19.08.2024м. СумиСправа № 920/666/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/666/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТО ГРУП” (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 21, офіс 201, код ЄДРПОУ 38146352)
до відповідача Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” (40011, м. Суми, пл. Привокзальна, буд. 1, код ЄДРПОУ 05785448)
про стягнення 235263 грн 16 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.
1.1. У червні 2024 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 235263 грн 16 коп., у тому числі 165600 грн 00 коп. борг за договором поставки № 061-ВТ від 21.01.2019, 16560 грн 00 коп. пеня, 42228 грн 00 коп. інфляційні втрати, 10875 грн 16 коп. 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між сторонами укладено договір поставки № 061-ВТ від 21.01.2019, відповідно до якого відповідач отримав товар вартістю 165600,00 грн., проте, не оплатив його, у зв'язку з чим, позивач на суму заборгованості нарахував пеню, інфляційні та 3% річних.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024, справу № 920/666/24 призначено судді Жерьобкіній Є.А.
1.3. Ухвалою від 10.06.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/666/24, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України). Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України. Заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.
1.4. Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1863 від 24.06.2024), відповідно до якого вказує, що не мав можливості здійснити оплату отриманого товару за договором, оскільки починаючи з 24.02.2022 і до цього часу АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» знаходить під дією обставин непереборної сили, що підтверджуються листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та листом АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» № 26-07/01519 від 28.02.2022, що розміщений на офіційному сайті Товариства. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником відповідача є ОСОБА_1 , який проживає на території Російської Федерації, у зв'язку з чим введено мораторій (заборони) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, а також заборону на проведення видаткових операцій, згідно Постанови правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18. Позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків саме через порушення відповідачем зобов'язань за Договором, тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій повністю або зменшити їх розмір на 90%.
1.5. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
2.1. 21.01.2019 між ТОВ «ВТО ГРУП» (постачальник) та АТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (покупець), укладено договір поставки № 061-ВТ, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, покупець зобв'язується прийняти та оплатити на умовах Договору продукцію, надалі Товар, кількісні і якісні харатеристики якого викладені в специфікаціях (прикладених до Договору), що є невід'ємною частиною Договору.
2.2. Згідно п. 2.1 - 2.4. Договору Постачальник поставляє Товар (партію Товару) автомобільним транспортом на умова FCA - м. Запоріжжя, склад Постачальника. Відвантаження Товару проводиться у тарі та упаковці, що забезпечує її збереження при навантаженні, транспортуванні, розвантаженні та зберіганні Товару. Строк поставки Товару - протягом 7 календарних днів з дати підписання специфікації сторонами, якщо інше не зазначено в специфікації. Датою поставки Товару вважається дата, вказана у видатковій накладній та в товарно - транспортіній накладній.
2.3. Згідно п. 3.1 -3.5. Договору орієнтовна сума Договору становить 21000000,00 грн., в т.ч. ПДВ згідно діючого законодавства України, і включає в себе вартість Товару та витрати в залежності від умов постачання. Загальна сума договору визначається як сума всіх підписаних уповноваженими представниками сторін Специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору. Покупець здійснює оплату в розмірі 100% загальної вартості Товару (партії товару) відповідно рахунку-фактури на банківський рахунок постачальника на протязі 30 днів з дати поставки Товару, якщо інше не вказано в специфікації. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунка Покупця. Форма розрахункових документів - платіжне доручення. Після підписання сторонами специфікації на партію Товару або після отримання Покупцем Товару, ціна на партію Товару не змінюється.
2.4. Згідно п. 6.3. Договору у разі прострочення платежів по Договору покупець, на вимогу постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше 10% вартості простроченого платежу.
2.5. Згідно п. 9.4. Договору договір вважається діючим з моменту підписання та діє до 31.12.2020.
2.6. Згідно додаткової угоди № 1 від 30.12.2020 до Договору сторони погодили викласти п. 9.4. договору в такій редакції: «п. 9.4. Договір вважається діючим з моменту підписання та діє до 31.12.2022 року».
2.7. Згідно видаткової накладної № 81 від 16.02.2022 покупець (відповідач) отримав товар (феросиліцій ФС-65) вартістю 165600,00 грн.
2.8. Згідно товарно-транспортної накладної № 81 від 16.02.2022 вантаж прийнято 16.02.2022, склад № 60, згідно печатки АТ «Сумський завод «Насосенергомаш».
2.9. Враховуючи умови п. 3.2. Договору, покупець мав здійснити оплату товару до 18.03.2022 включно (16.02.2022 + 30 календарних днів). Проте, відповідач за отриманий товар не розрахувався.
2.10. Згідно Акта звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 до 01.01.2024, між ТОВ «ВТО ГРУП» та АТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» сума заборгованості відповідача за поставлений товар за договором поставки складає 165600,00 грн.
2.11. Позивач, керуючись п. 6.3. Договору, нарахував відповідачу 16560,00 грн. пені за період з 21.03.2022 до 21.09.2022. Також, нарахував 10875,16 грн. 3% річних за період з 21.03.2022 до 27.05.2024; 42228,00 грн. інфляційних втрат, за період з 21.03.2022 до 16.05.2024.
2.12. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 165600 грн 00 коп. боргу за договором поставки № 061-ВТ від 21.01.2019, 16560 грн 00 коп. пені, 42228 грн 00 коп. інфляційних втрат, 10875 грн 16 коп. 3% річних.
3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін), виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, наявними у справі доказами підтверджено, що позивач зобов'язання за Договором поставки № 061-ВТ від 21.01.2019 виконав належним чином, зокрема поставив обумовлений сторонами товар, про що була оформлена відповідна видаткова накладна № 81 від 16.02.2022, яка підписана представниками Сторін договору.
Згідно товарно-транспортної накладної № 81 від 16.02.2022 вантаж прийнято 16.02.2022, склад № 60, згідно печатки АТ «Сумський завод «Насосенергомаш».
За умовами п. 3.2. Договору, покупець мав здійснити оплату товару до 18.03.2022 включно (16.02.2022 +30 календарних днів).
Порушуючи передбачені договором умови, відповідач взяті зобов'язання щодо своєчасної повної оплати за отриманий товар не виконав.
У поданому відзиві, відповідач підтвердив отримання товару за договором
Згідно Акта звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 до 01.01.2024, між ТОВ «ВТО ГРУП» та АТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 165600,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
Щодо твердження відповідача про наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає, що сам факт введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати кошти від своїх контрагентів. Форс-мажорні обставини звільняють від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, а не від самого зобов'язання.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару за договором поставки № 061-ВТ від 21.01.2019, відсутність доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором, враховуючи підтвердження заборгованості наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 165600,00 грн.
Суд встановив, що позивачем, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати товару, нараховано 16560,00 грн. пені за період з 21.03.2022 до 21.09.2022, 10875,16 грн. 3% річних за період з 21.03.2022 до 27.05.2024; 42228,00 грн. інфляційних втрат, за період з 21.03.2022 до 16.05.2024.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 6.3. Договору у разі прострочення платежів по Договору покупець, на вимогу постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше 10% вартості простроченого платежу.
Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату товару, відповідачу нарахована пеня, за період з 21.03.2022 до 21.09.2022, в загальному розмірі 60278,40 грн., проте, позивач, керуючись п. 6.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача 16560,00 грн. пені, що становить 10% вартості простроченого платежу, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 16560,00 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати товару, перевіривши за допомогою Юридичного калькулятора розрахунок позивача 3% річних, який визнано судом арифметично невірним, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 10869,65 грн.
Перевіривши за допомогою Юридичного калькулятора розрахунок позивача та 42228,00 грн. інфляційних втрат, суд, не виходячи за межі позовних вимог, вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в заявленому розмірі правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд установив, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру - стягнення 235263 грн 16 коп. та, при зверненні до суду, сплачено судовий збір в розмірі 3528 грн 95 коп., що підтверджено платіжною інструкцією № 137 від 03.06.2024.
Судом задоволено позовні вимоги в загальному розмірі 235257,65 грн., судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 3528,86 грн.
Враховуючи, що позивачем позовну заяву подано через підсистему “Електронний суд”, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2823,09 грн. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” (40011, м. Суми, пл. Привокзальна, буд. 1, код ЄДРПОУ 05785448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТО ГРУП” (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 21, офіс 201, код ЄДРПОУ 38146352) 165600 грн 00 коп. заборгованості, 16560 грн 00 коп. пені, 42228 грн 00 коп. інфляційних втрат, 10869 грн 65 коп. 3% річних.; 2823,09 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 26.08.2024.
(Суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці з 02.08.2024 до 16.08.2024).
Суддя Є.А. Жерьобкіна