Справа № 545/3532/24
Провадження № 1-в/545/491/24
26.08.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві подання державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Тернівка, Дніпропетровської області, мешканки АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, раніше судимої:
- 06.08.2007 Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 23.08.2007 Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.70,75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 06.05.2008 Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнена 07.10.2010 року умовно-достроково на 4 місяці 22 дні;
- 03.06.2011 Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.395, 69 КК України - 510 гривень штрафу;
- 18.07.2012 Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.310ч.2, 75, 76ч. 1п.2,3.4 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 26.11.2012 Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнена 18.08.2015 року умовно-достроково на 01 рік 03 місяці 28 днів;
- 23.08.2016 Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.395,ч.1 ст.72, ст.71 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі. Звільнена 15.03.2018 року за відбуттям строку покарання;
- 17.01.2019 Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;
- 21.02.2019 Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;
- 09.04.2019 Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнена 09.11.2020 року умовно-достроково на 07 місяців 12 днів.
Засудженої вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 за ч.2 ст.186, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, -
Адміністрація державної установи «Надержищинська виправна колонія (№65)» звернулась до суду із поданням про застосування щодо засудженої ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що вона відбула 3/4 строку покарання і сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Засуджена та представник адміністрації у судове засідання не з'явилися, попередньо надали заяви про розгляд подання без їхньої участі.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
Дослідивши матеріали подання та особової справи, з'ясувавши думку прокурора, суд проходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4 вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 засуджена за ч.2 ст.186, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі. Згідно з розпорядженням суду вирок набрав законної сили 03.08.2021. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислюється з моменту затримання - 20.04.2021.
Відповідно до частини 2 статті 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Пунктом 3 частини 3 статті 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Таким чином, на момент звернення до суду із поданням ОСОБА_4 відбула 3/4 строку призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Відповідно до п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Як встановлено судом, за період відбування покарання засуджена ОСОБА_4 мала три стягнення, які погашені у встановленому законом порядку та вісім заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.
Згідно з характеристикою засудженої ОСОБА_4 характеризується посередньо, працевлаштована на підприємстві установи в бригаді №31, швачкою. До роботи відноситься добросовісно, поставлені завдання виконує вчасно та якісно. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. За вироком суду, виконавчі листи на адресу установи не надходили. Адміністрація установи у своїй характеристиці зазначила, що ОСОБА_4 довела своє виправлення, заслуговує на умовно-дострокове звільнення згідно ст.81 КК України.
Так, одним із показників виправлення засудженої є висновок адміністрації установи про те, що засуджена особа довела своє виправлення.
Адміністрація установи у характеристиці від 07.06.2024 зазначила, що засуджена «довела своє виправлення». На обґрунтування свого висновку адміністрація установи навела певні обставини, які, на її думку, свідчать про те, що засуджена довела своє виправлення. Вказані обставини знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду.
Повно та всебічно проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що засуджена довела своє виправлення і заслуговує умовно-дострокового звільнення від відбуття невідбутої частини покарання.
Щодо встановлення адміністративного нагляду, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Згідно з п. «г» ч.1 ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» підставою для встановлення адміністративного нагляду є вирок суду, що набрав законної сили, щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Відповідно до п.8. постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.03.1986 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду» оскільки адміністративний нагляд встановлюється тільки на підставі і в порядку, передбаченому Законом, суди при розгляді кримінальних справ зобов'язані підвищити вимогливість до органів внутрішніх справ з тим, щоб досудова підготовка за протокольною формою матеріалів про порушення правил адміністративного нагляду, а в передбачених законом випадках, дізнання і попереднє слідство проводились всебічно, повно і об'єктивно. Зокрема, належить вимагати: відомості про попередні судимості піднаглядного; матеріали виправно-трудової установи чи органу внутрішніх справ, що характеризують його на час перебування в місцях позбавлення волі або після відбуття покарання; дані про заходи стягнення, які застосовувались за порушення режиму відбування покарання чи порушення громадського порядку, прав інших громадян або за інші правопорушення; письмове попередження про можливість встановлення адміністративного нагляду та інші дані, необхідні для вирішення питання про законність і обґрунтованість встановлення та продовження адміністративного нагляду.
Частинами 1, 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено,що кожен має право на повагу до свого приватного життя; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення адміністративного нагляду щодо засудженої, з огляду на характер та обсяг обмежень, суд вважає це втручанням у її право на повагу до приватного життя, яке ґрунтується на положеннях Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.01.2021 року по справі «Дедеш проти України», будь-яке втручання може бути виправданим відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції, лише якщо воно відповідає закону, переслідує одну або декілька законних цілей, наведених у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві для досягнення будь-якої такої цілі (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Роман Захаров проти Росії» [ВП] (Roman Zakharov v. Russia) [GC], заява № 47143/06, пункт 227, ЄСПЛ 2015). …. встановлення адміністративного нагляду на строк один рік є втручанням в право особи на повагу до приватного життя. Цей захід ґрунтується на положеннях Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та може переслідувати законну мету запобігання злочинам. Водночас слід оцінювати чи буде цей захід пропорційним законній меті, яка переслідувалася, і чи були відповідними та достатніми підстави наведені національними органами влади для його обґрунтування. У всякому разі, органи державної влади повинні проаналізувати індивідуальні обставини заявника та пояснити, чому в його справі встановлені щодо нього обмеження були необхідними.
Будь-яких обґрунтувань, підтверджених належними доказами, тієї обставини, що засуджена становить небезпеку для суспільства та може вчинити злочин, у поданні не наведено, а також не зазначено, який саме виховний вплив може бути здійснений на засуджену внаслідок встановлення адміністративного нагляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідних та достатніх підстав для обґрунтування необхідності встановлення адміністративного нагляду щодо засудженої ОСОБА_4 не доведено.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України,-
Подання адміністрації державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_4 - задовольнити.
Засуджену ОСОБА_4 звільнити умовно-достроково на 11 місяців 25 днів від відбування покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021.
У задоволенні подання державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженої ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1