих населених пунктів Ганнівської територіальної громади саме з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 , ОСОБА_8 повинен надати неправомірну вигоду у вигляді «відкату» в розмірі 10 % від суми виконаних договорів, які ОСОБА_8 має сплатити ОСОБА_7 та ОСОБА_4 після того, як виконає договори і отримає оплату за них.
Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зазначили, що з метою уникнення проведення процедури публічних закупівель вони планують укласти 10 окремих договорів по 100 тис. грн. кожен.
Усвідомлюючи, що у разі відмови від запропонованих ОСОБА_7 та ОСОБА_4 незаконних умов «співпраці», фізична особа - підприємець ОСОБА_9 не отримає прибутку і в подальшому не зможе виконувати роботи з ремонту доріг на території Ганнівської територіальної громади, ОСОБА_8 погодився на запропоновані ОСОБА_7 та ОСОБА_4 умови.
В подальшому ОСОБА_7 , на виконання спільного із ОСОБА_4 злочинного плану, спрямованого на одержання неправомірної вигоди в розмірі 10 % від суми укладених договорів з поточного ремонту вулиць окремих населених пунктів Ганнівської територіальної громади від ОСОБА_8 , повідомила останньому свій номер телефону для узгодження робочих питань, акцентувавши увагу на необхідності спілкування виключно за допомогою месенджеру «Viber» та зазначила, що чекає на останнього 18.06.2024 у с. Приют Новоукраїнського району для визначення обсягу робіт, які планується провести у вказаному населеному пункті.
Так, 18.06.2024 ОСОБА_8 на виконання вимог ОСОБА_7 прибув до с. Приют Новоукраїнського району, де узгодив із останньою обсяги виконання робіт з ремонту вулиць вказаного населеного пункту.
У подальшому між Ганнівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області в особі сільського голови ОСОБА_7 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 укладено договори № 64 від 04.07.2024, № 65 від 04.07.2024, № 66 від 04.07.2024, № 67 від 04.07.2024, № 68 від 04.07.2024, № 69 від 04.07.2024, № 70 від 04.07.2024, № 71 від 04.07.2024 щодо надання послуг з поточного ремонту вулиць в с. Приют Новоукраїнського району Кіровоградської області на загальну суму 895 008,98 грн.
У подальшому, у період з 04.07.2024 по 12.07.2024 фізична особа - підприємець ОСОБА_9 на виконання вищезазначених договорів здійснив роботи з поточного ремонту вулиць в с. Приют Новоукраїнського району Кіровоградської області.
12.07.2024, близько 10 год. 27 хв., ОСОБА_8 прибув до офісу ОСОБА_4 , розташованого у кабінеті АДРЕСА_3 , де в цей час перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , та надав останній для підписання акти приймання виконаних будівельних робіт за договорами надання послуг № 64 від 04.07.2024, № 65 від 04.07.2024, № 66 від 04.07.2024, № 67 від 04.07.2024, № 68 від 04.07.2024, № 69 від 04.07.2024, № 70 від 04.07.2024, № 71 від 04.07.2024.
Отримавши вказані акти, ОСОБА_7 , діючи на виконання спільного з ОСОБА_4 злочинного плану, спрямованого на одержання неправомірної вигоди в розмірі 10 % від суми укладених договорів з поточного ремонту вулиць окремих населених пунктів Ганнівської територіальної громади від ОСОБА_8 , підписала зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт та скріпила печаткою Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
У подальшому 19.08.2024, на підставі затверджених головою Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району ОСОБА_7 актів приймання виконаних будівельних робіт за договорами надання послуг № 64 від 04.07.2024, № 65 від 04.07.2024, № 66 від 04.07.2024, № 67 від 04.07.2024, № 68 від 04.07.2024, № 69 від 04.07.2024, № 70 від 04.07.2024, № 71 від 04.07.2024, на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 від Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області перераховано грошові кошти на загальну суму 895 008,98 грн.
У подальшому, на виконання вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 22.08.2024, близько 11 год. 30 хв., прибув до приміщення кабінету АДРЕСА_3 , де передав, а ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , отримав від ОСОБА_8 раніше обумовлену суму грошових коштів в якості неправомірної вигоди в розмірі 90 000 (дев'яноста тисяч) гривень, тобто 10% від суми отриманих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 коштів як оплата наданих послуг по договорам № 64 від 04.07.2024, № 65 від 04.07.2024, № 66 від 04.07.2024, № 67 від 04.07.2024, № 68 від 04.07.2024, № 69 від 04.07.2024, № 70 від 04.07.2024, № 71 від 04.07.2024 з поточного ремонту вулиць в с. Приют Новоукраїнського району.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 14.06.2024 та від 23.06.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2024, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_8 від 10.07.2024, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 21.08.2024, протокол про результати проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю особи відносно ОСОБА_8 , який розсекречено, від 05.08.2024, протокол обшуку від 22.08.2024 за робочим місцем ОСОБА_4 , протокол огляду та вручення грошових коштів від 22.08.2024, свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Окрім цього, ОСОБА_4 , маючи наявність передбачених законом підстав для відстрочки від мобілізації у зв'язку з перебування на утриманні трьох дітей, які не досягли 18 років, а тому, у нього відсутні обмеження для виїзду за кордон, навіть в умовах воєнного стану.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
Враховуючи, що досудове розслідування наразі триває, ОСОБА_4 може впливати на свідків, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на них, оскільки свідки дають викривальні покази щодо вчинення ОСОБА_4 злочину за ч. 3 ст. 368 КК України, а їхні анкетні дані відкриті стороні захисту.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Наявність ризиків, які передбачені п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними, оскільки як слідчим в клопотанні, так і прокурором в судовому засіданні, не наведено жодного обґрунтування, які б вказували на їх існування.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційне місце роботи, є адвокатом, постійне місце проживання, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем проживання, відомостей про стан здоров'я підозрюваного сторонами не надано, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягався, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»). Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об'єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На переконання слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, за вказаного вище обґрунтування, є застава з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України», а саме: закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадження, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, обставин, встановлених відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України.
Одночасно з цим, прокурор в судовому засіданні мотивував наявність виключеного випадку при визначенні застави лише обставини кримінального провадження та відомостей про особу підозрюваного, що на переконання слідчого судді не є достатнім обґрунтуванням існування виключного випадку та визначення застави у розмірі, більшому ніж передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України
На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 202, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити частково .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 23.08.2024 по справі № 42024120000000106 від 13.06.2024.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 23.10.2024 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками, іншим підозрюваним у кримінальному провадженні за вийнятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно в залі суду.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10