Справа № 157/1329/24
Провадження №2-а/157/55/24
26 серпня 2024 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 560 від 05 серпня 2024 року, та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень 605 грн 60 коп. В обґрунтування вимог зазначає, що оскаржувана постанова винесена всупереч норм чинного законодавства України, є незаконною та підлягає скасуванню. Йому поставлено у вину те, що він з 2014 року по 02 липня 2024 року не з'являвся до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також не надавав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п'ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними РТЦК та СП, чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, під час дії особливого періоду, а саме порушення термінів постановки на облік та не надав вчасно документи, щодо зміни військово-облікових даних. Жодного протоколу про адміністративне правопорушення до моменту винесення даної постанови відносно нього ніхто не складав. Будь-якої повістки про явку в ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримував. Керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 у змісті оскаржуваної постанови не вказав об'єктивної сторони вчиненого ним правопорушення, а лише скопіював ряд виписок із Законів, не зазначивши, яким нормативним актом затверджено Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які він уявно порушив. Його обов'язок звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 був впроваджений з прийняттям, швидше за все, вищевказаних Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме 05 січня 2023 року. Тому до прийняття цих Правил у нього відсутній такий обов'язок, оскільки строк звірки персональних даних ще не минув. З урахуванням зазначеного його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КпАП України. Окрім того, згідно з ч. 6 ст. 6. Закону України «Про захист персональних даних» ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відсутній в державних peєcтpax підприємств та організацій, дозволу на обробку його персональних даних, які є конфіденційною інформацією, не надавав. ІНФОРМАЦІЯ_2 має можливість отримати персональні дані призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється лише на основі суворого додержання законності. Оскаржувана постанова виносилась з порушенням норм КпАП України, оцінка доказів не проводилася, об'єктивного та законного розгляду справи не відбулося. Жодного повідомлення про розгляд справи він не отримував, адже відповідно до ч. 1 ст. 277-1 КпАП України повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна бути вручена не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Наслідком не повідомлення його не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді є нічим іншим, як позбавленням прав, передбачених Конституцією України та КпАП України, зокрема мати професійну правову допомогу, подавати докази, заявляти клопотання тощо. Також оскаржувана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які у ній викладені, повинні встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КпАП України порядку.
Ухвалою судді від 16 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, з позовної заяви вбачається, що він просить справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України в разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 05 серпня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову серії ВН № 560 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
У вказаній постанові зазначається: «05 серпня 2024 року 11 год. 40 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_1 виявлено порушення правил військового обліку, що вчинив ОСОБА_1 , а саме з 2014 року по 02 липня 2024 року до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з'являвся; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також не надавав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п'ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, під час дії особливого періоду, а саме порушення термінів постановки на облік та не надав вчасно документи, щодо зміни військово облікових даних».
Частиною 3 ст. 210 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487), порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до ст. 8 КпАП України, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Статтю 210 КпАП України доповнено фактично частиною 3 згідно з Законом України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (цю статтю було викладено у новій редакції). Зазначений закон набрав чинності 19 травня 2024 року.
До 19 травня 2024 року ч. 3 ст. 210 КпАП України не існувало, а тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КпАП України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення за період з 2014 року по 02 липня 2024 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Частинами 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 як суб'єкт владних повноважень, дії якого оскаржуються, повідомлявся про час дату, та місце розгляду справи і йому надсилалася копія позовної заяви з доданими до неї документами, копія ухвали про відкриття провадження, що підтверджується підписом посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_2 у Книзі розносної кореспонденції суду про отримання документів 20.08.2024, запис № 2818. Однак, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення та не повідомив причин неможливості їх подання.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Окрім того, відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є суб'єктом владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачем позову.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього було накладено адміністративне стягнення.
Крім того, відповідачем не надано і жодними доказами не спростовано посилання позивача у позовній заяві щодо порушення порядку розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення, не повідомлення його про час, дату та місце розгляду справи.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень належить скасувати, і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 159, 242-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 560 від 05 серпня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Дата складення рішення - 26 серпня 2024 року.
Головуючий:О.В. Антонюк