про залишення касаційної скарги без руху
27 серпня 2024 року
м. Київ
справа №160/860/24
адміністративне провадження №К/990/30973/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Рибачука А.І. та Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року
у справі №160/860/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні їй та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08 вересня 2023 року.
- зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08 вересня 2023 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 08 серпня 2024 року звернулося через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що вона не відповідає вимогам статей 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно частин п'ятої, шостої, сьомої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року була ухвалена в судовому засіданні та набрала законної сили з моменту її прийняття. Повний текст судового рішення складений 05 липня 2024 року.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 04 серпня 2024 року, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано 08 серпня 2024 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
Таким чином, заявнику слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У платіжній інструкції №4078 від 06 серпня 2024 року у графі "призначення платежу" зазначено: "Суд.збір за подан ГУ ПФУ в Дн-ській обл. касац. скарги від 02.07.2024 по справі №160/9237/24", що на думку колегії суддів не свідчить про сплату судового збору у даній справі.
09 серпня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося з клопотанням, в якому просило Суд вважати платіжну №4078 від 06 серпня 2024 року документом, що підтверджує сплату судового збору у справі №160/860/24, оскільки у справі №160/9237/24 судові рішення в касаційному порядку не оскаржувалися.
У цьому контексті Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з приписами частин першої, другої статті 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини першої статті 6 Закону №3674-VI).
Постановою Правління Національного банку України №163 від 29 липня 2022 року затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція №163), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 37 Інструкції встановлено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Пунктом 37 Інструкції передбачено, платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема, "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених у розділі II Інструкції.
Пунктом 41 Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платіжна інструкція додається до позовної заяви (заяви, скарги) і має містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга чи процесуальна дія) оплачується судовим збором.
Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у цій ситуацій касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга та дата ухвалення рішення суду, яке оскаржується.
Отже, з огляду на викладене, в контексті обставин цієї справи Верховний Суд констатує, що подана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області платіжна інструкція №4078 від 06 серпня 2024 року, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не містить інформації про той номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, №160/860/24, з огляду на що Верховний Суд не може встановити оплату судового збору за цим платіжним документом саме у справі №160/860/24.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - січень 2024 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становив 3028,00 грн.
Відповідно до вимог статті 4 Закону №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичній особі необхідно було сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру, що складало 1211,20 грн.
Отже, судовий збір, який Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області області необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1211,20 грн х 200% х 0,8 = 1937,92? грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку та документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).
У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 331, 332 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про врахування платіжної інструкції №4078 від 06 серпня 2024 року в якості належної сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №160/860/24.
2. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №160/860/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді А.І. Рибачук
О.П. Стародуб