Справа № 583/4247/24
1-кп/583/421/24
"27" серпня 2024 р. м. Охтирка
Колегія Охтирського міськрайонного суду Сумської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілих ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 /в режимі відео конференції/,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по об'єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2024 року за №12023200460000696, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , уродженця м Самарканд Узбекистан, особи без громадянства, з професійно технічною освітою, розлученого, не працевлаштованого, без постійного місця проживання, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
-12 січня 2000 року Ленінським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 141 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
-17 грудня 2002 року Ленінським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;
-27 серпня 2009 року Алуштинським міським судом АР Крим за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років;
-05 лютого 2019 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком 2 роки;
-07 листопада 2023 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, відбуває призначене покарання,
у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15-ч. 3 ст. 289 КК України,
В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч.2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15-ч. 3 ст. 289 КК України.
Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 липня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 серпня 2024 року включно без визначення розміру застави.
26 серпня 2024 року в підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 на 60 днів.
Подане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , є особливо тяжкими, за вчинення яких відповідно до ч.2 ст.115 та ч. 4 ст. 187 КК України передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які існували при застосування йому відповідного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, в тому числі, що обвинувачений відбуває покарання у місцях позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник, адвокат ОСОБА_9 заперечували проти продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений відбуває строк покарання у виді позбавлення волі, вважають, що продовжувати запобіжний захід є недоцільним.
Потерпіла ОСОБА_6 , представник потерпілих, адвокат ОСОБА_7 , в підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.
З урахуванням позицій учасників кримінального провадження, досліджених доказів та вимог закону, колегія суддів дійшла такого висновку.
За змістом ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вказано в ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Отже, виходячи із вказаних положень чинного законодавства, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Крім цього Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Відповідно до ст. 5 п. «С» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після вчинення злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв'язки з суспільством.
Ці стандарти доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд оцінює тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_8 злочинів, його наслідки, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його виннуватим. При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисних особливого тяжких злочинів, пов'язаних із застосуванням насильства та смертю іншої особи.
Також при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 суд враховує, що обвинувачений є особою середнього віку, без визначеного місця проживання, в якого відсутнє постійне місце роботи та постійне джерело доходів.
За таких обставин, наведені прокурором ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України,колегія суддів вважає доведеними.
На переконання суду застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків. Запобіжний захід у вигляді його тримання під вартою є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості цього кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих та свідків.
Встановлені дані в сукупності вказують на підвищену небезпеку як самого діяння, так і особи обвинуваченого, а також на те, що обставини, які враховувалися судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не змінилися та не перестали існувати.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315, 331 КПК України,
Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити в об'єднаному кримінальному провадженні за №12023200460000696 обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15-ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 25 жовтня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Визначити строк дії цієї ухвали до 24 години 00 хвилин 25 жовтня 2024 року.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Сумського слідчого ізолятору та вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді : ОСОБА_2
ОСОБА_3