Справа № 451/1353/23 Головуючий у 1 інстанції: Куцик-Трускавецька О.Б.
Провадження № 33/811/1237/24 Доповідач: Романюк М. Ф.
23 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Александрова Дмитра Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Александрова Дмитра Олександровича на постанову судді Радехівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 652004 від 20.09.2023, відносно ОСОБА_1 - закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою судді та протоколом про адміністративне правопорушення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №652004, ОСОБА_1 , 20.09.2023 о 10 год 29 хв в м. Радехів вул. Витківська, 10А, керував автомобілем «RENAULT LAGUNA» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком №320 від 20.09.2023, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №666172, ОСОБА_1 , 04.02.2024 о 13 год. 14 хв. в м. Радехів по вул. Шевченка, 35 керував автомобілем «RENAULT LAGUNA» д.н.з. НОМЕР_1 . Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, що підтверджується висновком лікаря, ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що невідповідає обстановці, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 30.04.2024 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП об'єднано в одне провадження, присвоївши справі №451/1353/23 (провадження №3/451/2/24).
Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Александров Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Радехівського районного суду Львівської області по справі № 451/1353/23 в частині визнання ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом серії ААД №666172 від 04.02.2024, закривши справу в цій частині за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, а в іншій частині залишити постанову без змін. Також просить проводити розгляд справи за участі ОСОБА_2 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему вкз Ізікон.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 покликається на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не була доведена наявними матеріалами справи під час відкритого судового засідання, тож вина ОСОБА_1 спростовується.
Звертає увагу на те, що поліцейський фактично підбурював ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, адже запропонував йому відмовитись від проходження тесту на стан наркотичного сп'яніння та не повідомив/приховав наслідки відмови.
Вказує, що суд повністю проігнорував відеодокази, якими безперечно доводиться відсутність складу та події правопорушення в діях ОСОБА_1 . Суд першої інстанції посилається на відео як на доказ вини особи, при цьому не надає оцінку, що саме, на думку суду, на відеозаписі доводить вину водія.
Зазначає, що в постанові суд першої інстанції послався на консультативний висновок, однак не надав йому належної оцінки, не зазначив, чи приймає він його до уваги і якщо ні, то чому. Висновок експерта є доказом стану здоров'я водія, адже особа не могла здати біоматеріал (сечу) протягом відведених лікарем 2-х годин, що є ознакою незадовільного стану водія та поважною причиною самої нездачі.
Акцентує, що ОСОБА_1 займав проактивну позицію, пропонуючи відібрати на аналіз кров.
У судове засідання апеляційної інстанції особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, натомість захисник адвокат Александров Д.О. не заперечив проти розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка особи яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши виступ захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Александрова Д.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Висновок судді про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в ОСОБА_1 діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 652004 від 20.09.2023, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, що в апеляційній скарзі не оспорюється.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до протоколу ААД № 666172 від 04.02.2024, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 666172 від 04.02.2024(а.с.107); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.02.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі КНП «Радехівська ЦРЛ»(а.с.109); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №960588 від 04.02.2024, складеної уповноваженою особою за порушення ОСОБА_1 п. 9.2 «б» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП(а.с.110); висновком лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №19 від 04.02.2024 згідно якого ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі КНП «Радехівська ЦРЛ»(111); долученими до матеріалів справи 2 компакт-диски, на яких міститься 10 відеофайлів з місця події, знятими уповноваженою особою (поліцейським), в яких відображені обставини, що мали місце 04.02.2024 за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності(а.с.108), та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя, відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції що в медичному закладі ОСОБА_1 було надано достатньо часу, протягом якого він міг здати біологічне середовище - сечу, оскільки протягом вказаного часу ОСОБА_1 було роз'яснено, що нездача вказаного біологічного середовища буде розцінена, як відмова від проходження огляду, і відносно нього будуть складені матеріали, однак останній не здав біологічного матеріалу - сечі, пояснивши, що не хоче в туалет, відтак такі дії ОСОБА_1 були вірно розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 666172 від 04.02.2024 складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такий є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.
Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
постанову судді Радехівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Александрова Дмитра Олександровича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф. Романюк