Справа № 548/1686/24
Провадження №1-кп/548/213/24
26 серпня 2024 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хорол кримінальне провадження №12023170590000460 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка Київської області, мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, неодруженого, не працюючого, на утриманні має непрацездатного батька інваліда 3 групи, раніше не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,
ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення при слідуючих обставинах.
Так, водій ОСОБА_4 20.12.2023 року близько 08 години 20 хвилин, в світлий час доби, без опадів, при денному освітленні, по сухому асфальтобетонному покриттю, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Київ - Харків - Довжанський, на 240 км поблизу м. Хорол, Лубенського району, Полтавської області у напрямку м. Київ, в межах правої смуги для руху, не впорався з керуванням та, не дотримавшись безпечної відстані, в'їхав у задню частину автомобіля марки «BMW X53», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався попереду.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир заднього сидіння автомобіля «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних відкритих переломів кісток лицевого скелету зі зміщенням уламків, ран та саден голови та обличчя, забою головного мозку середнього ступеню, гематосинусу полісинуситу, гематом повік, субкон'юктивального крововиливу лівого ока, які згідно висновку експерта № 170 від 20.05.2024 року, кваліфікуються як ушкодження середньої ступені тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я (пункт 2.2.1 «Правил судово - медичного визначення ступенів тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово - медичної служби України») та тілесні ушкодження у вигляді забою лівого стегна та лівої гомілки, які згідно висновку експерта № 170 від 20.05.2024, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я (пункт 2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступенів тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово - медичної служби України»).
Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, згідно висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/117-24/8782-ІТ від 23.05.2024 року є порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для учасників руху об'їзду перешкоди.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти заданій дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання вимог п.п. 12.3 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив всі обставини скоєння злочину, свою вину в скоєному визнав повністю, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному, просить його суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Отже, своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив необережний злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, а тому його дії вірно кваліфіковані за цією статтею Кримінального кодексу України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, немає.
При обранні міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що за місцем проживання він характеризується позитивно, раніше не судимий, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також суд враховує думку потерпілого ОСОБА_6 ,який в письмові заяві до суду при визначенні міри покарання не наполягав на суворій мірі покарання.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про можливість та доцільність виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання відносно нього запобіжного заходу.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави кошти, затрачені на проведення експертиз.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 28.12.2023 року на підставі ст.174 КПК України слід скасувати.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та за цією статтею призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеженняволі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка Київської області, мешканця АДРЕСА_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави кошти в сумі 5 300, 96 грн. в рахунок відшкодування витрат на залучення експерта для проведення експертиз.
Скасувати арешт на майноавтомобіль марки «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки «BMW Х53» д.н.з НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 28.12.2023 року.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази по даному кримінальному провадженню:
-автомобіль марки «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 , залишити йому у власність анулювавши схоронну розписку;
-автомобіль марки «BMW Х53» д.н.з НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 ,залишити йому у власність анулювавши схоронну розписку;
- диск CD-R з відеозаписом за 20.12.2023 року та диск CD-R з відеозаписом за 20.12.2023, які приєднані до матеріалів кримінального провадження №12023170590000460 залишити при матеріалах кримінального провадження.
Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.
Головуючий: ОСОБА_1