Постанова від 27.08.2024 по справі 702/811/24

Справа № 702/811/24

Провадження № 3/702/446/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття справи

27.08.2024 м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , працює головним спеціалістом у Пенсійному фонді,

за ч.1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2024 на розгляд до Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 946916 від 25.07.2024 гр. ОСОБА_1 ухилилася від виконання ст..150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок хуліганських мотивів проник на територію колишнього дитячого садка «Ромашка» розвели безлад, носили ліжка, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

До протоколу серії ВАБ № 946916 додана довідка за зверненням міського голови від 19.07.2024, рапорт від 19.07.2024, пояснення ОСОБА_2 від 25.07.2024, таблиця зображень до адміністративних матеріалів за протоколом ВАБ №946916 від 25.07.2024, копія заяви міського голови ОСОБА_3 від 15.07.2024 та диск з відеозаписом до протоколу ВАБ №946916 від 25.07.2024 ОСОБА_1 ч.1 ст.184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому чинним законодавстом порядку.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, суддя дійшов таких висновків.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Водночас статтею 268 КУпАП регламентовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, за змістом наведених правових норм КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі №824/1164/18-а, від 22 лютого 2022 року у справі №260/511/19, від 18 травня 2022 року у справі №813/4354/17 та від 01 червня 2022 року у справі №440/698/20, від 27 липня 2022 року у справі №1340/5822/18.

Дослідженням протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №946916 встановлено, що цей документ гр. ОСОБА_1 , як особою, щодо якої він складався, не підписаний, другий примірник протоколу їй не вручався, права та обов'язки, передбачені ст. 55,56,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не роз'яснювались. Тобто протокол як процесуальний документ, зі складенням якого пов'язаний початок провадження у справі про адміністративне правопорушення, не відповідає критерію допустимості і достовірності , а тому підставою для початку провадження у справі не являється.

Відповідно до частини другої статті 279 КУпАП процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачає, зокрема оголошення протоколу про адміністративне правопорушення, після чого на судовому засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення на підставі якого встановлюються обставини, що мають значення для справи (ч.1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей та тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ст. 12).

Отже, з аналізу змісту вищевказаної слідує, що ухиленням від виконання батьківських обов'язків повинна вважатися не будь-яка дія, а саме невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Зміст цієї норми дозволяє констатувати, що в силу її вимог особа може бути притягнута до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона: 1) є батьком або матір'ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі - батьки); 2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей; 3) ухиляється від виконання вказаних обов'язків саме відносно неповнолітніх дітей.

Частиною 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад).

Суб'єкт цього адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

В протоколі про адміністративне правопорушення ВАБ №946916 від 25.07.2024 зазначено, що вина ОСОБА_1 полягає в ухиленні від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України.

Батьківські обов'язки передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України це: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Які саме батьківські обов'язки, із передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, не виконала ОСОБА_1 (об'єктивна сторона) протокол про адміністративне правопорушення не містить, що унеможливлює встановлення форми вини (суб'єктивна сторона) та, які права та інтереси неповнолітньої дитини порушені (об'єкт правопорушення).

Обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ВАБ №946916 від 25.07.2024, не розкривають суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

За результатами розгляду справи суддя виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.2 ст. 283 КУпАП).

Відповідно до ч.1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складений відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.

При цьому суддя не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

Дослідженням протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №946916 від 25.07.2024 встановлено, що викладена у ньому фабула не відображає всх істотних ознак складу правопорушення (дата, час, місце і суть адміністративного правопорушення), які мають точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол. У протоколі не зазначені ні дата, ні час, ні місце вчинення правопорушення, до нього не додані докази на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 , як матір ОСОБА_2 , є його суб'єктом.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 не представлено.

Наведене вище свідчить про неправомірність складеного протоколу.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальну), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суддя трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по справі, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, ч.1 ст. 184, ст. 245, 247, 251, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Тетяна БАРСЬКА

Попередній документ
121221497
Наступний документ
121221499
Інформація про рішення:
№ рішення: 121221498
№ справи: 702/811/24
Дата рішення: 27.08.2024
Дата публікації: 29.08.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Монастирищенський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.08.2024)
Дата надходження: 21.08.2024
Предмет позову: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Розклад засідань:
27.08.2024 14:00 Монастирищенський районний суд Черкаської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАРСЬКА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
БАРСЬКА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Мамона Олеся Вікторівна