26 серпня 2024 року
м. Київ
справа №200/4959/22
адміністративне провадження №К/990/31265/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Білак М.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 200/4959/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 200/4959/22 задоволений частково позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 4 липня 2020 року з урахуванням абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 4 липня 2020 року з урахуванням абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 200/4959/22 залишено без змін.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 1 березня 2018 року до 4 липня 2020 року в розмірі: 3241,73 грн./міс., відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 1 березня 2018 року до 4 липня 2020 року в розмірі 3241,73 грн./міс., відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 № 1078.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2023 року відкрито провадження у справі № 200/4762/23.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року у справі № 200/4762/23 закрито провадження в адміністративній справі №200/4762/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд у справі № 200/4762/23 дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статі 383 КАС України звертатись до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто, в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов. Оскільки, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 200/4959/22.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 200/4959/22 у частині неправильного нарахування індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 4 липня 2020 року з урахуванням абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом шістдесяти днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 200/4959/22.
В іншій частині заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальний строк до 02.04.2024 для подання звіту про виконання судового рішення.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 200/4959/22 повернуто апелянту.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою від 9 квітня 2024 року, в якій просив:
1. Прийняти до розгляду та вирішити в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі №200/4959/22 в порядку статей 382, 383 КАС України;
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невиконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №200/4959/22;
3. Накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
4. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2023 року у справі № 200/4959/22;
5. Постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України та надіслати ухвалу до 3-го слідчого відділу Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 травня 2024 року заяву задоволено частково.
Накладено на начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 штраф у розмірі: 60580 гривень.
Половину штрафу в розмірі: 30280 гривень стягнуто з начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Половину штрафу в розмірі: 30280 гривень стягнуто з начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України.
Попереджено начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про те, що за правилами ч. 6 ст. 382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Установлено ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання судового рішення протягом 90 днів з дня набрання цією ухвалою суду законної сили.
Стягувачами за цією ухвалою є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , абонентська скринька № НОМЕР_2 ) та Держава Україна.
Боржником за цією ухвалою є начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Відповідач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 3 травня 2024 року у справі № 200/4959/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії скасовано в частині:
- накладення на начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 штрафу у розмірі: 60580 гривень;
- стягнення половини штрафу в розмірі: 30280 гривень стягнуто з начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ;
- стягнення половини штрафу в розмірі: 30280 гривень з начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України;
- попередження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про те, що за правилами ч. 6 ст. 382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 9 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд».
У своїй касаційній скарзі скаржник просить постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 200/4959/22 скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Суд звертає увагу, що у касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що вказана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.
Поряд із цим, зазначення у касаційній скарзі доводів щодо виняткового значення вказаної справи, не звільняє особу від обов'язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 200/4959/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
М.В. Білак,
Судді Верховного Суду