26 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/209/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Монополіум Фінанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро"
на ухвалу Господарського суду Полтавської області
(суддя - Сірош Д.М.)
від 13.02.2024
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді: Россолов В.В., Склярук О.І.)
від 22.05.2024
у справі №917/209/24
за заявою Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of the Unites States)
про забезпечення позову до подання позовної заяви,
особи, які можуть отримати статус учасників справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин", Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро", Приватне акціонерне товариство "Західний торгово-промисловий дім', Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс", Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор",
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Експортно-Імпортний Банк Сполучених Штатів (надалі - Ексім Банк США) звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою в порядку пункту 1 частини першої статті 138 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив вжити заходи забезпечення позову, а саме: до набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області за позовом Ексім Банку США накласти арешт на наступні об'єкти нерухомого майна:
1) зерновий елеватор-Заводське: зерновий елеватор (I та II черга), що знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, Миргородський район (Лохвицький район), м. Заводське (м. Червонозаводське), вул. Чубинського Павла (вул. Якубовського), 5А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 267816353226;
2) зерновий елеватор-Степанівка: нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Україна, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Заводська, буд. 1/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083959247;
3) зерновий елеватор-Дубно: будівля, зерносховище місткістю 97500 тон з вузлом перезавантаження зернових на залізничний та автотранспорт, що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська область, м. Дубно, пров. Проїзний, буд. 11, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 435506656103;
4) зерновий елеватор-Дубно: зерносховище ємкістю 50000 тон з вузлом перевантаження зернових на залізничний та автомобільний транспорт, що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська область, м. Дубно, пров. Проїзний, буд. 11, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 180294056103.
1.2. В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що Ексім Банк США має всі підстави вважати, що, якщо не накласти арешт на об'єкти нерухомого майна зернових елеваторів наступних майбутніх відповідачів - ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро" і ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім", що входять до групи УкрЛендФармінг та є "додатковими зобов'язаними особами" перед Ексім Банком США за двома кредитними договорами, то вони вчинять неправомірне відчуження нерухомого майна зернових елеваторів, чим спричинять шкоду правам Ексім Банку США та істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду. Як вказує заявник, "додаткові зобов'язані особи" вже уклали фраудаторні договори іпотеки на користь ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" та АТ "Фавор", що є порушенням прямих зобов'язань перед Ексім Банком США не обтяжувати майно зернових елеваторів, тому Ексім Банк США подав заяву про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Заявник також вказує, що предметом майбутнього позову є: (1) визнання укладеними та дійсними додаткових договорів поруки, що були укладені в забезпечення всіх вимог Ексім Банку США за кредитами на техніку та елеватори; (2) визнання дійсним першого договору іпотеки-Дубно і змін до перших договорів іпотеки Степанівка та Заводське, укладені в забезпечення вимог за кредитом на елеватори; (3) визнання дійсними других договорів іпотеки, укладених в забезпечення вимог за кредитом на техніку; (4) визнання недійсними договорів іпотеки інших об'єктів зернових елеваторів - Степанівка, - Заводське та - Дубно, укладених додатковими зобов'язаними особами на користь ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс", і договір іпотеки Дубнівського об'єкта, укладеного ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім" на користь АТ "Фавор"; (5) стягнення солідарно з додаткових зобов'язаних осіб заборгованості за кредитним договором від 27.03.2013 і кредитним договором від 13.09.2013; (6) звернення стягнення на предмети іпотеки - Степанівський, - Заводський та - Дубнівський об'єкти; (7) встановлення порядку виконання рішення суду з метою забезпечення ефективного захисту прав Ексім Банку США шляхом примусового продажу кожного предмета іпотеки (Степанівського, Заводського і Дубнівського об'єктів) одночасно з кожним іншим об'єктом зернових елеваторів - Степанівка, - Заводське і - Дубно відповідно.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 у справі №917/209/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.02.2024) задоволено заяву Ексім Банку США про забезпечення позову повністю. До набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області за позовом Ексім Банку США, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на зерновий елеватор (I та II черга), що знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, Миргородський район (Лохвицький район), м. Заводське (м. Червонозаводське), вул. Чубинського Павла (вул. Якубовського), буд. 5а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 267816353226. До набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області за позовом Ексім Банку США, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Україна, Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, вул. Заводська, буд. 1/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083959247. До набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області за позовом Ексім Банку США, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю, зерносховище місткістю 97500 тон з вузлом перезавантаження зернових на залізничний та автотранспорт, що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська область, м. Дубно, пров. Проїзний, буд. 11, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 435506656103. До набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області за позовом Ексім Банку США, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на зерносховище ємкістю 50000 тон з вузлом перевантаження зернових на залізничний та автомобільний транспорт, що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська область, м. Дубно, пров. Проїзний, буд. 11, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 180294056103.
2.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з огляду на обставини справи, предмет і підстави майбутнього позову, з яким Ексім Банк США має намір звернутися до суду, господарський суд першої інстанції встановив наявність зв'язку між обраними заявником заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, оскільки перебування майна у власності відповідачів - майнових поручителів (ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро" та ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім") та наявність в них правомочностей розпорядження об'єктами нерухомості, на які заявник просить накласти арешт, надає можливість безперешкодного відчуження та створює передумови для його подальшої передачі у власність, користування, наступну іпотеку іншим особам, тому існує реальна загроза того, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову щодо майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову).
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 у справі №917/209/24 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви Ексім Банку США про забезпечення позову шляхом накладення арешту та об'єкти спірного нерухомого майна (зернові елеватори), оскільки заявлені заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку з предметом позовних вимог та може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №917/209/24, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: частини другої статті 136, частини першої статті 137, частини п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" також подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №917/209/24, якою просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Україна, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Заводська, буд. 1/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083959247 скасувати, в наведеній частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: частини другої статті 2, частини третьої статті 13, частини другої статті 136, частини першої статті 137, частин першої, другої, п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
Також зазначає, що судами попередніх інстанцій ухвалено судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 15.09.2023 у справі № 917/453/23, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.
3.3. Також не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №917/209/24, з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс", відповідно до якої просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Банку про забезпечення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22, від 31.08.2022 у справі № 916/463/22, від 19.07.2022 у справі № 909/86/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20, від 12.09.2018 у справі № 910/7912/18.
Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.4. Крім того касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №917/209/24 подало Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро", відповідно до якої товариство просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви Банку про забезпечення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм статей 42, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. Посилається на те, що судами попередніх інстанцій прийнято оскаржувані рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 300/98/20, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21, від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19, від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.
3.5. У відзиві на касаційні скарги Ексім Банк США проти вимог та доводів, викладених у касаційних скаргах заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають встановленим судами першої та апеляційної інстанції обставинам та просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. При цьому також зазначає, що суди обох інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що арешти майна необхідні для забезпечення ефективного захисту майнових прав позивача, оскільки за відсутності арештів відбудеться відчуження майна і Банк не зможе виконати рішення суду шляхом звернення стягнення на майно та стягнути заборгованість за кредитними договорами. До того ж, як зазначає Банк, фінансові компанії стверджують, що арешти заважають їм звернути стягнення на майно, яке перебуває у фраудаторних іпотеках.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
4.2. Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
4.3. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
4.4. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
4.5. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
4.6. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
4.7. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
4.8. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
4.9. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
4.10. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
4.11. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23).
4.12. Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
4.13. Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
4.14. Позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Визначення таких понять як арешт майна та заборона на відчуження майна містяться у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19.
Так, арешт майна - це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, та заборона на відчуження майна - перешкода у вільному розпорядженні майном. Арешт майна та заборона відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, які за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном.
4.15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом майбутніх позовних вимог Ексім Банку США у межах справи №917/209/24 є вимоги до відповідачів: ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро", ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім" (майнові поручителі - "додаткові зобов'язані особи") та ТОВ "Монополіум Фінанс", АТ "Фавор" (фінансові компанії - іпотекодержателі частини об'єктів зернових елеваторів) про визнання:
- укладеними та дійсними 6 (шість) додаткових договорів поруки;
- дійсними 12 (дванадцять) додаткових договорів забезпечення (іпотеки);
- недійсними 4 (чотири) фраудаторних договорів іпотеки;
- іпотечних прав Ексім Банку США на 3 (три) об'єкти нерухомості - зернові елеватори - Заводське, - Степанівка, - Дубно та допоміжні споруди.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення солідарно з відповідачів (поручителів) заборгованості за 2 (двома) кредитними договорами від 27.03.2013 та від 13.09.2013 в загальній сумі 79 298 546,40 доларів США (складається з тіла кредиту, процентів та витрат) та звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно (зернові елеватори), а саме:
1) зерновий елеватор (I та II черга), що знаходиться за адресою: Україна, Полтавська обл., Миргородський район (Лохвицький район), м. Заводське (м. Червонозаводське), вул. Чубинського Павла (вул. Якубовського), 5А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 267816353226;
2) нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Україна, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Заводська, буд. 1/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083959247;
3) будівля, зерносховище місткістю 97500 тонн з вузлом перезавантаження зернових на залізничний та автотранспорт, що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська обл., м. Дубно, пров. Проїзний, буд. 11, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 435506656103;
4) зерносховище ємкістю 50000 тонн з вузлом перевантаження зернових на залізничний та автомобільний транспорт, що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська область, м. Дубно, пров. Проїзний, буд. 11, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 180294056103.
Отже, предметом позовних вимог у межах справи № 917/209/24, окрім іншого, є вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно (зернові елеватори).
Позовні вимоги Ексім Банку США заявлені у межах правовідносин щодо стягнення заборгованості з відповідачів - майнових поручителів (ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро", ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім") як "додаткових зобов'язаних осіб" за двома кредитними договорами від 27.03.2013 (кредит на техніку) та від 13.09.2013 (кредит на елеватори) та першими та другими договорами іпотеки, шляхом звернення стягнення на належне відповідачам нерухоме майно (зернові елеватори - Заводське, - Степанівка, - Дубно), та які (позовні вимоги) обґрунтовуються тим, що поручителі порушили свої зобов'язання не передавати в іпотеку зернові елеватори та інше нерухоме майно без згоди Ексім Банку США згідно з пунктом 10.06(g) кредитних договорів.
У позовній заяві Ексім Банк США стверджує, що відповідачі (ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро" та ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім"), як майнові поручителі за зобов'язаннями позичальника (основного боржника - ПрАТ "Компанія Райз") та іпотекодавці за першим та другим договорами іпотеки, несуть спільні обов'язки та солідарну відповідальність перед Ексім Банком США за виконання позичальником всіх зобов'язань за кредитними договорами від 27.03.2013 та від 13.09.2013.
Відповідно до пункту 10.06 (g) кредитних договорів зобов'язання кожного гаранта та зобов'язаної особи стосовно утримання від дій. Кожен гарант і зобов'язана особа (поручителі) беруть на себе зобов'язання та погоджуються, що доти, доки всі суми, які підлягають сплаті за цим (кредитними) договором та борговим інструментом або борговими інструментами, не будуть сплачені в повному обсязі (Компанією Райз), вони (поручителі) не будуть без попередньої письмової згоди Ексім Банку здійснювати наступне:
(g) заборгованість, застави та іпотеки: починаючи від дати додаткового договору №1 (від 06.04.2016), жодна із додаткових зобов'язаних осіб (поручителів) не може:
(i) брати на себе заборгованість будь-якого виду …,
(ii) передавати в заставу на користь будь-якої особи будь-яке рухоме майно або майнові права ...,
(iii) передавати на користь будь-якої особи, в іпотеку будь-яке своє нерухоме майно чи права на нерухоме майно, за винятком договорів іпотеки (укладених на користь Ексім Банку США).
Однак, як вказує Ексім Банк США, всупереч умов пункту 10.06(g) кредитних договорів майнові поручителі (ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро" та ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім") уклали договори іпотеки (фраудаторні правочини) об'єктів зернових елеваторів з фінансовими компаніями - відповідачами (ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" та АТ "Фавор"). За цими договорами іпотеки майнові поручителі передали об'єкти зернових елеваторів - Степанівка, - Заводське та - Дубно в іпотеку на користь фінансових компаній, що порушує права Ексім Банку США на задоволення своїх вимог за рахунок такого майна.
Разом з цим, позивач зазначає, що майнові поручителі - ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро" та ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім" як "додаткові зобов'язані особи" поручилися перед Ексім Банком США за виконання зобов'язань за кредитними договорами від 27.03.2013 та від 13.09.2013 всім своїм майном, у тому числі не обтяженим іпотекою Банку. Зокрема, Ексім Банк США має право звернути стягнення на інші (всі) об'єкти зернових елеваторів з допоміжними спорудами.
За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, спір у цій справі стосується виконання майновими поручителями - відповідачами (ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро" та ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім") умов кредитних договорів від 27.03.2013 та від 13.09.2013 та забезпечувальних (іпотечних договорів), укладених між Ексім Банком США, позичальником (ПрАТ "Компанія Райз") та майновими поручителями, а також цей спір безпосередньо пов'язаний з належним поручителям нерухомим майном - зерновими елеваторами, які були передані в іпотеку фінансовим компаніям - відповідачам (ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" та АТ "Фавор") на підставі відповідних договорів іпотеки, які заявник вважає фраудаторними, тобто такими, що суперечать умовам кредитних договорів та вчинені на шкоду кредитору Ексім Банку США.
Також судами встановлено, що звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арештів на нерухоме майно, Ексім Банк США зазначає про передачу поручителями (ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро" та ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім") нерухомого майна - об'єктів зернових елеваторів в іпотеку Ексім Банку США та в подальшому ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" та АТ "Фавор".
У поданій заяві про забезпечення позову Ексім Банк США стверджує, що договори іпотеки, на підставі яких ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" (06.04.2020) та АТ "Фавор" (12.11.2021) набули прав іпотекодержателів на об'єкти нерухомості, є фраудаторними, оскільки вказані правочини були вчинені власниками відповідних об'єктів нерухомості в порушення умов укладених ними договорів з Банком.
Зокрема, на переконання заявника, передача ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро" та ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім" як "додатковими зобов'язаними особами" нерухомого майна - зернових елеваторів в фраудаторні іпотеки на користь фінансових компаній - ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" та АТ "Фавор" після дефолту за кредитами, відразу після відкриття судом провадження у справі про банкрутство позичальника (основного боржника - Компанії Райз) та в порушення зобов'язань перед Ексім Банком США за пунктами 10.06(g) кредитних договорів не передавати майно в іпотеки без згоди Банку, свідчить про недобросовісну поведінку відповідачів та про реальну загрозу подальшого відчуження відповідачами або передачу в іпотеку нерухомого майна.
Вимога про визнання недійсними договорів іпотеки, укладених 06.04.2020 між ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор Агро", ПАТ "Західний торгово-промисловий дім" (іпотекодавцями) та ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" (іпотекодержателем), та 12.11.2021 між ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім" (іпотекодавцем) та АТ "Фавор" (іпотекодержателем), є предметом майбутнього позову Ексім Банку США.
Заявник стверджує, що наразі у ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор Агро" та ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім" наявні правомочності щодо розпорядження об'єктами нерухомості, на які заявник просить накласти арешт, у тому числі існує можливість їх безперешкодного відчуження на користь третіх осіб, передання у користування, наступну іпотеку тощо.
4.16. З огляду на викладене, та враховуючи встановлені судами обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів обох інстанцій про доведеність позивачем існування фактичних обставин, що свідчать про можливість вчинення ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор Агро", ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім" за погодженням з ТОВ "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" та АТ "Фавор" дій, які у випадку задоволення майбутнього позову заявника нівелюють мету звернення з ним, адже зумовлять необхідність звертатися до набувачів такого майна з інших підстав з новими позовами з метою відновлення порушених прав позивача на відповідне майно.
Судами також обґрунтовано враховано, що передача об'єктів нерухомості, на які заявник просить накласти арешт, у наступні іпотеки або їх відчуження за згодою іпотекодержателів ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" та АТ "Фавор" до вирішення судом спору за позовом Ексім Банку США призведе до суттєвого порушення прав заявника. Такі дії істотно ускладнять або навіть унеможливлять виконання рішення суду за умови задоволення позовних вимог Ексім Банку США. Крім того, суд відзначив, якщо під час розгляду справи за позовом Ексім Банку США відбудуться зміни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо власників об'єктів нерухомості, на які заявник просить накласти арешт, існуватиме необхідність у зміні відповідачів/ залученні співвідповідачів, а також заявленні нових додаткових вимог.
До того ж, колегія суддів зауважує, що у даному випадку накладення арешту на нерухоме майно відповідачів, зокрема, не зернові елеватори - Заводське, - Степанівка, - Дубно не може призвести до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки арештоване майно фактично залишиться у володінні власників, а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.
Окрім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
4.17. Аналіз висновків, яких дійшли суди у справі, що переглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилаються скаржники у касаційних скаргах, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
Інші доводи скаржників, також не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, носять декларативний характер, направлені на переоцінку встановлених обставин, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.4. Переглядаючи у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційних скарг оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права, на які посилається скаржники.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 236, 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Монополіум Фінанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №917/209/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко