Справа № 702/810/24
Провадження № 3/702/445/24
про закриття справи
27.08.2024 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , не працює,
за ч.1 ст. 184 КУпАП,
21.08.2024 до Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №946933 від 01.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч1 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 .
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 946933 від 01.08.2024 ОСОБА_1 31.07.2024 близько 17 год., перебуваючи по АДРЕСА_2 не виконала батьківських обов'язківпо відношенню до трьох дітей, а саме в будинку антисанітарні умови проживання, відсутній чистий одяг та постільна білизна, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані пояснення ОСОБА_1 від 01.08.2024, рапорт від 01.08.2024, копія акта обстеження умов проживання від 31.07.2024, копія паспорта ОСОБА_1 , копії свідоцтв про народження дітей, таблиця зображень.
До суду для розгляду справи по суті ОСОБА_1 не з'явилась, хоча про час та місце його проведення повідомлялась в установленому чинним законодавством України порядку.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшов таких висновків і такого рішення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція сформульована в ч. 1 ст. 184 КУпАП норми є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність. Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути посилання на конкретну дію, яку вчинено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і від виконання якого саме обов'язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей ухилилась зазначена особа, їх зміст і в чому конкретно полягає таке порушення. При прийнятті рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, необхідно з'ясовувати, серед іншого, чи порушиланорму спеціальногозакону особа, якщо так, то яку саме і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює такі обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважатигідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 9 розділу II «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Як зазначено, у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 31.07.2024 близько 17 год., перебуваючи в будинку по АДРЕСА_2 , не виконала батьківські обов'язки по відношенню до трьох дітей - в будинку анти-санітарні умови проживання, відсутній чистий одяг та постільна білизна.
Разом з тим, суть адміністративного правопорушення, конкретні обставини, які б вказували на ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків щодо її дітей не зазначені, також не вказано від яких саме передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вона ухиляється.
Сам по собі факт відсутності постільної білизни та чистого дитячого одягу у будинку підстав для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не дає. Адже у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що у цьому будинку вона мешкає тільки упродовж останнього місяця.
При цьому, суддя враховує, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є м. Барвінкове Харківської області, яке розташовується на відстані 70 км від м. Бахмут та на 2/3 знищене російськими загарбниками під час боїв за місто Ізюм.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Він є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 суддя приходить до висновку, що у проколі не вказано які конкретно дії ставляться ОСОБА_1 у провину та мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не зазначено, в чому полягало невиконання батьківських обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей, не вказана норма Закону, яку порушила ОСОБА_1 .
Таке формулювання адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП є неконкретним та позбавляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості ефективно захищатися від нього і робить неможливим об'єктивний розгляд справи.
За статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, не містить суті адміністративного правопорушення, посилання на конкретні обов'язкивід виконання яких ухилилася ОСОБА_1 , не містить посилання на чинне законодавство, яким передбачені відповідні обов'язки, інші відомості необхідні для вирішення справи, у зв'язку з чим вказаний протокол не може бути використаний як належний та допустимий доказ у справі, приходжу до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом матеріалами справи факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та вважаю за необхідне провадження у справі відносно неї закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, ч.1 ст. 184, ст. 245, 247, 251, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Тетяна БАРСЬКА