Справа № 201/9381/24
Провадження № 1-кс/201/3277/2024
23 серпня 2024 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року, -
Заявник вказує на те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2022р. у кримінальному провадженні №12021040650000168 від 12.02.2021р. було накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на автомобіль марки «Volkswagen Transporter», 2006 року випуску, синього кольору, він: НОМЕР_1 , з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заявник вважає, що належний ОСОБА_4 транспортний засіб не може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, не є предметом чи знаряддям злочину, зазначений транспортний засіб не має ніякого відношення до цього кримінального провадження.
Крім того, вилучений у ОСОБА_4 автомобіль не є таким, що набутий кримінально-протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Розгляд клопотання про арешт майна відбувався без участі власника автомобіля ОСОБА_4 або його представника, власник/його представник не були повідомлені про час та місце розгляду клопотання, а тому не мали можливості заявити свої заперечення з цього приводу. Кримінальне провадження триває понад три роки, і про підозру нікому не повідомлено.
Просить зняти накладений арешт з метою недопущення порушення права власника на вільне володіння майном та за минуванням потреби.
Слідчий СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 надав суду заяву з проханням розглядати клопотання без його участі та відмовити в задоволенні клопотання, оскільки автомобіль має суттєве значення для досудового розслідування, являється речовим доказом у даному кримінальному провадженні, так як вказаний транспортний засіб перереєстрований по підробленим документам. Надав дня огляду копії матеріалів кримінального провадження в 2 томах.
Суд, вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали кримінального провадження, виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2022р. у справі № 201/5414/22 в межах кримінального провадження №12021040650000168 від 12.02.2021р. було накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, а саме: транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter», 2006 року випуску, синього кольору, він: НОМЕР_1 , з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт накладено з метою збереження речових доказів та недопущення зникнення, втрати або пошкодження зазначеного майна, яке є засобом і знаряддям вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, та яке має доказове значення по кримінальному провадженню.
В даному випадку заявником не надано суду жодних доказів того, що у подальшому застосуванні арешту заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Майно арештоване з урахуванням обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, а тому доводи клопотання про скасування арешту щодо не встановлення зазначених обставин є безпідставними.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею були досліджені зазначені обставини та не знайдено у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про арешт майна порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного. Всі інші обставини підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Вивчивши надані суду матеріали клопотання та докази на його обґрунтування, доходжу висновку, що заявником не було надано достатніх доказів на обґрунтування необхідності скасування арешту майна, зокрема те, що відпала потреба у подальшій наявності арешту на майні, провадження по справі закрито тощо.
З огляду на викладене, враховуючи, що слідчі дії тривають, необхідність накладення арешту не відпала, а також з метою захисту законних інтересів держави, оцінивши в сукупності надані докази, приходжу до висновку про те, що заявником в зазначеному клопотанні про скасування арешту майна належним чином не було доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити у зв'язку з його недоведеністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 170-174, 333, 350, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року по справі № 201/5414/22 - відмовити.
Ухвала не оскаржується.
Слідчий суддя ОСОБА_1