Справа № 712/9573/24
Провадження № 1-кс/712/3945/24
27 серпня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого Четвертого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР, розташованого у місті Києві від 10.05.2023 року про закриття кримінального провадження № 62022100140000044.
Скаргу обґрунтовує тим, що 10.05.2024 старшим слідчим Четвертого слідчого відділу ТУДБР ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за ч.1 ст.366 КК України.
Постанова слідчого не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки слідчим не вжито заходів під час досудового розслідування для здобуття доказів вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а навпаки взято за основу як достовірні і встановлені покази про обставини складання ним адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_4 . Зазначає, що покази ОСОБА_6 є неправдивими і спростовуються свідками. Не допитаний свідок ОСОБА_7 , який був при спілкуванні 30.09.2021 року поліцейського ОСОБА_6 з ОСОБА_4 .
Отже, неправдиві свідчення поліцейського ОСОБА_6 щодо обставин оформлення ним адміністративного протоколу від 30.09.2021 року стосовно ОСОБА_4 , підписання протоколу і вручення протоколу спростовується свідками, які не зацікавлені і можуть бути взяті за основу.
Крім того, станом на липень 2024 року поліцейський ОСОБА_6 проходить не військову службу, а службу на посаді дільничого в Золотоніському РВП і проведення з ним слідчих дій не є ускладненим.
Їй, як потерпілій стороні не вручена пам'ятка про права та обов'язки потерпілої, не допитані свідки, не отримано тимчасовий доступ до документів в Гельмязівській сільській раді, не допитана вона, як потерпіла.
19.07.2024 року вона отримала рекомендованим листом постанову про закриття кримінального провадження.
22.07.2024 року вона звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження.
31.07.2024 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва постановлено ухвалу про повернення скарги на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу.
Про ухвалу суду вона дізналася лише 07.08.2024 року, коли на її електронну адресу надійшов електронний лист з вказаною ухвалою суду.
Просить поновити строк подання скарги на постанову слідчого.
За вказаних обставин, просить слідчого суддю скасувати постанову про закриття кримінального провадження та провести повне та об'єктивне досудове розслідування в кримінальному провадженні №62022100140000044.
В судове засідання скаржниця ОСОБА_4 направила заяву в якій просить скаргу розглянути в її відсутність. Скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги та зазначив, що слідчим здійснено повне та об'єктивне досудове розслідування.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши скаргу і додані матеріали, та матеріали кримінального провадження № 62022100140000044, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
В ході розгляду скарги встановлено, що Четвертим слідчим відділом ( з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР, розташованого у місті Києві здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62022100140000044, відомості про яке внесені до ЄРДР 22.07.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Постановою старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР від 10.05.2023 року кримінальне провадження № 62022100140000044 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Надаючи оцінку діям слідчого та правомірності винесеного ним рішення, слідчий суддя виходить з наступного.
Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення, слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних проваджень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно зі ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий (дізнавач), під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст.110 КПК України, постанова слідчого складається у тому числі з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, а підстави закриття кримінального провадження (реабілітуючі або нереабілітуючі) мають різні правові наслідки, слідча суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Досліджуючи матеріали кримінального провадження було встановлено, що 25.10.2022 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу ОСОБА_5 від 09.09.2022 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні від 22.07.2022 року відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2023 року скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого від 09.09.2022 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні від 22.07.2022 року задоволено частково. Постанову слідчого від 09.09.2022 року про відмову у визнанні потерпілим скасовано.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що в матеріалах справи мається два протилежні рішення слідчих суддів по одні і тій же постанові слідчого від 09.09.2022 року.
Слідчим не прийнято відповідне процесуальне рішення стосовно заяви ОСОБА_4 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, доводи скарги ОСОБА_4 про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованими, а тому є підставою для скасування постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Враховуючи те, що про оскаржувану постанову скаржник дізнався було отримано 19.07.2024 року, суд вважає за необхідне поновити скаржнику процесуальний строк для звернення до суду з даною скаргою.
Керуючись ст.ст. 303-307, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 10.05.2023 року №62022100140000044, внесеного 22.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та відновити досудове розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошено 27.08.2024
.