про відмову у відкритті касаційного провадження
27 серпня 2024 року
м. Київ
справа №600/393/24-а
адміністративне провадження № К/990/30869/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року
у справі №600/393/24-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства міста Херсона",
про визнання протиправним рішення,
У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - Управління відповідач), у якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 27 грудня 2023 року №21001-20701484-2023-4 про відмову в призначенні субсидії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства міста Херсона", про визнання протиправним рішення, - відмовлено.
03 квітня 2024 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 27 грудня 2023 року №21001-20701484-2023-4 про відмову в призначенні субсидії.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, позивач 07 серпня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року і повернути справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України визначені види забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до положень статті 153 КАС України, заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви, одночасно з пред'явленням позову або після відкриття провадження у справі.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління, у якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 27 грудня 2023 року №21001-20701484-2023-4 про відмову в призначенні субсидії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства міста Херсона", про визнання протиправним рішення, - відмовлено.
Водночас 03 квітня 2024 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 27 грудня 2023 року №21001-20701484-2023-4 про відмову в призначенні субсидії.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, залишено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову без розгляду.
Залишаючи без розгляду вказану заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заява про забезпечення адміністративного позову подається до адміністративного суду до подання такого позову або на будь-які стадії до розгляду справи по суті за позовом, що підлягає розгляду порядку адміністративного судочинства.
Тому, врахувавши те, що заява позивача про забезпечення позову подана до суду після розгляду справи по суті, тобто після прийняття рішення по справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що подана заява про забезпечення позову підлягає залишенню без розгляду.
З огляду на викладені обставини Верховний Суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно частини першої статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 червня 2022 року у справі №380/4273/21 також сформулював наступну правову позицію щодо застосування статей 150, 151 КАС України:
«Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.»
На цій підставі, аналізуючи зазначені положення, колегія суддів доходить висновку про те, що подання заяви про забезпечення позову до суду першої інстанції можливе лише до ухвалення судового рішення у справі цим судом.
Звертаючись із касаційною скаргою на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, скаржник вказує, що ухвалене Управлінням рішення від 27 грудня 2023 року №21001-20701484-2023-4 про відмову в призначенні субсидії є безпідставним, необґрунтованим, а також таким, що ухвалене без урахування сплати позивачем наявної в нього заборгованості.
Разом з тим, оцінюючи зазначені доводи касаційної скарги, Суд зауважує, що останні стосуються виключно незгоди позивача з ухваленим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, і містить мотиви, які, на думку позивача, спростовують висновки судів попередніх інстанцій стосовно правомірності рішення Управління від 27 грудня 2023 року №21001-20701484-2023-4 про відмову в призначенні субсидії. При цьому жодних доводів стосовно помилковості висновків судів попередніх інстанцій щодо залишення без розгляду заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 27 грудня 2023 року №21001-20701484-2023-4 про відмову в призначенні субсидії, зі змісту касаційної скарги не вбачається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, оскаржувані судові рішення є вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема положеннях статей 150, 151 КАС України. Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків рішень суду першої інстанції, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного суд, касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічна правова позиція щодо застосування статей 150, 151 КАС України висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 11 вересня 2023 року у справі №320/15809/23, від 12 вересня 2023 року у справі №260/1301/23 та від 26 квітня 2024 року у справі №380/25389/23.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі №600/393/24-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства міста Херсона", про визнання протиправним рішення.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді О.П. Стародуб
С.Г. Стеценко