Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2124/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1
до Комунального підприємства "Тепловодопостачання Височанської селищної ради", 62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Покотилівка, вул. Незалежності, будинок, 57
простягнення 8 838,37 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства "Тепловодопостачання Височанської селищної ради" про стягнення боргу у загальній сумі 8 838,37 грн., у тому числі: основного боргу у сумі 7 215,66 грн.; пеню у сумі 1 240,03 грн., 3% річних у сумі 192,99 грн.; інфляційні втрати у сумі 189,69 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Крім того, позивачем у 1 пункті прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.06.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вх. № 2124/24) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" строк на усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
25.06.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 16518/24) про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 28.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2124/24. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розгляд справи № 922/2124/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачу 5-ти денний строк з дня отримання даної ухали, щодо надання заперечень щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
02.07.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.07.2024 року у клопотанні (вх. № 17007/24 від 02.07.2024 року) відповідача про розгляд справи за участю відповідача - відмовлено.
12.07.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 17811/24), у якому останній, просить суд, відмовити у позовних вимогах щодо стягнення з відповідача на користь позивача боргу у загальному розмірі 8 838,37 грн. у тому числі: основний борг у сумі: 7 215,66 грн.; пеня у сумі 1 240,03 грн.; 3 % річних у сумі 192,99 грн.; інфляційні втрати у сум 189,69 грн.
18.07.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 18254/24) у яких останній, просить суд, прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи № 922/2124/24 дану відповідь на відзив. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник "останньої надії", позивач) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 року № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №917-р товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Також зазначає, що згідно статті 15 Закону, у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачання постачальника «останньої надії», та на умовах типового договору постачання постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатом конкурсу, проведеного у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого Комунальним підприємством "Тепловодопостачання Височанської селищної ради" (відповідач, споживач) у квітні, травні, червні, липня, жовтні, листопаді 2023 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", та відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24 грудня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1378/27823.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
За твердженнями позивача, суб'єкти ринку природного газу (у даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Вищевикладене за твердженнями позивача свідчить про те, що останній, як суб'єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Також, позивач зазначає, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу. Спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:
- листом оператора ГТС від 15.04.2024 року № ТОВВИХ-24-5613 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00017QLET00P;
- інформацією, щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10);
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00017QLET00P.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, оператори газорозподільних мереж, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язаний надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи / оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: - ЕІС-код споживача або ЕІС-код комерційного обліку споживача; - прозвище, ім'я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
При цьому, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання, оскільки договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
За твердженнями позивача, останній проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/ спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
Також позивач зазначає, що ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов та строку Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка додається. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.
Разом з цим, пунктом 4.4. договору, передбачено, постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником та споживачем спосіб (поштою за замовчування, через електронний кабінет споживача тощо, якщо сторонами не окремо обумовлено).
При цьому, позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та у повному обсязі, а саме, всього було поставлено відповідачу природного газу на загальну суму 7 215,66 грн., а саме:
- з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,19499 тис.куб.м. на суму 6 526,49 грн.;
- з 01.05.2023 року по 29.05.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,01324 тис.куб.м. на суму 354,38 грн.;
- з 01.06.2023 року по 01.06.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00315 тис.куб.м. на суму 58,75 грн.;
- з 01.07.2023 року по 02.07.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00149 тис.куб.м. на суму 37,75 грн.;
- з 31.10.2023 року по 31.10.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00228 тис.куб.м. на суму 65,38 грн.;
- з 02.11.2023 року по 19.11.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00650 тис.куб.м. на суму 172,91 грн.
За твердженнями позивача, останнім на виконання умов договору було направлено на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, проте такі рахунки були несплачені відповідачем.
Проте відповідачем в порушення умов договору не здійснено розрахунку за спожитий природний газ, таким чином за розрахунком позивача у відповідача наявна заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 7 215,66 грн.
Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Договір постачання природного газу об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 року автоматично включено до портфеля постачальника “останньої надії” - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу. Спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:
- листом оператора ГТС від 15.04.2024 року № ТОВВИХ-24-5613 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00017QLET00P;
- інформацією, щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10);
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00017QLET00P.
Відтак, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Тепловодопостачання Височанської селищної ради" (відповідач, споживач) було укладено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", відповідно до пункту 2.1 якого за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Вказаний договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України)
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 655 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом та вбачається із матеріалами справи, позивачем належним чином виконано свої зобов'язання за договором у повному обсязі поставлено відповідачу в період
- з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,19499 тис.куб.м. на суму 6 526,49 грн. (рахунок на оплату № 15941 від 11.05.2023 року);
- з 01.05.2023 року по 29.05.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,01324 тис.куб.м. на суму 354,38 грн., (рахунок на оплату № 19691 від 09.06.2023 року);
- з 01.06.2023 року по 01.06.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00315 тис.куб.м. на суму 58,75 грн. (рахунок на оплату № 22712 від 10.07.2023 року);
- з 01.07.2023 року по 02.07.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00149 тис.куб.м. на суму 37,75 грн. (рахунок на оплату № 24997 від 10.08.2023 року);
- з 31.10.2023 року по 31.10.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00228 тис.куб.м. на суму 65,38 грн. (рахунок на оплату № 34244 від 10.11.2023 року);
- з 02.11.2023 року по 19.11.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00650 тис.куб.м. на суму 172,91 грн. (рахунок на оплату № 37898 від 10.12.2023 року) на загальну суму 7 215,66 грн.
Доказів постачання природного газу відповідачу у вказаний період іншим постачальником матеріали справи не містять, відповідачем відповідних доказів до суду також надано не було.
Пунктом 1 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2 статті 692 Цивільного кодексу України).
Пунктом 4.4. договору встановлено, що споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки на оплату, а саме № 15941 від 11.05.2023 року, № 19691 від 09.06.2023 року, № 22712 від 10.07.2023 року, № 24997 від 10.08.2023 року, № 34244 від 10.11.2023 року, № 37898 від 10.12.2023 року.
Відповідно до пункту 4.3. договору, постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4. договору).
При цьому матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано до суду доказів здійснення розрахунку із позивачем за спожитий природний газ за період
- з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,19499 тис.куб.м. на суму 6 526,49 грн. (рахунок на оплату № 15941 від 11.05.2023 року);
- з 01.05.2023 року по 29.05.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,01324 тис.куб.м. на суму 354,38 грн., (рахунок на оплату № 19691 від 09.06.2023 року);
- з 01.06.2023 року по 01.06.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00315 тис.куб.м. на суму 58,75 грн. (рахунок на оплату № 22712 від 10.07.2023 року);
- з 01.07.2023 року по 02.07.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00149 тис.куб.м. на суму 37,75 грн. (рахунок на оплату № 24997 від 10.08.2023 року);
- з 31.10.2023 року по 31.10.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00228 тис.куб.м. на суму 65,38 грн. (рахунок на оплату № 34244 від 10.11.2023 року);
- з 02.11.2023 року по 19.11.2023 року поставлено природний газ в об'ємі 0,00650 тис.куб.м. на суму 172,91 грн. (рахунок на оплату № 37898 від 10.12.2023 року) у загальному розмірі 7 215,66 грн.
Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем суми боргу за поставлений відповідачу природний газ, та встановлено, що сума боргу за вище значеними рахунками складає суму у розмірі 7 215,66 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 17811/24 від 12.07.2024 року), зокрема зазначив, що останній заперечує проти позовних вимог, та зазначає, що для проходження опалювального періоду 22-23 року відповідачем було украдено договір постачання природного газу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз - Трейдинг» від 16.12.2022 року, з терміном дії до 31.03.2023 року природній газ після закінчення терміну договору та закінчення опалювального періоду не використовувало, що підтверджується показаннями вузла обліку газу, які встановлені на об'єктах теплопостачання.
Також зазначає, що з 17.11.2023 року для проходження опалювального періоду 23-24 року відповідачем було укладеного договір постачання природного газу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз - Трейдинг» від 17.11.2023 року з терміном дії до 15.04.2023 року.
У період з 01.04.2023 року по 17.11.2023 року за відсутності постачальника природного газу відповідачем згідно законодавства поставка газу здійснювалася постачальником останньої надії Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». За вказаний період комунальне підприємство не надавало послуг теплопостачання, природній газ на початку опалювального періоду 2023 року не використовувало, що підтверджується показаннями вузла обліку газу, які встановлені на об'єктах теплопостачання.
Будь-яких ремонтних робіт чи пуско - налагоджувальних робіт на об'єктах газопостачання за вказаний період не проводилося, та у вказаний період часу вводи газогону опломбовані.
Вищевказане за твердженнями відповідача свідчить про те. що при ненаданні вищевказаних послуг підприємством та невикористанні природного газу із урахуванням положень Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» немає підстав для направлення до відповідача рахунків щодо використаного об'єму природного газу.
У зв'язку із чим, відповідач просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд не приймає вищезазначені заперечення відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України у підтвердження викладених у відзиві заперечень до відзиву на позовну заяву (вх. № 17811/24 від 12.07.2024 року) не надано наданого жодного доказу.
У зв'язку із чим, самі лише посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на обставини які не підтверджені належними та допустимими доказами, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Крім того, відповідачем не надано до суд жодних доказів постачання природного газу відповідачу у вказаний період іншим постачальником, а тому спожиті об'єми природного газу автоматично включені оператором газотранспортної системи до портфеля постачальника "останньої надії" і доведенню іншим способом не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі №904/2867/22.
При цьому, позивачем була надана інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10); витяг з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачем, відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Зазначені докази за висновком суду є належними, оскільки об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2 договору).
З огляду на вищевикладене, відомості з інформаційної платформи у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи є належними доказами.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідач, який є користувачем даної системи і має доступ до неї, не спростував обґрунтованість зазначених у ній відомостей.
Будь-яких інших доказів, щодо спростування позовних вимог відповідачем до суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, за висновком суду відповідачем не надано суду, а в матеріалах справи відсутні докази сплати суми заборгованості у розмірі 7 215,66 грн., у зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частин є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача пеню у сумі 1 240,03 грн., 3% річних у сумі 192,99 грн.; інфляційні втрати у сумі 189,69 грн., відповідно до наданого розрахунку.
Щодо стягнення із відповідача, нарахованих позивачем 3% річних у сумі 192,99 грн.; інфляційні втрати у сумі 189,69 грн. відповідно до наданого розрахунку, та за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду та суми боргу, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу 3% річних у сумі 192,99 грн., а саме за період:
- на зобов'язання квітня 2023 року на суму боргу 6 526,46 грн. за період з 01.07.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання травня 2023 року на суму боргу 354,38 грн. за період з 01.07.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання червня 2023 року на суму боргу 58,75 грн. за період з 01.08.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання липня 2023 року на суму боргу 37,75 грн. за період з 01.09.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання жовтня 2023 року на суму боргу 65,38 грн. за період з 01.12.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання листопада 2023 року на суму боргу 172,91 грн. за період з 02.01.2024 року по 30.04.2024 року, відповідно до наданого розрахунку, та за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду та суми боргу, у онлайн системі “ЛігаЗакон”, та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично не вірно, крім того, позивачем невірно було визначено період нарахуванням на зобов'язання листопада 2023 року.
Судом здійснено власний розрахунок 3% річних за вищезазначений період та суми боргу, у онлайн системі “ЛігаЗакон”, та встановив, що за розрахунком суду, сума 3 % річних нарахована за зобов'язання листопада 2023 році перевищує заявлену позивачем до стягнення суму, у зв'язку із чим, сума 3 % річних за зобов'язання листопада 2023 року складає суму заявлену позивачем, а саме 1,70 грн.,
Судом було здійснено власний розрахунок 3 % річних відповідно до наданого позивачем розрахунку за невиконання зобов'язання квітня, травня, червня, липня, жовтня 2023 року та встановленого, що обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 191,27 грн., та складає загальну суму за зобов'язання квітня, травня, червня, липня, жовтня, листопада 2023 року у розмірі 192,97 грн.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 0,02 грн. - відмовити.
Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу інфляційні втрати у розмірі 189,69 грн. відповідно до наданого розрахунку, а саме за період:
- на зобов'язання квітня 2023 року на суму боргу 6 526,46 грн. за період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання травня 2023 року на суму боргу 354,38 грн. за період з 01.07.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання червня 2023 року на суму боргу 58,75 грн. за період з 01.08.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання липня 2023 року на суму боргу 37,75 грн. за період з 01.09.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання жовтня 2023 року на суму боргу 65,38 грн. за період з 01.12.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання листопада 2023 року на суму боргу 172,91 грн. за період з 01.02.2024 року по 30.04.2024 року, відповідно до наданого розрахунку, та за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду та суми боргу, у онлайн системі “ЛігаЗакон”, та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично не вірно, крім того, позивачем невірно було визначено період нарахуванням на зобов'язання листопада 2023 року.
Судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат відповідно до наданого позивачем розрахунку та встановленого судом періоду за зобов'язання листопада 2023 року у онлайн системі “ЛігаЗакон”, та встановив, що за розрахунком суду, сума інфляційного нарахування за зобов'язання листопада 2023 році перевищує заявлену позивачем до стягнення суму інфляційних втрат за зобов'язання листопада 2023 року, у зв'язку із чим, сума інфляційних втрат за зобов'язання листопада 2023 року складає суму заявлену позивачем, а саме 1,74 грн.
Судом було здійснено власний розрахунок інфляційних втрат відповідно до наданого позивачем розрахунку за невиконання зобов'язання квітня, травня, червня, липня, жовтня 2023 року та встановленого, що обґрунтованою є сума інфляційних втрат у розмірі 187,94 грн., та складає загальну суму за зобов'язання квітня, травня, червня, липня, жовтня, листопада 2023 року у розмірі 189,68 грн.
В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 0,01 грн. - відмовити.
Щодо стягнення із відповідача, нарахованої позивачем пені у сумі 1 240,03 грн. відповідно до наданого розрахунку, та за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду та суми боргу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (пункт 4.5. договору).
Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем відповідачу пені у сумі 1 240,03 грн., а саме за період:
- на зобов'язання квітня 2023 року на суму боргу 6 526,46 грн. за період з 01.07.2023 року по 30.11.2023 року;
- на зобов'язання травня 2023 року на суму боргу 354,38 грн. за період з 01.07.2023 року по 30.12.2023 року;
- на зобов'язання червня 2023 року на суму боргу 58,75 грн. за період з 01.08.2023 року по 31.01.2024 року;
- на зобов'язання липня 2023 року на суму боргу 37,75 грн. за період з 01.09.2023 року по 29.02.2024 року;
- на зобов'язання жовтня 2023 року на суму боргу 65,38 грн. за період з 01.12.2023 року по 30.04.2024 року;
- на зобов'язання листопада 2023 року на суму боргу 172,91 грн. за період з 02.01.2024 року по 30.04.2024 року, відповідно до наданого розрахунку, та за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду та суми боргу, в онлайн системі “ЛігаЗакон”, та встановив, та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично не вірно, крім того, позивачем невірно було визначено період нарахуванням на зобов'язання листопада 2023 року.
Судом здійснено власний розрахунок суми пені відповідно до наданого позивачем розрахунку та встановленого судом періоду за зобов'язання листопада 2023 року у онлайн системі “ЛігаЗакон”, та встановив, що за розрахунком суду, сума пені за зобов'язання листопада 2023 році перевищує заявлену позивачем до стягнення суму, у зв'язку із чим, сума пені за зобов'язання листопада 2023 року складає суму заявлену позивачем, а саме 16,74 грн.
Судом було здійснено власний розрахунок суми пені відповідно до наданого позивачем розрахунку за невиконання зобов'язання квітня, травня, червня, липня, жовтня 2023 року та встановленого, що обґрунтованою є сума пені у розмірі 1 223,28 грн., та складає загальну суму за зобов'язання квітня, травня, червня, липня, жовтня, листопада 2023 року у розмірі 1 240,02 грн.
В частині стягнення пені у сумі 0,01 грн. - відмовити.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
При цьому, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, заперечень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень, заперечень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме про стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 7 215,66 грн.; пеню у сумі 1 240,02 грн., 3% річних у сумі 192,97 грн.; інфляційні втрати у сумі 189,68 грн.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 0,02 грн., інфляційних втрат у розмірі 0,01 грн., пені у сумі 0,01 грн. - відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 422,39 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Тепловодопостачання Височанської селищної ради", 62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Покотилівка, вул. Незалежності, будинок, 57, ЄДРПОУ 43957533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 40121452) борг у загальній сумі 8 838,33 грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 7 215,66 грн.; пеню у сумі 1 240,02 грн., 3% річних у сумі 192,97 грн.; інфляційні втрати у сумі 189,68 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,39 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 0,02 грн., інфляційних втрат у розмірі 0,01 грн., пені у сумі 0,01 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 40121452);
відповідач: Комунальне підприємство "Тепловодопостачання Височанської селищної ради", 62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Покотилівка, вул. Незалежності, будинок, 57, ЄДРПОУ 43957533).
Повне рішення складено "27" серпня 2024 р.
Суддя О.О. Ємельянова