Справа № 307/3586/24
Провадження №1-кс/307/595/24
про відмову у задоволенні скарги
27 серпня 2024 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , щодо незаконного затримання,
22 серпня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області зі скаргою щодо незаконного затримання ОСОБА_4 працівниками Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування скарги посилалася на те, що 22 серпня 2024 року, приблизно о 10 год. ОСОБА_4 був затриманий у місті Тячів невідомими військовослужбовцями, які не дотримуючись будь-яких законних процедур, зокрема, без складання будь-яких процесуальних документів, без повідомлення адвокату чи рідним, відібравши засоби зв?язку, під загрозою застосування сили утримували в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 дотепер проти своєї волі утримується в ізоляції у вказаній будівлі. Залишити цю будівлю ОСОБА_4 не може, оскільки у цьому йому перешкоджають озброєні автоматами охоронці у військовій формі. Центр надання безкоштовної юридичної допомоги або члени родини ОСОБА_4 не повідомлялись усно чи письмово про факт затримання та утримання. Безперервна тривалість тримання ОСОБА_4 під вартою становить п'ять годин. На застосування тортур вказують наступні обставини: відсутнє харчування та доступ до питної води, доступ до туалету, а також відповідного ліжка. Припускає, що метою такого незаконного позбавлення волі є зламати волю ОСОБА_4 , примусивши його під страхом позбавлення волі (позасудового арешту) відмовитись від своїх релігійних переконань, зокрема, в частині сумлінної відмови від військової служби, та надання згоду на набуття статусу військовослужбовця.
У зв'язку із чим просить зобов'язати Тячівський РВП ГУНП в Закарпатській області та ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі перебування у них ОСОБА_4 ) доставити ОСОБА_4 у приміщення Тячівського районного суду Закарпатської області для розгляду скарги.
Згідно ухвали суду від 22 серпня 2024 року відкрито провадження за скаргою, розгляд якої призначено на 16 год. 20 хв. 22 серпня 2024 року.
Під час судового розгляду особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 в обґрунтування вимог скарги посилалася на викладені у ній обставини.
Представник Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, який був належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із довідки про отримання електронної повістки, у судове засідання не прибув, однак його неприбуття не є перешкодою для розгляду скарги.
Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, який був належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із довідки про отримання електронної повістки, у судове засідання не прибув, однак його неприбуття не є перешкодою для розгляду скарги.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із довідки про отримання електронної повістки, у судове засідання не прибув, однак його неприбуття не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши думку заявника та дослідивши документи, слідчий суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги з таких підстав.
Із повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 серпня 2024 року ОСОБА_5 , станом на 16 год. 50 хв. 22 серпня 2024 року ОСОБА_4 відсутній У ІНФОРМАЦІЯ_3 і доставити його у приміщення Тячівського районного суду для розгляду скарги неможливо.
Із відповіді начальника Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 №3359/106/29/1-2024 від 22.08.20024 року відомо, що у відповідності до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 не значиться та Тячівський РВП ГУНП в Закарпатській області не відвідував.
Згідно з ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Норма цієї статті надає слідчому судді повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, положення ст. 206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.05.2019 року по справі №766/22242/17.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 в даний час не перебуває на території ІНФОРМАЦІЯ_1 та у Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області.
Оскільки, ОСОБА_3 не надано доказів, які б із достовірністю підтверджували або спростовували її доводи про те, що ОСОБА_4 примусово утримувався (був позбавлений свободи) в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 або у Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, на думку суду, без внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, без проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження та дослідження доказів, які стали підставою для ймовірного утримання ОСОБА_4 у місці, зазначеному у скарзі, не можливо перевірити законність підстав ймовірного затримання вказаної особи.
Ураховуючи наведене, скарга ОСОБА_3 щодо незаконного затримання ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо незаконного затримання ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 27 серпня 2024 року о 15 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1