справа № 631/935/20
провадження № 2/631/44/24
19 серпня 2024 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Тиндика А. О.
розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу з єдиним унікальним № 631/935/20 (провадження № 2/631/44/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «Про встановлення порядку та способу участі батька у вихованні малолітніх дітей»,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,- «Про встановлення порядку та способу участі батька у вихованні малолітніх дітей» (т. 1 а. с. 2 - 6).
Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 6086/20-вх від 03.11.2020 року, із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/935/20 (провадження № 2/631/755/20) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 1 а. с. 2, 27).
За правилом частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд 04.11.2020 року звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, про що у порядку, передбаченому частиною 7 цієї ж статті, 19.11.2020 року за вхідним № 6443/20-вх отримав інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 29, 30).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області у складі судді Мащенко С. В., постановленою 20.11.2020 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/935/20 (провадження № 2/631/755/20), прийнято позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «Про встановлення порядку та способу участі батька у вихованні малолітніх дітей» до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та з метою виконання вимог частини 1 статті 189 Цивільного процесуального кодексу України розпочато підготовче провадження у справі (т. 1 а. с. 31 - 35).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 25.05.2023 року, закрито підготовче провадження у цій цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті (т. 1 а. с. 101 - 105).
22.05.2024 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із клопотанням, зареєстрованим за вхідним № ЕП-940/24-вх, в якому зауважила, що понад три роки позивач ОСОБА_1 не бачиться з дітьми, не цікавиться їх інтересами, його представник не з'являється до суду, і сам позов втратив для сторони позивача актуальність внаслідок перебування позивача понад два роки за кордоном, а тому просила справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «Про встановлення порядку та способу участі батька у вихованні малолітніх дітей» залишити без розгляду (т. 1 а. с. 241).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 17.07.2024 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/935/24 (провадження № 2/631/44/24) «Про відкладення підготовчого судового засідання та виклик позивача у судове засідання для дачі особистих пояснень», явку позивача ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 19.08.2024 року о 10 годині 00 хвилин визнано обов'язковою (т. 2 а. с. 5 - 9, 10, 13).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак скористався правом, наданим йому частиною 1 статті 58 зазначеного кодексу, щодо участі у судовому процесі через свого представника за ордером - адвоката Лаєвської М. Л. (т. 1 а. с. 25, 87, т. 2 а. с. 5 - 9, 10, 13).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лаєвська М. Л., яка діє за ордером на надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2020 року (серії АХ № 1028665), виданим на підставі договору про надання правової допомоги № б/р, укладеного 03.08.2020 року між нею та ОСОБА_1 ), а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1275, виданого 28.11.2014 року Радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення № 17 від 27.07.2012 року, у судове засідання теж не з'явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомила. Натомість в матеріалах справи наявне клопотання, зареєстроване за вхідним № ЕП-1921/21-вх від 15.12.2021 року, про розгляд справи за її із позивачем відсутності (т. 1 а. с. 25, 87, 148, т. 2 а. с. 5 - 9, 10, 13).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилась, про дату, час і місце цього засідання була повідомлена належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, однак надала заяву, зареєстровану за вхідним № ЕП-1565/24-вх від 14.08.2024 року, в якій просила надати можливість взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (т. 2 а. с. 5 - 9, 10, 12, 14).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ - в судове засідання теж не з'явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, натомість в матеріалах справи наявний лист директора департаменту ОСОБА_3 , зареєстрований за вхідним № 1120/21-вх від 02.03.2021 року, з клопотанням про розгляд справи за відсутності їх представника (т. 2 а. с. 5 - 9, 10, 11, т. 1 а. с. 68).
Відповідно до приписів частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Зі змісту частини 1 статті 223 цього ж кодексу вбачається, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, на підставі приписів частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторони позивача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - свідчать їх відповідні клопотання, викладені письмово та долучені до матеріалів справи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.
За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками справи, що не з'явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у судовому розгляді справи, покладаючись на заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - щодо розгляду справи за їх відсутності, ураховуючи той факт, що підстав для визнання необхідним безпосередньої їх участі під час розгляду справи не має, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи у відсутність відповідача ОСОБА_2 , яка подала заяву, зареєстровану за вхідним № ЕП-1565/24-вх від 14.08.2024 року, щодо надання їй можливість взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, суд зауважує таке (т. 2 а. с. 14).
Частиною 1 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Згідно з приписом частини 2 цієї ж статті учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Відповідно до змісту частини 3 наведеної вище норми процесуального права суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, із використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації.
Крім того, як обумовлює зміст частин 1 - 2 статті 182 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також в запереченнях проти заяв і клопотань, які подаються в письмовій або усній формі, зокрема, у випадках визначених цим кодексом, тільки в письмовій формі.
Отже, з огляду на вищевикладене, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду подається письмово із одночасним її надсиланням усім іншим учасникам справи.
При цьому загальні вимоги до форми та змісту будь-якої письмової заяви, клопотання, заперечення, визначені у статті 183 цивільного процесуального кодифікованого закону України, зокрема, пункт 7 частини 1 вказаної норми процесуального права мовить про необхідність зазначення інших відомостей, що вимагаються цим кодексом.
Натомість, відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві про проведення відеоконференції просить забезпечити проведення судових засідань у режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів, не зазначаючи про завчасне направлення такого клопотання іншим учасникам справи, як того вимагає Цивільний процесуальний кодекс України, та не додаючи до своєї заяви доказів на підтвердження вказаного факту.
Окрім цього, вищенаведена норма процесуального закону щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зафіксована у частині 1 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, обумовлює, що про наявність відповідної технічної можливості забезпечити можливість взяти участь у розгляді справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Втім, суд наголошує, що такого застереження ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, постановлена Нововодолазьким районним судом Харківської області 20.11.2020 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/935/20, не містить з огляду на нестабільне інтернет з'єднання в суді (т. 1 а. с. 31 - 35).
Отже, наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 223 цивільного процесуального кодифікованого акту України.
Принаймні, відповідно до змісту частини 1 та пункту 1 частини 3 наведеної вище статті неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, зокрема, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки його в судове засідання без поважних причин.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання відповідачем ОСОБА_2 особистих пояснень у цьому судовому засіданні не має, спираючись на її клопотання щодо залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, суд вважає за можливе провести судове засідання за її відсутності.
Крім того, розв'язуючи питання щодо можливості розгляду справи у відсутність представника позивача за ордером ОСОБА_4 , яка зверталась в суд із клопотанням, зареєстрованим за вхідним № ЕП-1921/21-вх від 15.12.2021 року, про розгляд справи за її із позивачем відсутності, суд зауважує, що зазначене клопотання надійшло на електронну адресу суду та оформлено всупереч вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) та «Про електронні довірчі послуги» № 2155-VIII від 05.10.2017 року (із змінами та доповненнями), оскільки не підписане цифровим підписом адвоката і не була за таких умов надіслана до суду для її візуалізації на папері (т. 1 а. с. 25, 87, 148).
Відтак, представник позивача за ордером, будучі неодноразово належним чином повідомленою відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України про дату, час і місце судових засідань, зокрема:
- на 02.08.2023 року о 13 годині 00 хвилин - 04.07.2023 року;
- на 10.10.2023 року о 15 годині 00 хвилин - 28.08.2023 року;
- на 13.11.2023 року о 13 годині 00 хвилин - 06.11.2023 року;
- на 28.02.2024 року о 16 годині 00 хвилин - 09.02.2024 року;
- на 22.05.2024 року о 10 годині 00 хвилин - 13.05.2024 року;
- на 17.07.2024 року о 13 годині 00 хвилин - 04.07.2024 року;
- та на 19.08.2024 року о 10 годині 00 хвилин - 19.07.2024 року,-
до суду не з'являлась, про причини своєї неявки не сповіщала, вимоги чинного законодавства щодо реалізації свого права у відповідності до приписів вищезазначених законів про розгляд справи за її із позивачем відсутності так і не надала, а тому суд, спираючись на вищезгаданий припис частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 223 цивільного процесуального кодифікованого акту України, беручи до уваги наявність необхідності давання її довірителем - позивачем ОСОБА_1 - особистих пояснень у цьому судовому засіданні, ураховуючи наявність клопотання відповідача ОСОБА_2 щодо залишення позову без розгляду з підстав втрати його актуальності для позивача, на яке його представник за ордером ніяким чином у процесуальний спосіб не відреагувала, суд не вбачає перешкод задля проведення судового засідання за її відсутності (т. 1 а. с. 189, 190, 207 - 210, 211, 215, 217, 228, 230, 235, 239, 242, 244, т. 2 а. с. 3, 5 - 9, 10, 13).
Також, позивач ОСОБА_1 черговий раз не з'явився у судове засідання, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповіщав й, взагалі, як свідчать відмітки відповідального працівника поштового відділення, поштова кореспонденція на його ім'я та адресу, зазначену у позові, повертається із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1 а. с. 170, 176 - 176а, 180, 184 - 185, 189, 193 - 194, 196 - 199, 204 - 205, 207 - 210, 217, 222 - 223, 225, 242, 247 - 248, 249 - 250, т. 2 а. с. 5 - 9, 10, 13).
Зважаючи на це, та відповідно до змісту частини 5 і 8 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України про те, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а днем вручення судової повістки про виклик є:
- день вручення судової повістки під розписку;
- день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;
- та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду,-
ураховуючи, що належно повідомлені учасники справи вдруге не з'явились, суд приходить до переконання про наявність процесуальних підстав провести судове засідання за їх відсутності та вирішити питання про залишення позову без розгляду.
Приходячи до такого, суд також керується приписом частини 5 статті 130 Цивільного процесуального кодексу України, яким унормовано, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій собі.
Отже, оскільки представник позивача за ордером ОСОБА_4 кожного з перелічених разів, а саме: на 02.08.2023 року о 13 годині 00 хвилин, на 10.10.2023 року о 15 годині 00 хвилин, на 13.11.2023 року о 13 годині 00 хвилин, на 28.02.2024 року о 16 годині 00 хвилин, на 22.05.2024 року о 10 годині 00 хвилин, на 17.07.2024 року о 13 годині 00 хвилин та на 19.08.2024 року о 10 годині 00 хвилин,- отримувала судові повістки про виклик особисто, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та останній раз - довідка про доставку електронного документу (документу в електронному вигляді у виді ухвали суду від 17.07.2024 року «Про відкладення розгляду справи та виклик позивача у судове засідання для дачі особистих пояснень», позивач ОСОБА_1 також вважається таким, що отримував усі вищевказані судові повістки.
Отже, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ - «Про встановлення порядку та способу участі батька у вихованні малолітніх дітей» слід залишити без розгляду внаслідок повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, який не повідомив про причини неявки за умови, що його нез'явлення перешкоджає розгляду справи по суті.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
Відповідно до частини 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
При цьому, обговорюючи питання щодо залишення позову без розгляду, суд, перш за все, виходить з того, що статтею 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає у тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
При цьому, звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Частиною 3 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із приписом частини 5 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як визначено пунктом 3 частини 1 статті 257 цього ж нормативно-правового акту, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, з матеріалів справи з єдиним унікальним № 631/935/20 (провадження № 2/631/44/24) вбачається, що після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті судові засідання призначались, зокрема: на 12.12.2022 року о 15-00 годин; на 07.03.2023 року об 11-00 годин; на 02.08.2023 року о 13-00 годин; на 04.09.2023 року о 15-00 годин; на 10.10.2023 року о 15-00 годин; на 13.11.2023 року о 13-00 годин; 28.02.2024 року о 16-00 годин; 22.05.2024 року о 10-00 годин; 17.07.2024 року о 13-00 годин та 19.08.2024 року о 10-00 годин,- однак позивач ОСОБА_1 до суду жодного разу не з'явився (т. 1 а. с. 170, 176 - 176а, 180, 184 - 185, 189, 193 - 194, 196 - 199, 204 - 205, 207 - 210, 217, 222 - 223, 225, 239, 242, 244, 247 - 248, 249 - 250, т. 2 а. с. 5 - 9, 10, 13).
При цьому судові повістки про виклик на адресу та ім'я позивача ОСОБА_1 зазначені ним у позовній заяві повернуті до суду із позначкою відповідального працівника поштового відділення на рекомендованому поштовому відправленні «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1 а. с. 176 - 176а, 184 - 185, 193 - 194, 204 - 205, 207 - 210, 222 - 223, 247 - 248, 249 - 250).
Окрім того, на усі вище перелічені дати судові повістки про виклик особисто отримувала представник позивача за ордером ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 189, 190, 207 - 210, 211, 215, 217, 228, 230, 235, 239, 242, 244, т. 2 а. с. 3, 5 - 9, 10, 13).
Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 своєчасно та належним чином чисельні рази повідомлявся судом про дату, час та місце проведення судового засідання, однак до суду систематично не з'являвся, про причини своєї неявки не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав. Наразі відповідною ухвалою суду його явку визнано обов'язковою, проте ОСОБА_1 в судове засідання так і не прийшов.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом, наданим йому частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України щодо участі у судовому процесі через представника за ордером - адвоката Лаєвської М. Л., фактично юридично значим є не тільки його неявка в суд, а й неявка у судове засідання його представника за ордером.
Натомість й представник позивача - адвокат Лаєвська М. Л., яка є фахівцем у галузі права, має досвід роботи представником у цивільних справах і добре розуміється на процесуальних правах та обов'язках учасників процесу, зокрема, позивача, будучі своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України кожного разу повідомленою у процесуальний спосіб про дату, час та місце проведення вищезазначених судових засідань, в судові засідання так і не прийшла, незважаючи на отримання копії ухвали суду від 17.07.2024 року «Про відкладення розгляду справи та виклик позивача у судове засідання для дачі особистих пояснень» в електронному вигляді через її особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».
Вищевказаною ухвалою Нововодолазький районний суд Харківської області зобов'язував позивача ОСОБА_1 надати в судове засідання оригінали документів, що є письмовими доказами у справі, задля усунення відповідних сумнівів згідно з приписами частини 6 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України.
Зі змісту частини 1 статті 42 і статті 221 Цивільного процесуального кодексу України убачається, що якщо учасника справи, тобто сторону або третю особу у справах позовного провадження, представляє адвокат, то у таких випадках суд не з'ясовує обізнаність учасників справи із їхніми правами та обов'язками.
В цьому разі процесуальний закон презюмує, що цей учасник повідомляється про процесуальні права та обов'язки, про використання або відмову у їх використанні, а також про наслідки вчинення або не вчинення відповідних процесуальних дій своїм представником - адвокатом.
Про таке мовить й наведений неодноразово припис частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: сторона, якою з огляду на зміст частини 1 статті 48 цього ж кодексу є позивач і відповідач, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Окрім цього, кожна сторона (як визначено у частині 4 статі 12 цивільного процесуального кодифікованого закону України) несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, позивач також вважається повідомленим належно, якщо належно повідомлений згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України про дату, час та місце проведення судового засідання його представник - адвокат із яким він уклав відповідний договір на представництво інтересів у конкретному суді.
Аналізуючи наведене, суд переконався, що позивач ОСОБА_1 та його представник за ордером - ОСОБА_4 , допущена до участі у справі, своєчасно та належним чином кожного разу повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання у цій справі, зокрема, останні два судових засідання, що були призначені на 17.07.2024 року о 13 годині 00 хвилин (отримали судову повістку про виклик 04.07.2024 року)та 19.08.2024 року о 10 годині 00 хвилин (отримали судову повістку про виклик 19.07.2024 року).
Таким чином, наведене дає можливість у процесуальній спосіб вважати позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Лаєвську М. Л. такими, що належним чином повідомлені й повторно не з'явились у судове засідання без поважних причин та без повідомлення ними про причини такої неявки за умови, що нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи по суті.
Приходячи до такого, суд покладає в основу судового рішення, що постановляє, правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, прийняту 22.05.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 310/12817/13 (провадження № 61-36375 св 18), де касаційна інстанція у частині щодо мотивів, з яких виходив Верховний Суд, та застосованих норм права констатує про те, що «Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджується наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
З урахуванням наведеного, беручи до уваги зазначені норми процесуального права, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази з питань своєчасності на належності повідомлення позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Лаєвську М. Л. про дату, час та місце проведення судового засідання, а також щодо наявності або відсутності їх заяв про причини неявки в суд у їх сукупності, суд доходить обґрунтованого висновку про те, що позивач та його представник, будучі належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання із розгляду цієї справи з огляду на приписи Цивільного процесуального кодексу України, до суду повторно не з'явились без поважних причин, не повідомивши про причини такої неявки, за умови, що нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи по суті, а тому позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «Про встановлення порядку та способу участі батька у вихованні малолітніх дітей» слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі; статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Стрижак проти України» від 08.11.2005 року (заява № 72269/01); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, прийнятою 22.05.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 310/12817/13 (провадження № 61-36375 св 18), а також статтями 1 - 5, 7, 12, 13, 17, 18, 42, 46, 48, 58, 62, 64, 76 - 80, 89, 95, 128 - 131, 182, 183, 187, 211, 212, 214, 221, 223, пунктом 3 частини 1 та частиною 2 статті 257, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 - 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, та частинами 2 і 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «Про встановлення порядку та способу участі батька у вихованні малолітніх дітей» залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що після усунення умов, які були підставою для залишення цього позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 , а також всім іншим учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з цього дня, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну її частини (скорочене судове рішення) - в той же строк з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Скорочене судове рішення у виді ухвали було постановлено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Повний текст ухвали складено з урахуванням приписів частини 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 26 серпня 2024 року.
Суддя С. В. Мащенко