Справа № 556/1062/24
27 серпня 2024 року смт Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Зейкан Н. М.
з участю секретаря судових засідань Левчук І. О.
розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Дарії Анатоліївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,
15.07.2024 року від Володимирецького районного суду Рівненської області за підсутністю до Заріченського районного суду Рівненської області надійшло подання приватного виконавцяКапустіної Д.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
В поданні вказувала, що 06.01.2022 відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа №44923, виданого 02.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором в сумі 107 417,44 грн. Також, 04.02.2022 року щодо ОСОБА_2 відкрито ще одне виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа №23860, виданого 23.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес позика» заборгованості за кредитним договором в сумі 46827,85 грн.04.02.2022 року вона винесла постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП№68067312, якою виконавчі провдження №68067312, №68490080 об'єднано у виконавче провадження №68505139.
Нею винесено постанови про арешт коштів боржника, про накладення арешту на майно боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та іннші доходи боржника, проте жодних утримань із заробітної плати не було проведено, так як боржник офіційно не працевлаштована. Були вжиті заходи щодо перевірки майнового стану боржника, однак майна не виявлено. Зазначає, що боржник неодноразово перетинала державний кордон, тому в зв'язку з необхідністю здійснення виконавчого провадження та недопущення ухилення боржника від виконання виконавчого документу, просить подання задоволити.
Приватний виконавець Капустіна Д.А. згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити у її відсутності, свої вимоги підтримує повністю. Інших учасиків виконавчого провадження суд не повідомляв згідно ч. 4 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України.
В силу вимог п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Положеннями п. 19 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з вимогами ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Положеннями ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів потрібно пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення. Але приватним виконавцем не обґрунтовано, яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню виконавчого документу та погашенню заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, що набрала законної сили з моменту проголошення, у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною в частині п.2 Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Згідно правового висновку Великої палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається зі змісту подання, приватний виконавець обґрунтовує тим, що втручання в права боржника буде пропорційним меті, оскільи метою є виконання судового рішення. Однак, суд звертає увагу, що йдеться про виконання не судового рішення, а виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості. І цей виконавчий напис вчинено 24.12.2021 з посиланням на п.2 Переліку, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, хоч нотаріуси втратили таке право після 22.02.2017 і пунт 2 Переліку скасований судовим рішенням. Відтак, легітимна мета застосування обмеження у праві виїзду, яка би виправдовувала втручання в гарантоване право людини, відсутня. Тому застосування такого суворого заходу як обмеження у праві виїзду з України не є пропорційним та являє собою втручання в право боржника покидати країну, гарантоване пунктом 2 статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, чого суд не дозволяє.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Дарії Анатоліївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 .
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, -
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Капустіної Дарії Анатолі ївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.М. Зейкан