Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1564/24
Проавдження№2/572/700/24
20 серпня 2024 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області - в складі судді Довгого І.І.,
за участю секретаря судових засідань - Мигаль Н.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу ) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення сином повноліття, а також стягнення аліментів на її утримання у розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення сином трирічного віку.
В своїй заяві посилається на те, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого народився син ОСОБА_4 , який перебуває на її утриманні. Подружнє життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, тому фактичні шлюбні відносини припинені, в зв'язку з чим, просить шлюб розірвати. Зазначає, що на даний час не працює, оскільки доглядає за сином, відповідач добровільно допомоги на її утримання та утримання сина не надає, що змусило її звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Позивач позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання була належним чином повідомлена у відповідності до ст. ст. 128-130 ЦПК України, про причини неявки від відповідача повідомлення не надійшло.
Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України у відсутності відповідача, яка не з'явилася в судове засідання.
Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно положень ч.ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до п. 10 Постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.07 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови встановлення, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 28.12.2002 року.
Сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , який зареєстрований з матір'ю в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади витягом про зареєстрованих у житловому приміщені осіб.
У зв'язку з тим, що відносини між подружжям унеможливлюють подальше спільне проживання, сторони не ведуть спільне господарство, з часу звернення до суду позивач не змінив свого бажання розірвати шлюб, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
З урахуванням наведеного вище, суд не вважає за можливе в подальшому сім'ю сторін зберегти міцною та здоровою та вважає за необхідне їх шлюб розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181, 183, 184 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до позовних вимог позивач також просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку - у розмірі 2000 грн. щомісяця.
Частиною 2 статті 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно із ч.4 ст.84 СК України право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача.
Відповідач, доказів, які підтверджували б неспроможність сплачувати кошти на утримання дружини не надав.
Враховуючи викладене вище, позов підлягає до задоволення.
За ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
На підставі частини 1 статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 12.04.2024 року.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182 СК України, ст.ст. 258-268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 серпня 2022 року Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис 343.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.04.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 12.04.2024 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. понесених позивачем судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складене 20 серпня 2024 року.
Суддя: