Справа № 569/14449/24
1-кс/569/5323/24
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
05 серпня 2024 року м.Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 (далі - слідчий), яке погоджене прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 (далі - прокурор), в рамках кримінального провадження № 62024240030000045 від 05.01.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , -
Досудовим розслідуванням встановлено, що полковник ОСОБА_5 проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, наказом Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 07.03.2022 №193 полковника ОСОБА_5 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 10.03.2022 №43 полковника ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак, ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України, а тому на нього поширюються вимоги Статутів Збройних Сил України та нормативні акти Міністерства оборони України, яких останній повинен беззастережно дотримуватися та керуватися у здійсненні службової діяльності.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.
У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.
У разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
У разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.
Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє і по цей час.
Так, ОСОБА_11 перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 впродовж 2022-2023 років, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України введено та діє воєнний стан, а також, що відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підприємства, установи і організації зобов'язані сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в мирний час та в особливий період , забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_1 не забезпечив виконання зазначених обов'язків, як начальник, шляхом надання громадянам України можливості уникнення від мобілізації, чим здійснив перешкоджання законній діяльності військового формування в особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
03 серпня 2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; матеріалами кримінального провадження № 62023240030000079; протоколом проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_3 ; витягом з протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , відповідями з низки установ та організацій на запити слідчого, а також іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий у клопотанні вказав, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюються у вчиненні тяжкого умисного злочину, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України за скоєння якого законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі до 8 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
03 серпня 2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідча суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти основ національної безпеки, за вчинення якого законом передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Окрім цього, ОСОБА_5 вручалося повідомлення про підозру у вчиненні інших злочинів, та йому обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.
Крім того підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, спотворити документи (квитанції, записники, блокноти, інші документи, що стосуються вчинення ним та іншими особами таких дій, тощо), а також інші документи, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначених та інших кримінальних правопорушень. Наведене підтверджує зокрема той факт, що ОСОБА_5 та інші пов'язані з ним особи, під час вчинення цього та інших злочинів застосовував заходи конспірації, зокрема останній, діючи за попередньою змовою з іншими особами, сприяли низці особам ухилятися від військової служби шляхом виготовлення підроблених документів, організовували механізм їх незаконного переправлення через державний кордон України та ухилення від військової служби, маючи на меті таким чином приховати обставини здійснюваної протиправної діяльності.
Можливість незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків та іних осіб, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та підкупу. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Можливість підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186; ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1; ст. 368-5 КК України.
Також, підозрюваний ОСОБА_5 вчинив фактично не один, а кілька злочинів, відомості щодо яких найближчим часом заплановано вносити до ЄРДР та вирішувати повідомлення про підозру у складі групи. З урахуванням того, що наявні дані свідчать про те, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , а також які досліджуються у цьому провадженні, вчинені у складі групи, з особливою зухвалістю та цинізмом, в умовах воєнного стану, із залученням великої кількості осіб, які здійснюють свою діяльність у різних сферах, орган досудового розслідування приходить до висновку про його схильність до вчинення злочинів у різноманітних сферах, наявності широкого кола знайомства серед осіб з числа співробітників правоохоронних органів, підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_4 , керівників органів місцевого самоврядування та інших осіб, які за проханням/вказівками підозрюваного можуть здійснювати тиск у різних формах на свідків або інших учасників провадження, що може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.
Відповідно до ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Отже, обираючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою, суд не визначає розмір застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 309 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Пеньки Старкостянтинівського району Хмельницької області, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід тримання під вартою на строк до 60 діб без визначення розміру застави, на строк 60 днів до 03 жовтня 2024 року.
Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під вартою - ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя ОСОБА_18