26 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 473/2752/23
провадження № 61-11762ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 липня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості частки у відчуженому спільному майні, поділ майна подружжя
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання боргу за договорами позики спільним боргом подружжя та його врахування при стягненні компенсації,
постановив ухвалу про наступне:
1. У червні 2023 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просила стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) компенсацію вартості частки відчужених відповідачем транспортних засобів у розмірі 212 830,00 грн та компенсацію вартості частки причепа у розмірі 11 636,00 грн в порядку поділу майна подружжя.
2. У червні 2023 року відповідач подав до суду зустрічний позов, у якому просив визнати борг у загальному розмірі 131 600,00 грн спільним майном подружжя та врахувати його при стягненні компенсації.
3. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 квітня 2024 року первісний позов задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
4. Додатковим рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 травня 2024 року стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 600,00 грн.
5. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 квітня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 1 травня 2024 року залишено без змін.
6. Відповідачем подано касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції.
7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
8. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
10. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
11. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
12. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
13. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення».
14. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
15. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
16. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК).
17. Ціна позову у даній справі не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн, де 3 028,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року).
18. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
19. У касаційній скарзі відповідач не посилаєтьсяна випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
20. Відповідач мав можливість доводити свої заперечення проти первісного позову та наводити доводи на користь свого зустрічного позову в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
21. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
22. Таким чином, вказані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
23. У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у справі № 473/2752/23.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков