Справа № 557/1372/24
Провадження № 1-кс/557/222/2024
26 серпня 2024 року селище Гоща
Слідчий суддя Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ознайомившись із клопотанням ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України, щодо незаконного затримання,
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Гощанського районного суду з клопотанням, поданим в інтересах ОСОБА_4 , щодо незаконного затримання, яке подане в порядку ст. 206 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що 11.07.2024 ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для оновлення даних та в цілях бронювання військовозобов'язаних. Після перевірки всієї інформації представниками ТЦК ОСОБА_4 був направлений на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби, після проходження якої отримав повістку на 17.07.2024 о 20 год. 00 хв. 17.07.2024 о 12 год. 00 хв.
ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого його утримували у вказаному відділі проти його волі, без наявного судового рішення, а в подальшому - силоміць доставлено до Навчального центру Тучинського полігону. Вказує, що ОСОБА_4 не є військовим, не приймав присяги, тому утримується незаконно без рішень суду чи будь-яких інших законних рішень.
А тому, адвокат просить зобов'язати навчальний центр Тучинський полігон негайно звільнити з-під варти громадянина України ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_1 та доставити його до суду для з'ясування законності затримання його 17.07.2024 з 12 год. 00 хв. по теперішній час.
Ознайомившись із клопотанням поданим в порядку ст. 206 КПК, приходжу до висновку про наявність правових відстав для відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), якою регламентовано загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, належить застосувати у комплексі із іншими нормами КПК України, в тому числі із загальними положеннями КПК України, які визначають статус слідчого судді та межі його повноважень.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Аналіз наведених вище положень КПК України свідчить про те, що слідчий суддя уповноважений на здійснення ним судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у конкретному кримінальному провадженні на стадії його досудового розслідування та його повноваженнями не охоплюється вирішення питання щодо законності позбавлення особи свободи, яке здійснюється у межах процедур, врегульованих іншими, окрім КПК України, нормативно-правовими актами (у тому числі Законам України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу» тощо).
Із змісту ч. ч. 2, 3 ст. 206 КПК України, на яку посилається скаржник, обґрунтовуючи вимоги клопотання, слідує, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тобто слідчий суддя за наслідками розгляду клопотання, поданого у порядку ст. 206 КПК України на стадії досудового розслідування кримінального провадження, наділений правом ухвалити лише рішення про звільнення особи, яка тримається під вартою та за наявності двох підстав: 1) не надання органом державної влади чи відповідною службовою особою судового рішення, яке набрало законної сили, яке би уповноважувало їх на таке утримання особи під вартою; 2) не доведення органом державної влади чи відповідною службовою особою наявності інших правових підстав для позбавлення особи свободи шляхом її тримання під вартою.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Таким чином, із урахуванням положень ч. 1 ст. 206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» слід дійти висновку про те, що слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.
Враховуючи те, що працівники Навчального центру Тучинський полігон не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції, слідчий суддя немає повноважень на вжиття заходів, передбачених ст. 206 КПК України.
Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Мельник проти України» Європейський суд наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
У даному випадку належним способом реагування на незаконне, за твердженням заявника, позбавлення особи волі, є звернення до працівників правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, зважаючи зокрема і на те, що як убачається із заяви, заявнику відомо, що ОСОБА_4 направлено у військовий навчальний центр.
Виходячи з наведеного подане клопотання не підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, а тому у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 309, 369 КПК України,
У відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України, щодо незаконного затримання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1