Справа № 303/1208/24
Провадження № 1-кс/303/1052/24
27 серпня 2024 року м.Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024071040000192 від 02.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.5 ст.190 КК України,
До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024071040000192 від 02.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.5 ст.190 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 06.02.2024 року слідчим суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області винесено ухвалу, згідно якої накладено арешт на кошти її сім'ї, які невідомі особи намагалися привласнити шляхом обману чи зловживання довірою, а саме грошові кошти в сумі 907500 грн. Вказані кошти належать її чоловіку ОСОБА_4 , який на даний час перебуває в місцях позбавлення волі, та членам її сім'ї, вони потрібні їм для проживання та покупки їжі. З матеріалів кримінального провадження, в рамках якого було накладено арешт, вбачається, що нікому жодних повідомлень про підозру вручено не було, досудове розслідування в даному провадженні закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тому на сьогодні відсутня потреба у перебуванні грошових коштів під арештом, який слід скасувати і повернути кошти їй. В зв'язку з цим ОСОБА_3 просить скасувати арешт на грошові кошти в сумі 907 500 грн. та зобов'язати СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області вказані кошти повернути їй.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, до клопотання про скасування арешту на майно додала заяву, відповідно до якої просить розгляд справи провести без її участі в зв'язку з сімейними обставинами.
Слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області також не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши дане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024071040000192 від 02.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.5 ст.190 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2024 року, накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення огляду місця події майно, а саме грошові кошти 1815 купюр номіналом по 500 грн. в сумі 907 500 грн., які належать ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів.
В подальшому, постановою слідчого від 17 липня 2024 року вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з встановлення відсутності складу кримінального правопорушення.
Відповідно, досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024071040000192 від 02.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.5 ст.190 КК України, закінчено.
Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 15.04.2024 у справі №554/2506/22 висловила свою позицію та надала висновок про те, що у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
За таких обставин, враховуючи, що постановою слідчого від 17.07.2024 року провадження у справі закрито, всі заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт на грошові кошти, накладений ухвалою слідчого судді від 06.02.2024 року, припинив свою дію, а тому немає ні підстав, ні потреби у скасуванні такого арешту.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до п.4 резолютивної частини постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 17.07.2024 року слідчим прийняте рішення про те, що грошові кошти в сумі 907 500 грн. повернути ОСОБА_3 або ОСОБА_4 за наявності відповідно клопотання.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 132, 170-174, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024071040000192 від 02.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.5 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Іван КОТУБЕЙ