Справа № 216/4000/24
провадження №2/216/1994/24
(повний текст)
20 серпня 2024 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чирського Г.М.,
за участі секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача АТ «А-Банк» Шкапенко О.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.05.2017 року станом на 21.05.2024 року у розмірі 90166,80грн., та стягнути витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування пред'явлених вимог вказав, що 19.05.2017 року ОСОБА_2 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою укладення кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки шляхом підписання анкети-заяви. Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на офіційному банківському сайті https://a-bank.com.ua, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Свідченням приєднання відповідача до угоди та дії укладеного між банком та ним кредитного договору є факт користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів. АТ «АКЦЕНТ-БАНК» свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі. Однак позичальник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, тим самим допустив порушення виконання покладених на нього зобов'язань. У результаті цього станом на 21.05.2024 р. виникла заборгованість в загальному розмірі 90166,8 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 49897,78 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 40269,02 грн., штрафи - 0,00 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Ухвалою суду від 13.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.07.2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Кормакова В.М. надійшов відзив, згідно змісту якого, відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки позивачем не доведено факт укладання Договору з Відповідачем та його істотних умов. До того ж Позивачем не надано доказів надання Відповідачу його примірнику оригіналу Договору ні під час, ні після його укладення, у редакції, яка б забезпечувала його цілісність та незмінність. Отже, Відповідач не може бути зобов'язаний виконувати умови, з якими він не був фактично ознайомлений, і такий правочин не є підставою виникнення обов'язків у Відповідача як споживача кредитних послуг. Крім того, Позивачем не доведено факту видачі кредиту та розміру заборгованості загального та по її складовим (основному боргу, відсоткам, неустойки, які не були погоджені у письмовій формі). Нараховані Позивачем суми не відповідають законодавству України, у тому числі ст. 1048 ЦК України, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» та заявленим самим Позивачем у наданих копіях договорів та графіків платежів умовам кредитування, і є непропорційно великою сумою, не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності цивільно-правових відносин та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду. Представник відповідача зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором від 19 травня 2017 року не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог.
В судове засідання представник АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не з'явився, в позові просив суд розглянути справу за відсутності представника, у разі неявки в судове засідання відповідача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 19.05.2017 року ОСОБА_2 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі підписаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 19.05.2017 року, станом на 21.05.2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 90166,8 грн., що складається із: 49897,78 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 40269,02 грн. - заборгованість за відсотками, 0,00 грн. - штрафи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно із вимогами п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Частиною 3 ст. 642 ЦК України встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що визначені змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із вимогами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне.
Банк уклав з ОСОБА_2 кредитний договір та надав йому у тимчасове користування грошові кошти на умовах їх повернення, по мірі витрачання зі сплатою відсотків. Позичальник умови договору належним чином не виконує, оскільки кредитні кошти витратив, після чого їх кредитору не повернув. Внаслідок цього, право банка на повернення його власності - кредитних коштів, порушено, а тому підлягає судовому захисту. Банк має право вимагати стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , і реалізував це право, звернувшись до суду.
Проте, наданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить підпису відповідача, а тому його не можливо вважати належним, допустимим та достатнім доказом ознайомлення відповідача із вказаними Умовами та правилами, а також доказом погодження сторонами інших істотних умов кредитного договору в письмовій формі, як це передбачено нормами ст.ст. 207, 1055 ЦК України.
Враховуючи відсутність підпису відповідача, наданий позивачем витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» не є доказом того, що саме такі умови та правила розумів відповідач, ознайомився і погодився із ним, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи, на момент отримання їх відповідачем, взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та штрафів за порушення строків виконання зобов'язання із повернення кредиту, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й постановою Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Також, у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Верховним Судом викладена правова позиція про неможливість застосування до аналогічних спірних правовідносин норм, що викладені у ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку (https://a-bank.com.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк», як з моменту виникнення спірних правовідносин, так і до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Внаслідок цього, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг із Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих суду доказів про конкретні, запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися судом як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
В даному випадку Анкета-заява позичальника не містить умов та порядку нарахування відсотків, пені та штрафів у випадку порушення строку виконання основного зобов'язання. Внаслідок наведених вище норм матеріального права та правових позицій Верховного Суду, вважати розмір заборгованості за порушення грошового зобов'язання, що визначені у наданих суду витягах із Умов та правил надання банківських послуг, неможливо. Розрахунок заборгованості, сам по собі, без надання доказів погодження розміру відсоткової ставки не може бути належним та допустимим доказом її наявності та розміру.
Щодо суми заборгованості за тілом кредиту суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 19.05.2017 року заборгованість відповідача за тілом кредиту станом на 21.05.2024 року становить 49897,78 грн.
Згідно виписки по картці відповідача чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
Користуючись кредитними коштами, ОСОБА_2 періодично сплачував заборгованість за наданим кредитом, останній платіж він здійснив 18.02.2022 р., згідно виписки, наданої позивачем. Погашення також відображені в розрахунку заборгованості в графі «Сума погашення за кредитним договором».
В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 19.05.2017 року, процентна ставка не зазначена.
Отже, з урахуванням того, що домовленості про сплату відсотків за користування коштами підписана відповідачем Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 19.05.2017 року не містить, розмір заборгованості по кредиту повинен становити 49897,78 грн. (тіло кредиту).
Наведені висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19; постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №545/2248/17 (провадження № 61-11459св19).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач порушив умови договору, що призвело до виникнення заборгованості.
Доводи представника відповідача про непідписання відповідачем Анкети-заяви та не отримання ОСОБА_2 кредитних коштів судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються наявними доказами. Так, випискою по картці підтверджується, що ОСОБА_2 отримав та активно використовував кредитні кошти, розраховувався ними при здійсненні покупок, переказував кошти на інші картки, знімав котівку, а також погашав заборгованість за кредитним договором, що свідчить про дії, спрямовані на виконання умов кредитного договору.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеної суми позовних вимог, що становить 1675 грн. 70 коп. (55,34 % від розміру задоволених вимог).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 81, 133, 212-218, 258, 259 ч.6, 264, 265, 268, 280 ЦПК України
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ: 14360080, заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.05.2017 року станом на 21.05.2024 року у розмірі 49897 грн. 78 коп. (сорок дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень 78 коп.), що є заборгованістю за кредитом, судові витрати у сумі 1675 грн. 70 коп. (одна тисяча шістсот сімдесят п'ять гривень 70 коп.), а всього - 51 573, 48 грн. (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят три гривні 48 коп.).
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Повний текст рішення виготовлено 26 серпня 2024 року.
Суддя Г.М.Чирський