ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.08.2024Справа № 910/6786/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТУРМ'ЯСО"
про стягнення 24 947, 26 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТУРМ'ЯСО" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 24 947, 26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1245/02-20 на оперативне обслуговування від 28.12.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Суд зазначає, що 18.10.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року №3200-ІХ на підставі якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) - ч. 5 ст. ст.6 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами), підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно п. 2, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Тож, судом було надіслано ухвалу від 04.06.2024 про відкриття провадження у даній справі в електронний кабінет відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 04.06.2024 отримана відповідачем 06.06.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа, відповідно до якої документ (ухвала суду від 04.06.2024) доставлено в електронний кабінет відповідача 06.06.2024 о 16:10 год.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.06.2024 також у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
28.12.2020 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Натеко енерго монтаж», яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "НАТУРМ'ЯСО" (далі - замовник) укладено договір № 1245/02-20 на оперативне обслуговування, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язався здійснити оперативне обслуговування електрообладнання (комплекс робіт з ведення необхідного режиму роботи електроустановок; проведення перемикань, оглядів обладнання) (далі - послуги), яке знаходиться у власності та/або на балансі замовника (далі - Об'єкт або Електрообладнання), а замовник зобов'язується своєчасно приймати та сплачувати надані послуги на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом який підлягає обслуговуванню є: електрообладнання комплектної трансформаторної підстанції 8752 та 8753 (далі-КТП), кожна з одним трансформатором, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маслівка.
Пунктом 3.6. договору визначено, що виконавець оформлює надання послуг щомісячним актом наданих послуг і надає замовнику.
Згідно п. 3.7. договору, замовник зобов'язується протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця акту наданих послуг за звітний місяць, підписати та повернути наданий Виконавцем акт наданих послуг або надати вмотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку не підписання акту наданих послуг або ненадання вмотивованої письмової відмови у терміни, передбачені цим пунктом, послуги вважаються Сторонами наданими в повному обсязі у відповідності до умов цього Договору.
За умовами п.п. 4.1, 4.2 договору, загальна сума договору є орієнтовною та уточнюється за фактом надання послуг, однак в будь-якому випадку не може перевищувати 47 975, 40 грн з урахуванням ПДВ. Вартість послуг з оперативного обслуговування, передбачених п. 1.1. Договору, згідно з Додатками до цього Договору, які є його невід'ємною частиною, складає на місяць 1 599, 18 грн без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 319, 84 грн. Разом з ПДВ - 1 919, 02 грн.
У п. 4.3. договору сторони погодили, що замовник зобов'язується протягом 3 робочих днів з дати підключення електрообладнання до мереж електропостачання оплатити вартість послуг, передбачених п. 1.1. Договору, що надаватимуться в першому місяці у розмірі, передбаченому п. 4.2. Договору. Вартість послуг, наданих у кожному наступному місяці, сплачується замовником шляхом 100% авансового платежу в термін до 6 числа місяця, в якому надаватимуться послуги.
Цей договір набуває чинності з дати підписання його обома сторонами і діє до 31.01.2023, а в частині розрахунків - до повного його виконання (п. 9.1. договору).
Додатком 1 до договору № 1245/02-20 сторони погодили розрахунок вартості оперативного обслуговування електрообладнання КТП 8752 та КТП 8753 з одним трансформматором кожна.
Додатком № 2 до договору № 1245/02-20 сторони погодили калькуляцію № 1/20 вартості надання послуг з оперативного обслуговування.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору № 1245/02-20 від 28.12.2020, ним були надані відповідачу послуги з оперативного обслуговування електрообладнання на загальну суму 24 947, 26 грн, про що складено акти виконаних робіт (надання послуг) № 150713266 від 31.01.2022, № 150724421 від 28.02.2022, № 150751174 від 31.03.2022, № 150748745 від 29.04.2022, № 150736657 від 31.05.2022, № 150763575 від 30.06.2022, № 150771995 від 29.07.2022, № 150780086 від 31.08.2022, № 150794405 від 30.09.2022, № 150801796 від 31.10.2022, № 150804299 від 30.11.2022, № 150821539 від 30.12.2022, № 150724202 від 31.01.2023, які були надіслані відповідачу, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень.
Проте, відповідач за надані послуги з оперативного обслуговування електрообладнання не розрахувався, зокрема, не підписав акти виконаних робіт (надання послуг), вмотивовану відмову від їх підписання не надав, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість на суму 24 947, 26 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялися вимоги № 3/04/37694 від 20.12.2022 та № 3/04/6355 від 01.03.2023, в яких позивач просив відповідача сплатити заборгованість за отримані послуги та перерахувати позивачу кошти у сумі 24 947, 26 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з оперативного обслуговування електрообладнання, зокрема, погашення заборгованості у розмірі 24 947, 26 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1245/02-20 на оперативне обслуговування від 28.12.2020., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що на виконання умов договору № 1245/02-20 від 28.12.2020, ним були надані відповідачу послуги з оперативного обслуговування електрообладнання на загальну суму 24 947, 26 грн, про що складено акти виконаних робіт (надання послуг) № 150713266 від 31.01.2022, № 150724421 від 28.02.2022, № 150751174 від 31.03.2022, № 150748745 від 29.04.2022, № 150736657 від 31.05.2022, № 150763575 від 30.06.2022, № 150771995 від 29.07.2022, № 150780086 від 31.08.2022, № 150794405 від 30.09.2022, № 150801796 від 31.10.2022, № 150804299 від 30.11.2022, № 150821539 від 30.12.2022, № 150724202 від 31.01.2023 та виставлено рахунки на оплату, які були надіслані відповідачу, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень.
За умовами п. 4.2 договору, вартість послуг з оперативного обслуговування, передбачених п. 1.1. Договору, згідно з Додатками до цього Договору, які є його невід'ємною частиною, складає на місяць 1 599, 18 грн без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 319, 84 грн. Разом з ПДВ - 1 919, 02 грн.
Однак, відповідач за надані послуги з оперативного обслуговування електрообладнання не розрахувався, зокрема, не підписав акти виконаних робіт (надання послуг).
Пунктом 3.6. договору визначено, що виконавець оформлює надання послуг щомісячним актом наданих послуг і надає замовнику.
Згідно п. 3.7. договору, замовник зобов'язується протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця акту наданих послуг за звітний місяць, підписати та повернути наданий Виконавцем акт наданих послуг або надати вмотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку не підписання акту наданих послуг або ненадання вмотивованої письмової відмови у терміни, передбачені цим пунктом, послуги вважаються Сторонами наданими в повному обсязі у відповідності до умов цього Договору.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо факту надання та/або ненадання відповідних послуг з оперативного обслуговування електрообладнання.
Тож, непідписання відповідачем актів виконаних робіт (надання послуг) на суму 24 947, 26 грн, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов'язань, послуги/роботи вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими відповідачем без зауважень.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У п. 4.3. договору сторони погодили, що замовник зобов'язується протягом 3 робочих днів з дати підключення електрообладнання до мереж електропостачання оплатити вартість послуг, передбачених п. 1.1. Договору, що надаватимуться в першому місяці у розмірі, передбаченому п. 4.2. Договору. Вартість послуг, наданих у кожному наступному місяці, сплачується замовником шляхом 100% авансового платежу в термін до 6 числа місяця, в якому надаватимуться послуги.
Таким чином, враховуючи п. 4.3. договору, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що обов'язок відповідача по оплаті наданих й прийнятих послуг є таким, що настав на дату звернення позивача до суду, оскільки договором передбачено сплату шляхом 100% авансового платежу в термін до 6 числа місяця, в якому надаватимуться послуги.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1245/02-20 на оперативне обслуговування від 28.12.2020 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24 947, 26 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 261, 60 грн., так як, виходячи із заявленого розміру позовних вимог у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням коефіцієнту 0,8, оскільки позовну заяву було подано в електронній формі через систему «Електронний суд», позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 2 422, 40 грн., однак сплатив - 2 684, 00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТУРМ'ЯСО» (просп. Миру, буд. 6, м. Рівне, 33013, ідентифікаційний код - 39954243) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (вул. Новокостянтинівська, буд. 20, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код - 41946011) 24 947 (двадцять чотири тисячі девятсот сорок сім) грн 00 коп. - заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков